Блоги

22 Квітня 2019
Як відстояти українську Україну
День минув і ніч минула. Це насправді весь час, відпущений нам на сподівання, зітхання і сльози. Більше часу на це немає. До роботи. Ми прийшли у цей світ будувати, а не руйнувати

Ненавидіти просто, і розплата прийде все одно, але ненависть спалює все творче і життєствердне, що є в серці людини. І тому вона не для нас і не для майбутнього нашої країни. Інакше на основі ненависті ми станемо ще гіршими, ніж РФ, бо історично ми значно сильніші. І це одна з причин, чому саме нашу історію наші сусіди постійно намагаються поцупити, доводячи, що це вони "великі".

Для нас Україна – не територія. Не просто комфортне місце для проживання. Нам не байдуже, в яку столицю чи кишеню ідуть наші податки.

Це наша держава, і тому ми знаємо нашу історію, мову, культуру. І ми її нікому не віддамо. Хоча на нашу державу вкотре зазіхають ненажерливі властолюбці та абгрейдена імперська північна держава.

 

Так, нині "електоральне поле" виглядає точнісінько так, як на малюнку.

Хтось скаже, що більшість не може помилятися, не може голосувати за гірше. Шановні, а як же 1933-й у Німеччині і Гітлер, або багаторазовий Путін?

Розумних завжди менше. Більшість іде або за розумом, або за власним зиском, або за технологіями.

Й останнє – головна причина того відсотка, який нібито вказує на безнаціональність і змушує опускати руки.

Хто ці люди і чому вони такі?

Наслідки кріпосного права, репресій протягом кількох століть, Голодомор (і не один) – це відомі факти, і все це шкодить національному, робить з людини заляканого раба.

До цього додалося 70 років виховання безнаціональних людей. Пам'ятаєте цю геніальну ідею "Мой адрес не дом и не улица"? Ось це вона в дії. На сході і на заході нашої країни. Або модифіковане "Де тепло, там і батьківщина".

Плюс вплив постмодерного світогляду, який дозволяє гратися абсолютно з усім. Зі своїм життям, майбутнім, країною. Все є умовностями та елементами гри. Ніщо не є реальним. Як наслідок – повна відсутність відповідальності.

У світі постмодерн активно втрачає свою домінанту з 2010-го року. У нас, на жаль, це відбувається не так швидко. У цьому провина не лише політиків, а насамперед діячів культури, але це окрема тема.

Один з проявів постмодерну у варіанті не життєствердного світогляду – суспільство споживання. Це проблема для всього світу, яку тяжко долати. І ця карта теж зіграла й у нас, коли ідея "хочу гроші тут і зараз" заступила здоровий глузд. Матеріальне заступило духовне, і тим самим вплинуло на майбутнє. Згадайте, "Томос на хліб не намажеш" та ін.

Ще одна карта у "грі" проти України – комплекс меншовартості. Саме так, він нікуди не подівся, хоча і давав кілька разів тріщину. Кількастолітній потужний інформаційний вірус. Нині він проявив себе напрочуд варіативно. Не тільки як зазвичай "Від мене нічого не залежить. Моя хата з краю, нічого не знаю". Але і в варіанті підсвідомого бажання принизити тих, від кого залежить, для кого "Моя хата з краю, першим ворога стрічаю" – бо саме це базове значення цієї фрази, поки до неї не присмоктався вірус.

Ще один вірус, який і став головним за останні роки, маркує себе фразою "Эта страна". Не Україна, не держава, не моя країна, а саме "эта". Кожна людина, яка використовує подібне словосполучення, про що б вона не казала, насправді є носієм цього руйнівного інформаційного вірусу.

Також не обійшлося без короткотривалого кодування частини населення. Програма закінчилася 22 квітня. Про ці технології масового зомбування ще розкажуть спеціалісти. Хто наважиться. А я думаю, що наважаться. Але кодування спрацювало. У нього вклали дуже багато грошей, використавши ЗМІ та інтернет.

І ще більше вірусів було запущено через фільми, теле-шоу, серіали. Це тривало роками. Найбільш яскраві приклади таких "інформаційно-культурних продуктів" широко відомі. Найкращою зброєю проти особистості став сміх, але це вже класична технологія, бо людині здається, що коли їй весело, вона у безпеці, а це не так.

Тому реально, якщо від відсотка підтримки того, хто насправді є обгорткою, в яку кожен загортав свої бажання, відняти зазомбованих і більшу частину людей, заражених згаданими інформаційними вірусами, то реальність буде чітко така, як на дебатах 19 квітня.

Бачили кількість людей у фанзонах і на трибунах? Ось це реальна підтримка насамперед не кандидатів, а тих світоглядів і тих ідей, які за ними. І це хороша новина. Бо ані кодування-зомбування, ані інформаційні віруси у стратегічній перспективі не здатні долати живі ідей. 

І виникає питання, що робити далі і як захищатися від подальших маніпуляцій?

По-перше, тактично. Не дати зруйнувати збудоване за 5 років і перекреслити наші здобутки. А їх багато. Просто абстрагуйтесь від емоцій і почитайте, що зроблено за цей час. Ворог не має зайти сюди фізично. Громадянське суспільство має бути на сторожі кожного кроку нової "влади".

По-друге, і це вже стратегічно. Розвиток особистості. Своєї і всіх, на кого ви можете впливати. Тільки розвинена особистість не піддається маніпуляціям. Бо для життєствердного світогляду особистість є абсолютною цінністю. 

А не життєствердному світогляду потрібен шаблон (у нашому випадку – хохли і малороси, радянські люди, раби, і цей ряд можна продовжувати). Всі маніпулятивні технології працюють зі світоглядом не життєствердним. Який таким стає завдяки зараженню інформаційними вірусами, бо природній природний світогляд, з яким народжується людина, все ж життєствердний.

Отже, людина, яка має життєствердний світогляд, для маніпуляторів – головний ворог. І не важливо, чим вона займається у житті.

Принциповим є питання творчості для цих світоглядів. Бо джерелом творчості зазвичай є життєствердний світогляд. І щойно ви починаєте щось створювати (написали книжку чи висадили квіти на клумбі – будь-який варіант підійде), ви зробили крок назустріч життєствердному світогляду і крок геть від маніпуляторів. Окрім того, творчість наповнює людину позитивними енергіями, а не життєствердний світогляд – це суцільний негатив.

Минулого року 60% наших співгромадян не відвідали жодного культурного заходу і майже стільки ж не прочитали жодної книги. Як ви чудово розумієте, гроші тут ні до чого. Це теж підтвердження, що ці люди не бажають розвивати себе, і звідси також взялися ці страшні "відсотки" підтримки порожнечі. Але це можна змінити, і в досить короткий термін.

По-третє, навчіться впізнавати своїх і боротися з інформаційними вірусами. Слідкуйте за мовою, бо в ній проявляється все найважливіше. "Заговори, щоб я тебе побачив" – це саме про те. Всі важливі світоглядні коди (і віруси також) проявляють себе в мові. Завжди.

До вже згаданих хочу додати ще кілька мовних формул.

Всі фрази, скеровані на применшення активності або її відсутність ("Я людина маленька", "Завтра буде тільки гірше", "Хотіли як краще..." та ін.) працюють не на життєствердний світогляд і містять в собі вірусні світоглядні структури.

Також одним із головних маркерів не життєствердного світогляду є приниження. Будь-яке. Бо життєствердний світогляд його не знає.

Натомість не життєствердний світогляд жорстко ієрархічний. В усьому. Бо ця ієрархія є його каркасом. Без нього він втрачає владу над людьми.

Іноді не життєствердний світогляд вбудовується у національне або повністю заволодіває масовою свідомістю. Так було за часів Гітлера, у Радянському союзі, у КНДР і в наших північних сусідів зараз. Звідси обожнення царя, генсека, вождя.

На щастя, в національному українців цієї кодової структури немає. Вона може потрапляти туди лише у вигляді вірусу. А з вірусами можна і треба боротися.

Як боротися з інформаційними вірусами у свідомості і підсвідомості, якщо зараження вже відбулося? Насправді це не так складно, як здається.

Щонайперше, почати більше створювати і менше споживати (і це стосується інформації також).

По-друге, заборонити собі виголошувати і промовляти подумки всі фрази негативного типу, які ведуть до бездіяльності або депресії. Нічого підживлювати не життєствердний світогляд своїми енергіями.

По-третє, розвивати себе за допомогою культури. Читати книги, дивитися якісні фільми, піти в театр та ін. Знайдіть трохи часу для себе. Це можливо. І пропагуйте ці ідеї серед усіх своїх рідних, друзів і знайомих.

І на останок, влаштуйте собі "тиждень тиші". Залишіться наодинці з самим собою. Ніяких ЗМІ, інтернету, телевізору, обмежте спілкування. Якщо є можливість, взагалі поїдьте кудись геть від цивілізації і вимкніть мобільний телефон, домовившись із рідним телефонувати один раз увечері. Завдяки цьому ви вивільните дуже багато енергії, яка зможе спалити за цей короткий час левову частку інформаційних вірусів, якими ви заразилися.

Попереджаю одразу, якщо людина, у свідомості і підсвідомості якої тривалий час живуть віруси (а частина з них не активна, то про них можна навіть не знати), вони чинитимуть шалений спротив. Ви будете ніби чути в голові ще один голос, який запевнятиме вас в абсурдності вашої поведінки і знаходитиме тисячу аргументів, щоб ви повернулися до звичної моделі життя.

Це треба подолати. Хоча просто не буде. В найгірших випадках схоже на ломку.

Причина в тому, що вірус не може живитися тільки вами. Вірусу потрібна постійна підпитка від зовнішніх інформаційних і символьних джерел. Якщо ви на деякий час позбавите його цього джерела сили, вірус умирає сам. Перевірене на практиці.

Гадаєте, ви просто так перестали знаходити час на розвиток себе, замінивши його розвагами? Ні, це віруси не дають вам повернутися до природного життєствердного світогляду. І це треба терміново виправляти.

25% активних людей – це насправді величезна цифра. І серед них дуже багато тих, кого історично називають елітою нації.

Тому головне для всіх нас зараз не допустити після цієї "чорної ради" повторення будь-яких відомих історичних сценаріїв.

ХХІ століття суттєво відрізняється від попередніх, і тому ми переможемо! Ми сильні!

Слава Україні!

 

Нові досьє

Parimatch (Parimatch LLC)

Parimatch (ТОВ «Паріматч»)

Кацуба Олександр

Denis Gorbunenko

Горбуненко Денис Володимирович

Atayants Oleg Evgenyevich

Атаянц Олег Євгенович

Вадим Машуров. Все о карьере и бизнесе

Vadim Mashurov. All about career and business

Азовець Кирило Беркаль (Кірт): Війну з Росією ми ніколи не закінчимо, якщо не здобудемо у ній перемогу