Сталося це на п'ятий рік війни на Донбасі. Але тепер президент Петро Порошенко як верховний головнокомандувач й один з ініціаторів запровадження воєнного стану повинен продемонструвати, що цей захід справді потрібен.
Режим воєнного стану для Порошенка
Запровадження воєнного стану в окремих регіонах України стало відповіддю Києва на обстріл і захоплення Росією українських моряків і суден у районі Керченської протоки. Рада національної безпеки і оборони (РНБО) України та Петро Порошенко наполягали на тому, щоб такий режим діяв 60 днів на всій території держави. Але Верховна Рада погодилась тільки на 30 днів і лише в десяти регіонах. Президент вимушений був піти на поступки, так і не пояснивши українцям, як скорочення терміну дії воєнного стану вплине на ситуацію в країні та на її східних кордонах. Можливо, йому справді потрібні 60 днів.
Сам Петро Порошенко схвалення Радою свого указу про запровадження режиму воєнного стану сприйняв як особисту перемогу. Але він так і не пояснив депутатам і народу, чому Україна, яка в умовах війни перебуває от уже 4,5 року, досі не запровадила воєнний стан. Так, Росія вперше демонстративно атакувала українські кораблі. Так, це були не "зелені чоловічки", а російські військові з усіма розпізнавальними знаками. Але ж про присутність російських військ на території України президент Порошенко неодноразово говорив з найвищих світових трибун, починаючи від 2014 року, і демонстрував при цьому документи захоплених у полон агресорів.
30 днів воєнного стану в десяти регіонах мали б завершитися оголошенням про зникнення загрози для країни. В іншому разі РНБО повинна ухвалити рішення про подовження режиму воєнного стану, президент - підписати відповідний указ, а Верховна Рада - схвалити його чи відхилити. Але до 26 грудня Петру Порошенку навряд чи вдасться домогтися переконливих результатів, якщо, звичайно, Росія не наважиться розпочати широкомасштабний наступ на Україну. Тоді вже ніхто не згадуватиме історію про хлопчика та вовків.
Доля Порошенка в руках Путіна
Запровадження воєнного стану зараз, звичайно, грає на руку Петру Порошенку. Попереду президентські вибори, і прогнози соціологів стосовно їхнього результату доволі похмурі для чинного глави держави. Воєнний стан - це шанс для Порошенка продемонструвати волю та командирські якості. Питання лише в тому, чи зможе президент України скористатись ситуацією з користю для себе й для країни. Чи не перетвориться це на милування самим собою в камуфляжі перед телекамерами?
На сьогоднішній день воєнний стан - це найважча дубинка в руках влади. Якщо береш її в руки, тоді потрібно демонструвати силу й уміння. Тимчасово віддавши Порошенкові ініціативу, його політичні опоненти уважно стежать за діями президента. Тому будь-яка необачність, будь-який помилковий крок, напевно, стануть приводом для нової критики на його адресу. Враховуючи те, що досі українська влада не мала досвіду керування країною в режимі воєнного стану, помилки можливі. Вони можуть дорого обійтися для політичної кар'єри Петра Порошенка.
Чим завершиться оголошений 30-денний воєнний стан, поки що ніхто не знає. Глава української держави говорить, що спеціальний режим потрібен країні для відсічі можливого нападу Росії на Україну. Чи піде в наступ Путін, коли і якими силами, знає лише господар Кремля. І як би цинічно це не звучало, майбутнє військово стану - а значить і політичне майбутнє Порошенка - залежить від Путіна. Якщо президент РФ не хоче переобрання глави української держави на другий термін, то жодних різких рухів у бік України може й не бути.
Гібридний воєнний стан
Воєнний стан в Україні передбачає низку спеціальних заходів: запровадження комендантської години та обов'язкової трудової повинності, заборона на проведення виборів і мітингів, примусове відчуження майна для потреб оборони й інше. Чи будуть у повному обсязі застосовані ці положення закону про воєнний стан у десяти регіонах країни, невідомо.
Це дозволяє зробити висновок про гібридність воєнного стану: де-юре воно діє, а на практиці застосовуватимуться лише окремі положення закону. В умовах і без того складної ситуації в країні це може завершитися тим, що закон перетвориться на дишло - куди повернув, туди й вийшло. А якщо взяти до уваги обсяг корупції, то воєнний стан - це шанс нечистих на руку "віджати" в бізнесу майно та ресурси.