Іванов Валерій. ДОСЬЄ

Факт перший. Від шахтаря — до доктора наук

Валерій Іванов народився 19 липня 1961 року в Луганську. Його шлях розпочався з важкої фізичної праці: у 17 років він працював на шахті «Ворошиловградська 1-2». Цей досвід сформував не лише характер, а й чутливість до соціальних тем, які згодом проявляться в його наукових і публіцистичних роботах. У 1983 році він завершив навчання в Луганському педагогічному інституті за спеціальністю «Історія» — саме звідси почався його поступ у сфері гуманітарних наук.

Факт другий. Майже 40 років працює в Інституті журналістики КНУ

З 1989 року Іванов пов’язав свою кар’єру з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, де пройшов шлях від аспіранта до завідувача кафедри. З 1995 по 1999 рік він був заступником директора Інституту журналістики з наукової роботи, а з 2007 року очолює кафедру реклами та зв’язків з громадськістю. Його вплив на формування журналістської освіти в Україні важко переоцінити — він не лише викладач, а й один із архітекторів сучасної університетської медіаосвіти в Україні.

Факт третій. Доктор філологічних наук, що «собаку з’їв» на інформаційних маніпуляціях

У 1996 році Валерій Іванов захистив докторську дисертацію, присвячену методології аналізу змісту масової комунікації — темі, яка згодом стане провідною у його науковій діяльності. Його дослідження поєднують філологічну точність із соціальним контекстом: Іванов вивчає не лише те, що і як говориться, а й навіщо, кому і з яким ефектом.

Факт четвертий. Автор понад 500 наукових праць

У науковому доробку Валерія Іванова — понад 500 наукових праць, серед яких монографії, підручники, посібники, брошури та статті. Він сформував академічну платформу для вивчення масової комунікації в Україні. Серед найвідоміших його робіт — «Контент-аналіз: Методологія і методика дослідження» (1994), «Соціологія масової комунікації» (тричі перевидана), а також «Інформаційне законодавство» — праця на перетині журналістики та правознавства.

Факт п’ятий. Незмінний президент Академії української преси

Із 2001 року Іванов очолює Академію української преси (АУП) — впливову громадську організацію, яка просуває медіаосвіту, критичне мислення і журналістські стандарти. Саме під його керівництвом АУП стала однією з головних платформ в Україні для підвищення медіаграмотності, розробки навчальних матеріалів, тренінгів для освітян і журналістів. Він не просто адміністратор — він формує зміст і наратив усіх ініціатив АУП.

Факт шостий. Один з перших в Україні дослідників контент-аналізу

Валерій Іванов — один із перших, хто системно ввів у науковий обіг в Україні метод контент-аналізу як інструмент вивчення медіа. Його монографія 1994 року «Контент-аналіз: Методологія і методика дослідження» стала точкою відліку для вітчизняної прикладної медіааналітики. Цей інструмент сьогодні активно використовують соціологи, політологи, піарники та фактчекери. Саме Іванов задав рамки наукової точності в сфері, яка довгий час базувалась переважно на інтуїції та оціночних судженнях.

Факт сьомий. Один із піонерів впровадження стандартів журналістської етики в Україні

У 2006 році Іванов спільно з Володимиром Сердюком написав підручник «Журналістська етика» — перший системний посібник з цієї теми для українських студентів. У 2012 році вийшов практикум, створений разом із Сергієм Штурхецьким. Іванов послідовно наголошує, що журналістика — це не лише інформація, а й відповідальність, зокрема перед суспільством, героями публікацій і професійною спільнотою.

Факт восьмий. Учасник професійних та експертних спільнот

Валерій Іванов — не лише професор, а й активний учасник публічного життя. Він є членом Національної спілки журналістів України, до 2021 року входив до Комісії з журналістської етики, бере участь у діяльності ECREA (Європейської асоціації дослідників комунікації), співпрацює з Центром вільної преси. Постійний член Громадської ради при Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова, член Наглядової ради Українського загальнонаціонального конкурсу професійної журналістики "Честь професії", що підтверджує його авторитет як експерта з питань інформаційної політики.

Факт дев’ятий. Провідник критичного мислення та протидії дезінформації

Під час повномасштабного вторгнення Росії Валерій Іванов зосередив зусилля на боротьбі з дезінформацією, зокрема, російською пропагандою. Він організовував та проводив численні освітні заходи, серед яких — вебінар у межах Глобального тижня медіаграмотності (жовтень 2024), тренінг «STOPманіпулятор» (березень-квітень 2025) та онлайн-форум «Розвиток медіаосвіти: регіональний вимір» (січень 2025). Його позиція чітка: «Наше завдання — мобілізувати освітян на протидію ворожій брехні, пропаганді й маніпуляціям».

Факт десятий. Засновник журналістській династії

Іванов походить із інтелігентної родини: його батько — гірничий інженер, мати — інженер-хімік. Його дружина — професорка, докторка педагогічних наук. А син, Денис Іванов, став журналістом-розслідувачем, продовжуючи родинну справу.