Богословська Інна. 10 фактів із життя

Вперше вона це робила у 2010 році. Тоді її сприймали як "АнтиЮлю". Принаймні, Інна Германівна дуже часто і активно опонувала Юлії Володимирівні у телеефірах та заочно, називаючи її "крадійкою". Не виключено, що й у президентській кампанії 2019 року Богословській буде відведено таку ж роль.

1. 58 років. Народилася 5 серпня 1960 року у Харкові. Батько – кадровий військовий, викладач вузу, мати –юрист.

2. У 1982 році закінчила з відзнакою Харківський юридичний інституту. Працювала юристом у Харківській обласній колегії адвокатів.  У 1989 році вступила в заочну аспірантуру Інституту держави і права Академії Наук СРСР.

3. У 1991 році заснувала одну із перших юридичних служб в Харкові. Була організатором "Міжнародної аудиторської служби", консалтингової групи "Пруденс".  1992 року Інну Германівну запросили до правової колегії Державної Думи –  консультаційного органу президента Леоніда Кравчука. Була одним із розробників закону "Про господарські товариства".

4. Тричі обиралася до Верховної Ради, двічі – за списком Партії регіонів. На парламентських виборах 1998 року здобула депутатський мандат у харківському виборчому окрузі № 169.  

5. У 2002 році була одним із лідерів передвиборчого проекту "Команда озимого покоління", співорганізатором якого був екс-голова Служби безпеки України Валерій Хорошковський, а одним із фінансистів називали Віктора Пінчука. Однак вибори до Верховної Ради виборче об’єднання програло.

6. У січні 2003 року Інна Богословська започаткувала створення громадського об'єднання "Віче України". А згодом в першому уряді Януковича Інну Германівну призначили керівником Державного комітету з питань регуляторної політики. Щоправда, довго вона не затрималася на цій посаді – вже у січні 2004 року Богословська подала у відставку у зв’язку із конфліктом з тодішнім першим віце-прем’єром Миколою Азаровим. Саме Інні Германівні належить введений в обіг неологізм "азаровщина".

7. У вересні 2005 року під час публічного конфлікту як адвокат захищала інтереси корпорації "Інтерпайп" у конфлікті з групою "Приват" за Нікопольський завод феросплавів. Богословська називає себе другом Віктора Пінчука.

8. Була лідером партії "Віче". На парламентських виборах 2006 року партію "Віче" підтримали 1, 74% виборців. До Верховної Ради партія не потрапила. У квітні 2007 року Інна Германівна призначена на посаду заступника міністра юстиції України. Пізніше "Віче" долучилося до Партії регіонів.

9. У травні 2009 року подала заяву про вихід із Партії регіонів та оголосила про намір балотуватися на пост президента України як самовисуванець. На президентських виборах 2010 року отримала підтримку 0,4% виборців. 30 листопада 2013 року після силового розгону Євромайдану заявила про вихід з фракції і партії Партії регіонів.

10. Заміжня втретє. Має доньку Анастасію та онука. Цивільний чоловік Богословської - народний депутат Володимир Мельниченко, був членом фракції Партії регіонів, тепер - член фракції БПП.