Україна провалила підготовку до другої хвилі коронавірусу

Демонстративне ігнорування карантину українськими політиками й пересічними громадянами, незграбні дії МОЗ, масштабне будівництво доріг під час пандемії привели країну до так званого "карантину вихідного дня".

Самі представники вищого українського керівництва також виявилися безсилі перед пандемією - одночасно коронавірус діагностували в президента, глави його Офісу, трьох міністрів, спікера парламенту та його першого заступника.

Гроші на медицину - в асфальті

Сім місяців тому Верховна Рада створила спеціальний фонд з боротьби з коронавірусом. 64,5 мільярда гривень мали піти на стимулювання економіки, охорону здоров'я, закупівлю медтехніки, лікарських препаратів, на соціальний захист українців і субвенції місцевим бюджетам для забезпечення лікарень киснем тощо.

Але виявилося, що за станом на 6 листопада більшість витрачених 39 мільярдів гривень пішла на... ремонт доріг. Так, транспортна інфраструктура України вимагає величезних вкладень, а якість вітчизняних доріг залишає бажати кращого. З цим навряд чи хтось сперечатиметься. Але чи варто було в цей непростий період акцент робити виключно на дорожньому будівництві - велике питання.

Тоді, коли країна мала б готуватися до другої хвилі коронавірусу й думати про медицину, президент та його команда розгортали проєкт "Велике будівництво". Зеленський особисто інспектував, як робітники укладають асфальт по всій країні, виступаючи при цьому в ролі VIP-агітатора партії "Слуга народу".

Главі держави потрібні були перемоги. Грандіозні, масштабні, величні. При цьому, як стверджує ексміністр фінансів, колишній радник глава Офісу президента Ігор Уманський, в тендерах на будівництво доріг брали участь виключно "свої" компанії, які потім перепродували підряди з дисконтом в 30-40 відсотків. Простіше кажучи, на "Великому будівництві" заробляли близькі до команди Зеленського люди. І всім, звичайно ж, було не до коронавірусу.

У результаті другу хвилю COVID-19 більшість українських лікарень зустріла так само, як і першу: з дефіцитом медперсоналу, ліків, лікарняних ліжок і кисню. Міністр охорони здоров'я Максим Степанов стверджує, що його відомство зробило максимум можливого в ситуації, що склалася. Але насправді виявилося, що в країні не змогли організувати масового безкоштовного тестування на наявність коронавірусу. Це дорого й клопітно для держави.

А ПЛР-тести в комерційних клініках більшості ж українців не по кишені. Вони по тижню чекають результатів в умовно безкоштовних клініках. Черга на проведення комп'ютерної томографії легенів навіть у Києві розписана на тиждень наперед. Але зате в деяких регіонах України тепер є відремонтовані дороги. Щоправда, оцінити їх зможуть лише ті, хто виживе після пандемії COVID-19.

"Корона" для Зеленського

Навесні, після завершення жорсткого карантину в Україні, Зеленський гордо назвав себе й прем'єра Шмигаля "майстрами боротьби з коронавірусом". Щоправда, дії влади, які звелися тоді до зупинки практично всього громадського транспорту, припинення авіа- та залізничного сполучення, закриття парків, торговельних центрів, шкіл і дитячих садків, люди не оцінили. Вони побачили, що для обраних представників влади локдауну не існує, а сам президент публічно ігнорує масковий режим. У підсумку - послаблення згаданих заходів українці сприйняли як повний вихід з карантину.

І вже в червні було зрозуміло, що повторно встановити локдаун в країні буде дуже складно. Відсутність грошової подушки в більшості українців, дрібний і середній бізнес на межі виживання, слабка влада, котра є нездатною адмініструвати карантин - за таких передумов навіть сама спроба повернути Україну до режиму безпеки зразка весни 2020-го була приречена на провал.

Тому українці й команда президента вирішили сподіватись тільки на щастя. До чого це призвело? До різкого зростання кількості хворих вже в жовтні-листопаді, серед яких значаться й перші особи держави - президент Володимир Зеленський, глава його Офісу Андрій Єрмак, спікер парламенту Дмитро Разумков і його перший заступник Руслан Стефанчук, віцепрем'єр уряду Олексій Резніков, а також міністри оборони й фінансів Андрій Таран і Сергій Марченко.

Як з'ясувалося, українська влада сьогодні не в змозі захистити від COVID-19 навіть себе, не кажучи вже про людей. "Майстри боротьби з коронавірусом" насправді виявилися аматорами. Повна некомпетентність влади, мабуть, і є одним з найсумніших висновків із ситуації останніх восьми місяців. Українцям треба тепер сподіватися тільки на себе. І ще, звичайно ж, на волю Божу.

Демарш мерів українських міст

Уряд запровадив в Україні "карантин вихідного дня" з 14 до 30 листопада. Це своєрідна репетиція справжнього локдауну - зараз по суботах і неділях в країні працюють тільки продовольчі магазини, автозаправки, медустанови, транспорт і поштові відділення. Мери восьми міст - Одеси, Львова, Дніпра, Луцька, Черкас, Тернополя, Івано-Франківська та Житомира - відмовилися виконувати рішення центральної влади, стверджуючи, що це остаточно вб'є малий і середній бізнес, доходи від якого формують місцеві бюджети.

Зрозуміла річ, що мери, перебуваючи ближче до людей, ніж влада в Києві, не хочуть ухвалювати непопулярні заходи. Особливо в той час, коли частина з них ще бореться за перемогу в другому турі виборів голів міських адміністрацій. В умовах децентралізації, коли мери розпоряджаються солідними міськими бюджетами, вони, природно, думають про свої інтереси, а не про рішення уряду.

Україна - унітарна, а не федеративна держава. Чим може закінчитися ігнорування в регіонах рішень центру, поки що важко собі уявити. Особливо в умовах погіршення епідеміологічної ситуації через COVID-19. А тим більше - якщо раптом доведеться запроваджувати надзвичайний стан. Але те, що цієї зими Україні буде непросто, є очевидним уже зараз. Як і те, що й місцева, і центральна влада до нових викликів абсолютно не готова.

Deutsche Welle