Хто такий Андрій Богдан?

Веселун, життєлюб, сибарит, політичний троль і порушник усіх писаних і неписаних правил, Андрій Богдан був і назавжди залишиться яскравим персонажем у оточенні Володимира Зеленського. Навряд чи хтось інший може порівнятися з ним за зухвалістю і демонструванням того, що саме навколо нього крутиться увесь світ.

Про любителя закордонного відпочинку на яхті та власника Tesla складали легенди — про те, як він вибив зуб голові СБУ Івану Баканову і ігнорував правила, встановлені Зеленським, про начебто раптову відставку у липні 2019-го і те, як він змагався за доступ до тіла першої особи держави.

Сам Богдан пишається тим, що саме він переконав Зеленського йти у президенти. Ще у статусі радника голови Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського Андрій пропонував художньому керівнику «Студії Квартал 95» балотуватися до Верховної Ради на довиборах у окрузі, в якому виграв Борис Філатов (який лишив депутатство заради мерського крісла). Було це ще у 2015 році. Однак Зеленський тоді відмовився.

На той час Андрій, який закінчив юридичний факультет Львівського державного університету (де доцентом кафедри цивільного права та процесу був його батько — Йосип Гнатович), вже встиг попрацювати на Західній залізниці під керівництвом славнозвісного Георгія Кирпи. Коли останнього призначили міністром транспорту — перебрався до Києва. Був адвокатом, заступником міністра юстиції, радником народного депутата України Андрія Портнова на громадських засадах та урядовим уповноваженим із антикорупційної політики. Двічі Андрій балотувався до Верховної Ради — у 2007 році від «Нашої України — Народної самооборони» (№ 93) та у 2014 році від Блоку Петра Порошенка (№ 74). Однак до парламенту він жодного разу так і не потрапив. У першому випадку — його місце виявилося непрохідним. У другому — на заваді став «закон Богдана», ухвалений в лютому 2016 року. Він дав змогу партійним лідерам виключати кандидатів у депутати з виборчих списків уже після виборів.

За словами екс-нардепа від БПП Сергія Лещенка, згаданий закон ухвалювався спеціально для того, щоб унеможливити прихід у Раду Андрія Богдана — тодішнього адвоката бізнесмена Геннадія Корбана.

У 2017 році, як згадує сам Богдан, перебуваючи у Ватикані, він написав жартівливий пост у соцмережах: «Спілкувався із Папою Римським. Він мені сказав, що президентом буде Володимир Зеленський». «Звісно, це був жарт. Але я вивчав соціологію, яка говорила про те, що у суспільстві є запит на нові обличчя», — розказав екс-глава президентської канцелярії журналісту Дмитру Гордону 9 вересня 2020 року.

За рік до президентських виборів Богдан зустрівся із Зеленським та запропонував йому балотуватися на посаду глави держави. Увесь цей час Андрій працював з Ігорем Коломойським та його групою «Приват». А, отже, треба розуміти, Богдан був саме тією ланкою, яка зв’язувала Ігоря та Володимира. Принаймні Богдан неодноразово ще до президентства супроводжував Зеленського у його поїздках до Женеви та Тель-Авіву, де мешкав український олігарх.

Утім, як би там було, але в 2018 році саме Андрій Богдан стає однією із довірених осіб Володимира Зеленського. Він — один з тих, хто знав про українську політику значно більше, ніж сам кандидат у президенти. Особистий адвокат олігарха Ігоря Коломойського і бізнесмена Геннадія Корбана працював у владі і знався на всіх інтригах. Що, схоже, й було дуже потрібним політичному неофітові — художньому керівникові «Студії Квартал-95».

Для Андрія Богдана гра у команді Зеленського, схоже, мала особистий мотив. Він хотів довести Петрові Порошенку, що той абсолютно даремно порушував проти нього кримінальні справи та виключив його зі списку БПП. Хоча Андрій і каже, що сьогодні не тримає зла на Порошенка, і з іронією відгукується про депутатство, яке він так і не отримав. До слова, за позовом Богдана у жовтні 2019-го суд скасував рішення про виключення його зі списку БПП. До слова, з Петром він був знайомий ще з 2004 року, коли працював у юридичному департаменті «Нашої України» на виборах президента Ющенка.

Слід зазначити, що під час президентської кампанії 2019-го Богдан, як і Зеленський, уникав зайвої публічності. Кілька разів з’явився у телеефірах, і все. Хоча під час дебатів із Порошенком на «Олімпійському» саме Андрій стояв поруч з Володимиром і щось шепотів йому у вухо. Саме ось цей образ — людина, котра увесь час щось підказує Володимиру, надовго закріпиться за Богданом. Ну, а перемогу Зеленського на виборах він сприйматиме як власну.

Щось подібне мені доводилося спостерігати у липні 1994-го після тріумфу Леоніда Кучми. Тоді, мов павич, поводився Дмитро Табачник, який пізніше стане керівником президентської адміністрації. Останній, як і Богдан, дозволяв собі зайве — міг втручатись у розмову президента з кимось, шепотів щось на вухо Кучмі або ж просто демонстрував, що він якщо і не перша особа в державі, то принаймні друга. Пиха і самовпевненість привела Табачника до відставки з посади керівника президентської канцелярії. Цією ж дорогою пройшов і Богдан.

У перші пів року президентства Андрій був просто необхідний Зеленському. Щоб він був поруч, Володимир навіть перейменував Адміністрацію у Офіс президента (оскільки в іншому разі Богдан, як людина, що потрапляла під люстрацію — через роботу у команді Януковича, не могла б керувати президентською канцелярією). Андрій був незмінним попутником Зеленського всюди — у робочих і приватних поїздках. Він був з ним поруч на заводах і фабриках, на спортивних майданчиках і концертах. Всюди.

Він селфився із подружжям Зеленських на Ніагарському водоспаді й окремо, у плавках, із Володимиром — на одеському пляжі «Ланжерон». Він підказував президентові відповіді на найскладніші запитання і давав кадрові поради. І, здавалося, сила та всемогутність Богдана ніколи ніким не буде порушена. Схоже, так думав і сам голова Офісу президента, котрий дозволяв собі на публіці все більше й більше зайвого. Влітку 2019 року канцелярія глави держави «злила» у медіа заяву про відставку, яку начебто власноруч написав Андрій Богдан. Сотні ресурсів, посилаючись на власні джерела, написали про це. А потім виявилося, що в такий спосіб Офіс президента розіграв журналістів, яких сам Андрій називав не інакше як «журнашлюхи». Ба більше — Богдан публічно говорив про те, що для спілкування із суспільством президентові журналісти не потрібні.

Далі були конфлікти голови ОПУ з міським головою Києва Віталієм Кличком, телефонні розмови із тодішнім директором ДБР Романом Трубою, які потім «злили» у мережу, дописи у стилі «Скукатіщє» на своїй сторінці у Facebook і багато інших витівок Андрія, які ніхто не міг пояснити.

Уже восени 2019 року в політичних кулуарах почали говорити про зменшення впливу Богдана і посилення позицій у оточенні Зеленського іншого Андрія — Єрмака. Керівник президентської канцелярії, очевидно, прекрасно розумів, що його намагаються виштовхнути із Банкової. Але все ж таки сподівався, що цього не станеться. У грудні 2019-го Зеленський запропонував Богдану посаду Генерального прокурора. Однак той відмовився. «На той час наші внутрішні непорозуміння досягли апогею і він давав зрозуміти, що не проти, якщо я перейду на іншу роботу», — згадує Андрій.

Утім, вже у січні 2020 року стало остаточно зрозуміло, що Єрмак посилює свої позиції біля президента. Оскільки саме він, а не Богдан літав разом із Володимиром Зеленським у Оман. Після — опікувався перемовинами з Іраном після збиття Корпусом вартових ісламської Революції українського Боїнга, внаслідок чого загинуло 176 осіб. Та й перемовини із Москвою вів Єрмак, а не Богдан.

11 лютого 2020 року президент Зеленський офіційно відставив Андрія Богдана. Днем раніше обоє розставили всі крапки над «і» у своїх взаєминах, вирішивши у політиці йти окремо один від одного. Володимир Олександрович скаже Богдану, що ставиться до нього як до нелюбої жінки. «Він сказав: „Я не знаю, що ти правильно робиш, що неправильно, але ти викликаєш у мене агресію у всьому“», — процитував пізніше президента екс-керівник його офісу.

Чотири місяці потому Зеленський скаже, що Богдан, будучи де-факто другою людиною у державі, показував владу там, де не потрібно було, і загалом створював конфлікти у команді. У відповідь той написав у Facebook:

«Шановний Володимире Олесандровичу, хотів відповісти на Ваше інтерв’ю.

Правила ділової етики не дозволяють порядним людям коментувати період спільної діяльності, навіть у випадку коли ці люди розійшлись. Звичайно, це правило в Україні досить часто порушується і я, як адвокат, в тому числі і Ваш, можу розповісти і розповідав Вам сотні історій чим це закінчувалось (Ніколи нічого хорошого).

Звичайно, я є носієм знань дуже чутливих для Вас і для країни, але, повірте, я залишусь порядною людиною.

Щодо позбавлення мене влади — так я Вам вдячний, тому що моє Ім’я не буде мати відношення до хаосу, в який Ви кидаєте країну. Дозвольте мені нагадати одну нашу з Вами домовленість — я пообіцяв, що буду поряд з Вами чесно працювати, до того моменту, поки Ви мені не дозволите піти. Оскільки я йшов не за посадами, а за реалізацією мрії. І я багато зробив за півроку — Ми з Вами і командою сконцентрували демократичним шляхом абсолютну владу у країні, яку Ви за чотири місяці перетворили у посміховисько.

Мені щиро жаль, що наші мрії про країну щасливих людей, де немає корупції, Ви проміняли на теплу ванну для себе і дешеві забаганки непрофесійних і самозакоханих людей, які Вами маніпулюють.

З повагою,

Андрій Богдан».

У цьому посланні екс-голова президентської канцелярії, треба розуміти, дав чітко зрозуміти Зеленському, що з ним не варто остаточно бити горщики. Бо колишній веселун у оточенні глави держави є, як він висловився, «носієм дуже чутливих знань». І те, що вчора виглядало як комедія і непорозуміння, завтра може виявитися трагедією.

11 серпня 2020 року Андрію Богдану спалили його улюблене авто Tesla. Паралельно — в іншому районі Києва підпалили автомобіль Skoda і його водію, що сам Андрій сприймає не як випадковість. Про це він уже згадав 9 вересня у 4,5-годинному інтерв’ю журналісту Дмитрові Гордону. Під час цієї бесіди Богдан багато говорив і про себе, і про Зеленського, і про нинішнє оточення президента. Результат — Державне бюро розслідувань взялося за висловлювання Богдана щодо можливих зв’язків вищих посадових осіб України з Москвою.

«Я вважав Зеленського своїм другом, а зараз — ні. Йому треба прокинутися, президент — не спляча красуня. Треба вникати і розуміти, у кожному питанні розбиратись. Не можна „добре“ чи „погано“ міняти на „подобається“ чи „ні“», — заявив Богдан Дмитру Гордону.

При цьому екс-керівник канцелярії багато говорив про доволі скромні знання Зеленського щодо державного устрою.

Роман Безсмертний, знайомий із Андрієм Богданом ще з часів «Нашої України», твердить, що сам колишній керівник Офісу президента не далеко пішов від свого колишнього шефа. Роман згадує, як влітку 2019 року, коли представляв Україну у тристоронній контактній групі у Мінську, він зустрічався із Богданом.

«Так, я його знав за „Нашою Україною“, але одна справа — вулиця, а зовсім інша — кабінет керівника Офісу президента, який в Україні, по суті, є прем’єр-міністром. Коли вже закінчилася наша розмова і коли я вже зробив дзвінок його другові з проханням забрати Богдана із Офісу президента, було таке враження, що я випив якусь отруту, мене ковбасить, але я точно знаю, що виживу, бо маю здоровий організм.

І так само я думав про Україну: що ж ці люди можуть зробити з Україною, коли вони анітрохи не розбираються в тому, як працює державна машина. І хай Богдан не ображається на своє звільнення. Бо насправді його не Зеленський, його Господь врятував від тюрми, яка йому була гарантована. Оті листи, які він писав прем’єр-міністрам і про які сьогодні вже всі забули, коли він давав завдання, кому і які давати субвенції, я думаю, що про ті листи і Зеленський нічого не знав. Вони колись все одно випливуть, але вже ніхто не буде згадувати про те перевищення повноважень», — переконаний Безсмертний.

У заочній словесній дискусії, яку буквально до останнього вели Зеленський та Богдан, зрозуміло одне: влада змінила не лише Андрія, а й Володимира. За час свого президентства останній освоївся у кабінеті глави держави і набрався політичного досвіду. Зеленський став іншим. А Богдан лишився таким, як і був. Але треба сказати, що попри усі публічні кпини на адресу один одного у лютому 2022-го і Зеленський, і Богдан стали на захист України. Перший — як Верховний головнокомандувач Збройних сил України, другий — як учасник територіальної оборони. Андрій розповів, що з початком війни намагався вийти на зв'язок із Зеленським, але той не відповів на його телефонний дзвінок. Утім, якщо раніше обидва воювали один із одним, то тепер вони воюють разом із одним ворогом — Путіним.

Сергій Руденко