Зі свого боку Росія має намір домагатися від України вирішення низки політичних і економічних питань на переговорах Тристоронньої контактної групи в Міську.
Ключові для Москви питання - введення особливого статусу Донбасу за формулою Штайнмайера і амністія. В економічній сфері РФ буде лобіювати питання щодо зняття економічної блокади окупованих районів Луганської і Донецької областей.
У разі, якщо Україна і Захід не погоджуються, то Москва залишає за собою право контролю над проблемною ділянкою кордону, підкреслюючи таким чином нерозривність цих територій з РФ. Нагадаю, заступник міністра закордонних справ РФ Григорій Карасін заявив, що Росія ніколи не передасть миротворцям ООН контроль над кордоном з окупованим Донбасом.
Втім, водночас РФ демонструє бажання ніби повернути окуповані території назад Україні, щоб вийти з-під режиму економічних санкцій.
Так само, Росія грає на темі легітимізації так званих "Д/ЛНР". Зокрема, представники РФ заявляють, що Росія залишає питання визнання псевдореспублік за їхніми мешканцями.
З іншого боку, в Росії не відкидають того, що у випадку "референдуму" щодо приєднання "Д/ЛНР" до РФ, Москва заявить, що не може не рахуватися з думкою населення, яке усвідомлює, що може бути "вирізане українськими націоналістами". Тобто Росія ніби не визнає "республіки", але залишає за собою право включення їх до складу РФ.
У Москві вже встигли проанонсувати "вибори" ватажків бойовиків ОРДЛО. Директор Центру політичної кон'юнктури Олексій Чеснаков, якого вважають людиною наближеною до помічника президента РФ Владислава Суркова, заявив про можливість проведення виборів у самопроголошених "республіках".
"2 листопада 2014 року там були вибори глав "республік" і вибори народних зборів - тобто "парламентів республік". 4 роки - термін їх повноважень, вони закінчуються. Їх діяльність ніяк не регулюється Мінськими угодами, тому можна очікувати, що ці вибори повинні пройти в строк, восени 2018 року", - сказав Чеснаков.
І хоча РФ не вигідно приєднувати псевдореспубліки, Москва показує, що альтернатива у неї завжди є, і нехай в Заходу і України болить голова, що вибере Путін з цих варіантів.
Москва хоче тримати нас в постійній напрузі. Така тактика має сенс, коли йдеться про шантаж. Тому Україна має діяти аналогічно, показуючи, що в нас є два варіанти: або ми будуємо новий кордон по лінії розмежування, або розглядатимемо українську модальність введення миротворців. І тоді вже у Путіна болітиме голова щодо вирішення українського питання.