Блоги

18 Квітня 2020
Про “крота” Шайтанова, витік інформації по лінії СБУ та контрабандні потоки з “ЛДНР”
Контррозвідка Служби безпеки України 14 квітня затримала генерал-майора Валерія Шайтанова. Його підозрюють у плануванні вбивства добровольця Адама Осмаєва, а також вчиненні інших терористичних актів на території України

Шайтанову оголошено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 статті 111 (“Державна зрада”) і статті 258 (“Терористичний акт”) Кримінального кодексу України. Шевченківський районний суд м. Києва обрав для нього запобіжний захід – утримання під вартою строком 60 діб. 

Прикметно, що перші звинувачення на адресу Валерія Шайтанова пролунали відразу після кривавих подій з придушення Євромайдану. 18 лютого 2014 року він керував штурмовою групою “Альфи”, яка захопила Будинок профспілок у Києві під час Революції Гідності. Шайтанов очолював групу прикриття та вогневої підтримки, набраної з числа співробітників 2-го Управління спецпідрозділу “Альфа” СБУ, до якої були прикомандировані ще 10 співробітників підрозділів МВС України. На період зазначених подій останній був начальником 2-го управління спецпідрозділу “Альфа”.

У червні 2014 року глава Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування подій на Майдані, генерал МВС Геннадій Москаль повідомив про те, що під час слідства, прізвище Шайтанова фігурувало щонайменше у двох епізодах. Перший – це підпал Будинку профспілок, і другий – розстріли  мітингувальників 20 лютого 2014 року.

І ось тут починається найцікавіше. За словами Москаля, Валерій Шайтанов не з’являвся на засідання ТСК з розслідування злочинів під час Революції Гідності. СБУ надсилала відписки, що він перебуває або на лікарняному, або задіяний у проведенні АТО на Донбасі. Тож коли зараз колишні очільники СБУ заявляють, що їм давно було відомо про зраду Шайтанова і це стало причиною його звільнення з лав СБУ, це не відповідає дійсності. 

Фактично до травня місяця, генерал-майор виконував свої функціональні обов’язки в структурі СБУ. Зокрема, у квітні 2014 року Шайтанов відверто саботував накази командування, заборонивши бійцям відкривати вогонь по терористах, які оточили Краматорський аеродром. Тобто, навесні 2014 року керівництво спецслужби було поінформоване, що Шайтанов причетний до злочинів на Євромайдані, що він є фігурантом розслідування парламентської ТСК, але чомусь не усунуло його від виконання службових обов’язків. 

У спецслужбі це пояснили тим, що йому начебто дали можливість “змити кров’ю” свою провину. Нагадаю, що режим АТО в Донецькій і Луганській областях запровадили 14 квітня 2014 року, а розстріли на Євромайдані сталися 19-20 лютого. Тож, на мою думку, виправдовувати роботу потенційного зрадника у лавах СБУ відсутністю професіоналів, як мінімум, некоректно.

Водночас, Шайтанов мав цілком законні підстави відмовитися від штурму блокпостів терористів біля Слов’янська. Нагадаю, що “Альфа” – це не армійський спецназ, до його обов’язків не входить виконання військових операцій, потреба в яких уже виникла навесні 2014 року. Використовувати цей спецпідрозділ СБУ для виконання інших функціональних обов’язків, недоречно. В цьому аспекті, Шайтанова нема в чому звинувачувати – якщо він відмовився штурмувати блокпости з цієї причини, то мав право зробити це за законом.

Крім того, навесні 2014 року співробітники “Альфи” наполягали на видачі письмового розпорядження для проведення військової операції. В середині квітня 2014 року в регіоні ще не запровадили надзвичайний стан, також не було розпорядження задіяти армію і спецпідрозділи для проведення військової операції. Тоді Пашинський за погодженням з Турчиновим вилетів на аеродром Краматорська і вручив наказ Шайтанову атакувати блокпости бойовиків навколо Слов’янська. За словами очевидців тих подій, цей наказ очільники “Альфи” виконувати відмовилися, ба більше - не довели його до бійців»

В цьому аспекті досить цікавою є реакція Олександра Турчинова. Після того, як Шайтанов відмовився виконувати наказ штурмувати блокпости під Слов’янськом, ця ситуація була розглянута на засіданні оперативного штабу на чолі з тодішнім в.о. президента. За підсумками засідання, Шайтанов був усунутий з командування спецпідрозділом “Альфа”. Натомість, уже за президентства Петра Порошенка, Шайтанов повернувся до системи СБУ. Це сталося після призначення головою спецслужби Василя Грицака.

Щодо підготовки ліквідації Адама Осмаєва.

Тут є ще кілька моментів. По-перше, в оприлюдненій інформації СБУ, російський куратор Шайтанова, веде переговори з третьою стороною, а не особисто зі зрадником. По-друге, попри усю недолугість співробітників російських спецслужб, мені складно повірити, що Шайтанов міг телефоном обговорювати зі своїми кураторами подробиці чиєїсь ліквідації або якусь спецоперацію. Матеріали розслідування вміщують три епізоди щодо його контактів з потенційними кураторами на нейтральній території – в країнах Європейського союзу. Його “вели” в щонайменше в трьох країнах – ЄС (Франція, Німеччина, Хорватія).

З огляду на це, причетність Шайтанова до підготовки вбивства Осмаєва, викликає багато запитань. Водночас, генерал-майора та його підрозділ слід перевіряти на причетність до інших резонансних злочинів. На мою думку, Шайтанов більш імовірно причетний до підриву 27 червня 2017 року автомобіля співробітника Головного розвідувального управління Міноборони Максима Шаповала у Києві.

Крім того, зараз у ЗМІ вкидається інформація про т. зв. “дніпропетровський слід”. Йдеться про затримання у Дніпрі Геннадія Корбана. Керівником цієї операції був Валерій Шайтанов. Власне, цим і пояснюється причина його повернення до СБУ – проведення подібних спецоперацій. Ось тут людині дійсно дали можливість “змити кров’ю” свою провину, поклавши на нього певні функціональні обов’язки.

Водночас, чомусь ніхто не звертає увагу на т. зв. “харківській слід” у біографії Шайтанова. Це набагато цікавіша історія, адже генерал-майор є вихідцем з цього міста – свого часу він очолював спецпідрозділ СБУ “Альфа” у Харківській області, а пізніше був переведений до Києва. Та от днями з’явилася інформація про те, що Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру у вчиненні хуліганства генерал-лейтенанту СБУ у відставці, екс-начальнику Управління СБУ в Харківській області Олександру Половинченку, який є безпосереднім керівником Шайтанова. Пікантність цієї справи полягає в тому, що наразі в.о. глави Державного бюро розслідувань є Олександр Соколов, який з 2008 по 2011 роки проходив службу в Управлінні СБУ у Харківській області. З огляду на це, виникає досить цікава версія щодо “харківського сліду” всієї цієї операції – СБУ затримує не лише Шайтанова, а і висуває підозру його безпосередньому керівнику.

На мою думку, затримання Шайтанова – це багатоходовка і довгограюча операція російських спецслужб. На момент затримання, він був “виведений у розпорядження” – тобто, не обіймав жодних посад у СБУ і тому уже не мав оперативної цінності для ФСБ РФ. Водночас, росіяни могли підлаштувати його затримання через контрольований витік інформації для прикриття більш суттєвих джерел інформації – т. зв. “кротів” всередині СБУ.

 І тут досить показовим є той факт, що затримання Шайтанова відбулося напередодні чергового обміну полоненими між Україною та “Л/ДНР”, що відбувся 16 квітня. Цей обмін українська сторона анонсувала, як “великий обмін”, тобто повернення з ОРДЛО, як мінімум 200 осіб, хоча насправді Києву вдалося повернути лише 20 заручників. Таким чином, Росія запустила сценарій “довгограючої гри”. Я не виключаю, що нинішній обмін, який, на жаль, пройшов не за формулою “усіх верифікованих на усіх верифікованих”, відбувся з розрахунком включити у списки подальших обмінів Валерія Шайтанова.

На користь цієї версії свідчить затримання російськими спецслужбами у незаконно анексованому Криму військовослужбовця Збройних сил РФ і громадянина України, яким висунули звинувачення у підготовці диверсійних актів та збору інформації. Цікавий момент полягає в тому, що військовослужбовець Збройних сил Росії підозрюється у видачі в 2017-2018 роках відомостей, що становлять державну таємницю, але виявили і затримали її, лише зараз і саме після “провалу” й арешту Шайтанова.

Далі, щодо ймовірної причетності Шайтанова до оперативних розробок. Ще раз нагадаю, що за часів Януковича він був начальником 2-го управління спецпідрозділу “Альфа”. Це силовий підрозділ спецслужби, який залучають на кінцевому етапі проведення операції. Єдине питання, наскільки Шайтанов володів оперативною інформацією щодо ситуації в ОРДЛО, мається на увазі агентурна мережа СБУ.

У 2015-2016 роках Шайтанов брав участь у нарадах Антитерористичного центру СБУ в Краматорську. Якщо людина була присутня на нарадах, під час яких обговорювалися деталі тих чи інших операцій, не виключена можливість витоку службової інформації. Тодішнє службове становище Шайтанова, дозволяло йому мати певне коло знайомств у СБУ, причому на найвищому рівні. Тож не дивно, що його так довго “вели” і збирали доказову базу, не 1-2 місяці. Хоча, скоріше за все, прослуховування СБУ надали наші західні партнери, які вели російського куратора генерал-майора в країнах ЄС.

Хочеться вірити, що затримання і подальше встановлення зв’язків Шайтанова у СБУ, не стане одиничним епізодом, адже, на жаль, він далеко не перший і не єдиний, хто співпрацював з російськими спецслужбами.

Утім, варто зазначити, що факти витоку інформації по лінії СБУ непоодинокі. Наведу кілька прикладів з власного досвіду.

Свого часу ГІ “Права Справа” запропонувала Департаменту контррозвідки СБУ проведення спецоперації щодо дискредитації “міністра охорони здоров’я ЛНР” Лариси Айрапетян. Йшлося про імітацію затримання контрабандного вантажу на лінії розмежування з медикаментами, які “міністр” викрадала з гуманітарних конвоїв РФ для подальшої реалізації на території України. Так от, на сайті СБУ ця операція досі описана як “успішна”.

Насправді ж, там стався витік інформації. Це підтвердило здогадки про те, що в керівництві СБУ були люди, які знали подробиці цієї операції і передали їх ворожій стороні. Бо одразу після оприлюднення подробиць операції на сайті СБУ, перша реакція Айрапетян, була досить нервовою – вона заперечувала подібні факти крадіжки медикаментів та їхній подальший продаж. Однак вже за кілька днів “глава МОЗ” “ЛНР” заявила, що СБУ “варто більш детально готувати операції з дискредитації”.

Після цього випадку, я особисто зв’язався з керівництвом СБУ і повідомив про можливий витік інформації на користь “Л/ДНР”, навіть назвав конкретні прізвища. Та, на жаль, ці люди досі працюють чи є в розпорядженні спецслужби, і навіть обіймають керівні посади. Зокрема, на мою думку, до такого витоку інформації міг бути причетний колишній начальник Управління СБУ в Луганській області Олег Козловський. Наразі він є одним із заступників керівника Національної поліції України. Свого часу президент Петро Порошенко звільнив Козловського з посади керівника УСБУ в Луганській області, але пізніше він дивним чином виринув у системі Міністерства внутрішніх справ.

Друга персона, яка, на мою думку, може бути причетна до можливого витоку інформації – це колишній заступник глави Луганської облдержадміністрації, полковник СБУ Юрій Клименко. Його прізвище свого часу стало відомим завдяки оприлюдненим записам покійного волонтера Андрія Галущенка з позивним “Ендрю”. Останній свого часу затримав вантаж із золотом виробництва заводу “Агат”, який розташований в місті Ровеньки на території тимчасово окупованих районів Луганської області. Цей золотий вантаж направлявся з тимчасово окупованих територій Луганщини на територію контрольовану ЗСУ. Варто зазначити, що підприємство “Агат” працювало під патронатом “Міністерства державної безпеки” “ЛНР”, зокрема, ватажка псевдореспубліки Леоніда Пасічника. Золото перевозилося з метою його подальшої реалізації на території України.

Як розповів Галущенко, коли група “Ендрю” затримала цей вантаж, саме Юрій Клименко зателефонував волонтеру і попросив його пропустити. Це свідчило, що полковник СБУ знав не лише маршрут пересування і зміст вантажу, а, можливо, відповідав за його силовий супровід на контрольованій території. Остаточну оцінку цих фактів має дати слідство. Тим не менше, ця людина до останнього моменту обіймала посаду заступника глави Луганської ОДА і лише після публікації інформації у ЗМІ, його вдалося усунути з цієї посади. Наразі він перебуває у розпорядженні СБУ. Це лише один з численних епізодів можливих витоків інформації по лінії української спецслужби на користь Росії і терористичних “Л/ДНР”, причому на рівні високопосадовців.

ГІ “Права Справа” уже неодноразово порушувала питання в пресі щодо проведення низки операцій проти ватажків терористичних “республік”. І за дивним збігом обставин, подробиці цих операцій ставали відомі співробітникам “Міністерства державної безпеки” самопроголошених утворень. Однією з таких операцій, була нейтралізація ватажка “ДНР” Олександра Захарченка, шляхом створення штучного конфлікту в середовищі керівництва “республіки”. За деякий час, після проведення мною низки зустрічей зі співробітниками СБУ, терорист вийшов на загал, і заявив, що йому відомо про плани української сторони щодо його ліквідації.

Тож затримання і розкриття злочинів Валерія Шайтанова, не повинне стати єдиним епізодом виявлення зрадників – Служба Безпеки повинна очиститися від “козачків засланих” і колаборантів ФСБ РФ.

До речі, один зі способів вербування російськими спецслужбами співробітників СБУ – це контроль за трафіком тютюнової продукції, а також контрафактного алкоголю з території “Л/ДНР” на територію України. Наразі такий трафік існує біля селища Жовте Слов’яносербського району Луганської області. Це т.зв. “човнова переправа”, на якій човнами алкоголь і цигарки з ОРЛО транспортуються на територію України, і далі в країни Європи. За оперативною інформацією з місця подій, щодоби переправляється товар обсягом однієї вантажівки загальною вартістю близько 25 мільйонів гривень. Завдяки оприлюдненню інформації у ЗМІ, роботу цієї переправи наразі вдалося заблокувати. Пізніше з’явилася інформація, що біля селища Жовте було затримано перевізника, але з мінімальною партією контрабанди на суму 250 тисяч гривень. Це - “крапля в морі”.

Наявність ось таких корупційних схем – незаконного переміщення товарів з тимчасово окупованих територій в Україну, – створює підґрунтя для проведення вербувальних операцій співробітниками російських спецслужб і терористичних “Л/ДНР” стосовно співробітників СБУ та представників Збройних сил України

Нові досьє

Сім’я “Квартал 95”

Снєгирьов: ФСБ РФ вербує українських силовиків через контрабанду з "Л/ДНР"

10 запитань до президента Зеленського

Сивохо Сергій. 10 фактів із життя

Іонушас Сергій. ДОСЬЄ

Звіробій Маруся. 10 фактів із життя

Довгий Станіслав Олексійович. ДОСЬЄ

Брагар Євген. ДОСЬЄ

Ірина Проскуріна представляє свою дебютну книгу "Як стати моделлю в Америці"

Новіков Олександр. ДОСЬЄ

Реклама

Партнери