Буданов увірвався до трійки лідерів

Однак сьогодні начальник ГУР Міноборони впевнено входить до трійки лідерів суспільної довіри в Україні. Його постать вийшла на перший план народних симпатій.

Згідно зі свіжим соцопитуванням, Буданову довіряють 57,6% громадян. Цей результат ставить його на друге місце за рівнем довіри. Якраз між послом у Великій Британії Валерієм Залужним (63,8%) і Президентом Володимиром Зеленським (50,3%). Причому Буданов став єдиним у цій трійці, чий рейтинг довіри помітно зріс за останнє півріччя: +11,4%.

Пряма електоральна підтримка Буданова поки залишається скромнішою. Якби вибори президента проводилися зараз, лише 7,6% всіх опитаних проголосували б за начальника розвідки. Це значно менше, ніж у фаворитів потенційних президентських перегонів Зеленського (22,3%) або Залужного (21,5%).

Але сухі цифри першого вибору не розкривають всієї картини. У Буданова дуже високий показник «другого вибору». У другому турі 12,7% респондентів назвали його альтернативним кандидатом. Щобільше, моделювання другого туру виборів показало практично рівний поєдинок між Будановим і Зеленським: 33% проти 32,5% голосів, відповідно. Іншими словами, у глави розвідки є значний запас потенційної підтримки, який може реалізуватися, якщо він все ж вступить у велику політику.

Примітно, що особистий рейтинг Буданова динамічно зростає. За останні чотири місяці він піднявся з 4,5% до 7,6%. Приріст на 3,1 процентних пунктів, що на такому рівні є досить відчутним. Для порівняння, показники Зеленського і Залужного за той же період коливалися в межах статистичної похибки, не демонструючи такого явного зростання.

Ще більш несподівану картину дають гіпотетичні партійні рейтинги. Умовна партія Буданова могла б набрати близько 8,8% голосів виборців – третє місце після партії Залужного (17,4%) і партії Зеленського (10,8%). Виходить, що «партія Буданова» потенційно навіть популярніша, ніж він сам: її рейтинг вищий за особистий рейтинг політика.

Видно цікаві відмінності в балансах лідерських і командних симпатій. Рейтинг умовної партії Зеленського відчутно нижчий за його особистий. Фактично наполовину, що відображає падіння довіри до нинішньої партії влади в цілому. У Залужного картина інша: його гіпотетична партія набирає трохи менше, ніж він сам. Тобто частина людей хоче бачити його лідером, але сумнівається в його команді.

А ось у Буданова тренд зворотний: його гіпотетична політична сила приваблює навіть більше прихильників, ніж персонально він сам. Ймовірно, це пов'язано з тим, що Буданов поки ніяк не виявляв прагнення йти в політику. Але висхідний кредит довіри вже створив навколо нього образ потенційного лідера з сильною командою. Показово, що рейтинг «партії Буданова» зростає разом з його особистим: з 3,4% у лютому до 8,8% у жовтні 2025 року. Більш ніж двократне зростання за вісім місяців.

Феномен стрімкого злету Буданова, перш за все, пояснюється реальними успіхами на фронті «невидимої» війни. Суспільство асоціює його ім'я з ефективними спецопераціями і точними ударами по критично важливих об'єктах ворога. Кожен такий точковий удар по глибині оборони противника відчутно підвищує авторитет глави розвідки в очах людей.

Контрастом служать проблеми, з якими стикаються інші силовики. Наприклад, глава СБУ Василь Малюк, попри участь у ряді успішних операцій, втрачає підтримку на тлі скандалів навколо закону про НАБУ і резонансних медійних атак. Буданову ж вдалося уникнути подібних ударів по репутації. Його ім'я не замішане в конфліктах, і це лише зміцнює довіру суспільства.

Свій кредит довіри зберігає і Валерій Залужний. Українці досі вдячні йому як головнокомандувачу, за якого армія здобула низку ключових перемог. Цей багаж перемог дозволяє Залужному залишатися одним з найвпізнаваніших.

Повномасштабна війна сформувала в суспільстві потужний запит на результативність і відповідальність. Все більше українців схильні довіряти лідерам воєнного часу, витісняючи традиційних політиків на другий план. Виникає нова основа довіри, яка ґрунтується не на партійних прапорах або красномовних обіцянках, а на реальному професіоналізмі та стратегічних заслугах.

Показово, що саме Кирило Буданов став одним з головних бенефіціарів цієї перебудови суспільних очікувань. Хоча за формальними рейтингами популярності він поки поступається Зеленському і Залужному, його вплив зростає швидше за всіх і вже виводить його в одну категорію зі «старими» лідерами. Буданова все частіше сприймають як лідера нового типу: виваженого, технократичного, орієнтованого на результат. Його присутність у трійці лідерів довіри - це не випадковість, а відображення запиту суспільства на ефективність і Перемогу у війні за Незалежність.