Дві України Володимира Зеленського

І це було схожим на промову лідера опозиції, а не президента, в силах якого змінити багато чого. При цьому Зеленський уникнув неприємних тем - про корупцію в його найближчому оточенні, про повний провал боротьби влади з коронавірусом і про проблеми в українській економіці.

Що сказав Зеленський депутатам

Виступ Володимира Зеленського в Раді вчергове довів: він - прекрасний актор, але, на жаль, досить посередній президент. Сам текст, його зміст і виклад, напевно, сподобалися більшості українців. Треба визнати: команда глави держави добре підготувалася до виступу в парламенті, роблячи акценти на своїх очевидних успіхах і звинувачуючи в провалах попередників. Мовляв, за півтора року зробили все, що могли, ви ж бачили, в якому стані ми отримали країну в 2019-ому. При цьому реальні результати діяльності Зеленського залишають багато запитань.

Президент явно бравував, розповідаючи про боротьбу проти коронавірусу, успіхи в економіці й про переговори, які стосуються майбутнього Донбасу й Криму. Але ось цифри й факти, які він використав, м'яко кажучи, не зовсім відповідають дійсності. За півтора року Зеленський змінив вже два склади уряду. Кожен з них обіцяв зростання економіки, створення робочих місць, підвищення зарплат для лікарів, які борються з COVID-19, і перемогу над цією хворобою. Що в підсумку отримали українці?

З кінця 2019 року українська економіка падає. А президент Зеленський і прем'єр-міністр Шмигаль, котрі ще в травні називали себе майстрами спорту в боротьбі з пандемією, витратили частину зібраного антиковідного фонду на будівництво доріг. Як підсумок - в другу хвилю COVID-19 Україна входить практично в тому ж стані, в якому перебувала в березні 2020 року - з дефіцитом апаратів ШВЛ, чергами на тестування й комп'ютерну томографію, дефіцитом лікарняних ліжок і медичних кадрів.

Правда, лікарям і медсестрам в 2021 році Зеленський все ж пообіцяв суттєво підвищити зарплату. Очевидно, тим, хто залишиться в професії після другої хвилі COVID-19.

Про що промовчав президент України

Сам президент упевнений: в Україні все не так погано, як про це говорять його опоненти. А для того, щоб останні не розслаблялися, Володимир Олександрович пообіцяв з трибуни Ради розібратися з тими, хто без бою здав Крим (натякаючи, очевидно, на тодішнього в.о. президента Олександра Турчинова - нинішнього соратника Петра Порошенка). Сам же Зеленський обіцяє українцям повернути Крим і Донбас.

Але от якою ціною - не уточнює, натякаючи лише, що намагається залучити до цього світове співтовариство, наприклад, як у випадку зі створенням "Кримської платформи". Ну й за допомогою 120 депутатів від партії "Слуга народу", які за чотири дні до місцевих виборів поїдуть на лінію розмежування на Донбасі для спілкування з військовими та місцевими жителями. Зеленський переконаний, що Схід країни врятують вільні економічні зони, на створенні яких наполягає його команда, і амністія для тих, у кого, як висловився гарант конституції, "на руках немає крові".

На жаль, у своєму виступі президент Зеленський не торкнувся публічних звинувачень у хабарництві його найближчого оточення, корупційних схем, що діють в економіці, та можливої здачі національних інтересів (справа "вагнерівців"), заявивши лише, що на кожній зустрічі з силовиками вимагає від них посадок корупціонерів. У зв'язку з цим показовою була реакція на слова глави держави про те, що його команда чесно, без традиційних "відкатів", веде будівництво доріг - у залі Ради пролунав сміх.

Промова Зеленського - тріумф популізму

Нинішнє послання президента Зеленського Раді стало тріумфом популізму. Зрозуміло, що глава держави хоче й надалі подобатися своєму виборцю. Очевидно, саме на нього, а не на парламент, і був розрахований спіч Зеленського. В останні дні перед місцевими виборами його партія "Слуга народу" намагається максимально мобілізувати свій електорат. Президент відкрито агітує за свою партію, що заборонено в Україні.

Він ініціює проведення псевдоопитування, яке не передбачене жодним законом. І при цьому в своєму посланні маніпулює фактами, коли проводить паралель із всеукраїнським референдумом 1991 року, на якому 90,30 відсотка учасників сказали "так" незалежності країни. Спроба Зеленського легітимізувати своє опитування зрозуміла. Як і його бажання подати це опитування як прояв справжнього народовладдя.

Прагнучи сподобатися виборцю, Зеленський і його команда, очевидно, зовсім забули, чого ж від них очікували українці, котрі віддали їм практично всю владу в країні. Українці хотіли справедливості. Справжню, а не уявну боротьбу з корупцією. Повного перезавантаження влади й деоліргахізації економіки країни, завершення війни на Донбасі, підвищення рівня життя etc. На все це немає й натяку.

Зеленський і його команда відтворили систему влади, яка існувала раніше. Замість друзів Порошенка у владу прийшли друзі Зеленського. Чинний президент публічно ігнорує конституцію, гарантом якої є. Олігархи Ігор Коломойський, Рінат Ахметов і Віктор Пінчук, як і раніше, контролюють політику й економіку держави.

Тому слід визнати, що Україна Зеленського не сильно відрізняється від України Порошенка. І як би Володимир Олександрович у своєму посланні до Ради не намагався переконати всіх у зворотному, покусуючи Петра Олексійовича, насправді він просто повторює помилки попередника. Який, до речі, був не менш артистичний, ніж Зеленський.

Deutsche Welle