Персони

26 Березня 2019
Смешко Ігор. ДОСЬЄ
Починав у радянській "оборонці", утвердився як дипломат, координатор різних розвідок і надійний боєць Банкової за часів Кучми. Нині консультує Порошенка, займається готелями й пансіонатами. Зібрався на вибори

З-поміж 37 вже зареєстрованих Центральною виборчою комісією кандидатів в президенти трьох можна без перебільшення назвати топовими силовиками. Двоє з них свого часу очолювали спецслужбу. А один із цих двох керував не лише СБУ (2003-2005), а й військовою розвідкою ГУР (1997-2000), а також тричі призначався головою Комітету з розвідки при президенті.

Мова про 63-річного Ігоря Петровича Смешка. Генерал-полковника запасу, інженера-ракетника, дипломата, політика і успішного підприємця.

Доктор "ракетних" наук, професор. Удосконалював "Буки"

Після закінчення із золотою медаллю Київського вищого зенітно-ракетного інженерного училища ім. С.М. Кірова (1977) розпочав армійську службу у системі ППО радянської групи військ у Східній Німеччині. Професійний інтерес до ракетної техніки у нього невдовзі переростає у науковий.

З різницею у 10 років захищає кандидатську (1983) й докторську (1992) з військової кібернетики. Роботи присвячено керованим ракетам. 

Згідно з офіційними біографічними даними, у проміжку між обома захистами - "у основних ракетних ВУЗах Києва і провідних московських КБ та НДІ, пов’язаних із системами наведення керованих ракет і високоточною зброєю".

"Тривалий час я брав участь у розробці високоточної зброї, навіть сталося так, що два мої винаходи є в головці самонаведення 9Т50М1 "Бук-М1", який, на жаль, був використаний по цивільному літаку", - згадує він тепер.

П'ять років на дипломатичній роботі

На початку 90-их активно долучився до державотворчих процесів. Працював першим в новітній українській історії військовим аташе у складі посольств у Сполучених Штатах та Швейцарській Конфедерації.

Посади посла Смешко не обіймав, але ранг "надзвичайного та уповноваженого" у нього є. У зв’язку із тим обсягом завдань і доручень, які йому довелося виконувати. Наприклад, організовувати посольство у Вашингтоні.

Обіцяв не шпигувати за росіянами

Далі - начальник на "Острові", як тоді почали називати Головне управління розвідки Міноборони.

Про цей відтинок кар’єри генерала інформації обмаль. Посада така була.

З відкритих даних дізнаємося серед іншого про підписання 1997 року з аналогічною структурою в складі збройних сил Російської Федерації двосторонньої угоди про взаємну відмову вести агентурну діяльність одне проти одного. Чим це з часом обернеться, ми знаємо.

Рішення, звичайно ж, приймалося на найвищих щаблях, себто Леонідом Даниловичем. Однак, підпис стоїть Ігоря Петровича.

Пішов він із цієї посади у той момент, коли свій вплив на Кучму значно посилив Володимир Литвин.

Рятував імідж Кучми та державний престиж після випадку з "Кольчугами"

Смешко постійно виступав проти "одноканального" отримання інформації президентом. Аби уникнути подібного ним і був сформований за американським взірцем Комітет розвідки, де акумулювалася інформація від СБУ, ГУР, прикордонників та міліції. Ті ж, хто волів "монополії" у спілкуванні з кабінетом №1, зрештою домоглися припинення діяльності Комітету та "пішли" генерала з ГУР.

"Касетний скандал", наголошує Смешко, саме тому й став можливим, оскільки Кучма втратив "багатоканальність" інформації і, як наслідок, не знав про підготовку провокації. "Писали" його, переконаний генерал, з 1998-го, однак доповісти просто не було кому, оскільки причетні до цього посадовці, прозоро натякає пан Ігор, й обмежували доступ глави держави до всієї повноти картини.

Після відставки з посади шефа розвідки Міноборони він переважно зосередився на роботі в РНБО, допомагав Володимиру Горбуліну. І коли розпочався скандал з радіолокаційною станцією "Кольчуга", котра, за твердженням опозиції, порушуючи ембарго незаконно продавалася через Білорусь до Іраку, Смешко знову став потрібен Кучмі.

Жовтень 2002 року - очолює Комітет з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при президентові України.

Простими словами це можна пояснити так - наводив лад з експортом зброї, боєприпасів та військової техніки. Діяв у трьох площинах: практичній, юридичній та в царині PR’у.

Перед міжнародним співтовариством треба було засвідчити, що Україна на найвищому рівні узялася за унормування торгівлі смертельно небезпечними товарами.

Американські зв’язки Смешка виявилися корисними як ніколи. Йому довелося навіть організовувати особисту зустріч Генрі Кіссинджера і тодішнього керівника Адміністрації президента Віктора Медведчука.

"Антикризовий", як тоді казали, менеджмент генерала оцінили. Й напередодні чергових президентських виборів довірили управляти конкуруючим відомством, котрим для нього завжди було СБ України.

Не допустив кровопролиття у дні Помаранчевої революції

Смешко головував в СБУ недовго, півтора роки. Це період пізнього правління Леоніда Кучми і усього, що пов’язано з революцією’2004-2005.

До речі, яким би дивним це зараз не виглядало, але перед цим Служба добрих два роки (2001-2003) розслідувала ніби як залучення свого майбутнього голови (хто ж тоді знав) до розголошення "державної таємниці". Йшлося про оприлюднені у ЗМІ подробиці щодо контактів родини Деркачів з кримінальними авторитетами Могилевичем та Ангертом. У помешканнях та офісах Смешка проводилися обшуки.

Головним своїм досягненням на Володимирській, 33 називає забезпечення мирного переходу влади, що вимагало серйозної роз’яснювальної і профілактичної роботи з обома політичними таборами, адже, як він заявляє, "у той час застосувати силу, щоб прийти до влади, були готові люди з двох сторін". Середовище Януковича, мовляв, розраховувало на внутрішні війська та їхнього командувача генерала Попкова, а особи навколо Ющенка - буцімто на дві танкові роти з "Десни".

Після вечері з Ющенком йому закидали "отруєння" кандидата в президенти

Кровопролиття на другому Майдані, дійсно, не було. Але було страхітливе "отруєння" Віктора Андрійовича. Принаймні, тоді "помаранчева" команда наполягала виключно на такому поясненні раптових змін зовнішності єдиного кандидата від опозиції.

І деякими політиками у тому "отруєнні" звинувачувався безпосередньо шеф СБУ, котрий начебто з цією метою й "заманив" до себе на дачу Віктора Андрійовича у компанії з Давидом Жванією. Інші, щоправда, не були настільки категоричними й казали, що може це не персонально Смешко винен, а його перший заступник Володимир Сацюк.

Газета "Сегодня" давала закамуфльовану версію:

" …Є підозра, що отруту підклали Ющенку у плов. Виникли питання до особистого охоронця Сацюка N, який нібито контролював піднесення страв до столу".

Генерал своєю чергою каже, що насправді ніякого "отруєння" не було і не могло, власне, бути. Бо немає, як він запевняє, жодних підтверджень.

"Сам факт отруєння Ющенка на сьогоднішній день не встановлено. Ми проводили розслідування, коли в мене була можливість його контролювати - до лютого 2005 року, і не встановили факту отруєння. Більше того, комісійна експертиза встановила, що отруєння не було.

Потерпілий не здає аналізів крові, і мені досі незрозуміло, чому. Коли ми вимагали від клініки у Відні повну інформацію, сам потерпілий і його оточення зробили все, щоб нам їх не давати. Тільки після двох судових процесів в Австрії нам удалося за допомогою австрійського міністерства юстиції отримати ці документи, які й встановили факт відсутності отруєння", - надав свою оцінку тих подій Смешко у розмові з журналістом Дмитром Гордоном.

Нині до переможця тих виборів має специфічне ставлення. Зокрема, вважає, що Януковича врешті-решт зробив президентом не Кучма, а Ющенко.

Повернувся до влади після Євромайдану

Коли вирувала Революція Гідності, вже як цивільна особа, від імені очолюваної ним Всеукраїнської громадської організації "Сила і честь", до складу якої входять чимало колишніх аналітиків та оперативних спеціальних служб та правоохоронних органів, Смешко засудив дії режиму Януковича з придушення мирного протесту силами "Беркуту".

Після того як найвпливовіші "регіонали" втекли з країни й почалася війна, знову працює в апараті глави держави по безпековій лінії.

2014 рік - радник в.о. президента Олександра Турчинова, радник президента Петра Порошенка.

Задекларував 17 земельних ділянок, три з них - майже по 20 кв. км

Опублікована на сайті Національного агентства запобігання корупції (НАЗК) податкова декларація Смешка свідчить, що людина він неймовірно заможна. Станом на 2017 рік у генерала на руках було $270 тис. готівки або біля 7,3 млн грн. за нинішнім курсом, а на дружину записані були Lexus ES 2016 року, Lexus RX 2011 року та Nissan Almera 2008 року.

У власності Смешка перебувало тоді 17 земельних ділянок. Чотири з них були по 2-2,5 кв. км, дві - по 17-18 кв. км, одна - 20 кв. км. Йдеться про землю у Макарові, Музичах та Гореничах під Києвом, у Брюховичах під Львовом, а також про курортні місцевості на узбережжі Дніпра поблизу Черкас та на Чорному морі. Там же, у Рибаківці поблизу Коблева, розташовано й зареєстровану на його ім’я базу відпочинку.

Сімейним бізнесом Смешків є ТОВ "Лагуна", що "спеціалізується на готельному бізнесі" (Главком).

Юлія Михайлівна Смешко володіє апартаментами площею 127 кв. м у Ялті й землею на одеській Фонтанці.

Такий же вид діяльності наводиться у базі даних Opendatabot - готелі.

Звинуватив Наливайченка у тому, що Україна втратила найголовніших підозрюваних у розпалюванні війни з російського боку (історія з сином Гриценка)

Між собою кандидати-силовики перебувають у доволі складних стосунках.

У листопаді в ефірі програми "HARD з Влащенко" на телеканалі ЗІК генерал Смешко звинуватив Наливайченка, котрий 2014 року очолював СБУ, в безпідставному обміні узятих в полон високопосадовців російського ГРУ, яких можна було б цілком резонно використати в якості надзвичайно цінних свідків безпосередньої провини російського Генштабу в подіях у Криму та на Донбасі. Але їх "тихенько обміняли"… У т.ч. щоб, за його словами, врятувати сина Анатолія Гриценка.

"У нас же був в перші дні захоплений, в травні 14-го року, полковник ГРУ ГШ, фактично резидент в Криму. І пан Наливайченко, навіть, давав інтерв’ю, де казав, що це дуже небезпечний офіцер. Він з групою працював. І ми замість того, щоб довести справу до суду, щоб він викрив повністю перед світовою спільнотою як готувалася анексія Криму, ми його тихенько обмінюємо через два тижні щоб врятувати, за словами Наливайченка, життя євромайданівців… Формально було оголошено, що поміняли на групу наших євромайданівців, один з яких був сином Гриценка, які виїхали в Крим", - розповів Смешко.

До того ж, у квітні 2014 року на Луганщині затримали офіцера ФСБ Рельке ("він фактично був командувачем Армії Південного Сходу і координатором діяльності російських спецслужб по плану Малоросії, по загарбанню наших південно-східних областей"), офіцера ГРУ ГШ Банних та "праву руку Гіркіна і Бородая", досвідчену диверсантку Кулигіну. Восени того ж року, наголосив Смешко, вони були "тихо обміняні".

Знає чим зайняти половину українців, пропонує переглянути приватизацію

Економічну складову передвиборчої програми генерала Смешка під назвою "Сім перемог для України" опоненти, певно, називатимуть "популізмом". Речі у ній пропонуються непогані і, як він наголошує, спрямовані на утвердження прав і домінуючого становища середнього класу, однак в країні, де задає тон великий і дуже великий бізнес, серйозну підтримку зазвичай знаходять суто ініціативи на користь вищої підприємницької ліги.

"Сімейний бізнес взагалі повинен отримати років на п'ять (податкові - Авт.) канікули, а оподаткування малого і середнього бізнесу має бути зменшено щонайменше на 5%. Без розвитку малого і середнього бізнесу та середнього класу побудувати стабільну державу неможливо", - переконує виборців професор Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, що зазначено ЦВК як його останнє місце роботи.

Упродовж свого правління - у випадку обрання - збирається перетворити "середняків" на "основу державності України" ("понад 50% населення").

Але це ще не все. Вочевидь, аби сподобатися цільовій аудиторії, генерал-мільйонер артикулює дещо і значно революційніше. Наприклад, пропозиції такого ґатунку:

"Ініціюватиму створення державних комісій: з викриття фактів вивезення капіталу за кордон, починаючи з 1991 року, та повернення вкраденого; з розслідування роботи Нацбанку України за останні 5 років; з розслідування процесів непрозорої приватизації".

Ну, і, звичайно ж, "деолігархізація, демонополізація, деофшоризація та детінізація економічних відносин". Куди ж без цього.

Дмитро Добрий, "Еспресо"

Нові досьє

Зеленська Олена. ДОСЬЄ

Хто є хто у команді Володимира Зеленського

Бізнес Володимира Зеленського: розваги, ресторани, консервування риби

Яковишин Леонід. ДОСЬЄ

Разумков Дмитро. ДОСЬЄ

Кривонос Сергій. ДОСЬЄ

Смешко Ігор. ДОСЬЄ

Гриценко Анатолій. 10 фактів із життя

Перша Логістична Компанія

Audi Центр Одеса Юг

Реклама

Партнери