Вирок Стерненку - вирок усій судовій системі України

Вирок Стерненку (сім років і три місяці позбавлення волі з конфіскацією майна за розбій та незаконне поводження зі зброєю), ухвалений Приморським райсудом Одеси наприкінці лютого, викликав справжню хвилю обурення у різних груп населення, починаючи від студентів і закінчуючи колишніми соратниками президента Володимира Зеленського. Вони протестують проти вибіркового правосуддя, що панує в країні. А це означає, що запит на справедливість, якої на двох Майданах вимагали українці, так і залишився нереалізованим.

Що привело Стерненка в політику

Дії, за які покарали Сергія Стерненка, стосуються подій 2015 року. Тоді, за даними слідства, він разом зі своїм поплічником Русланом Демчуком викрав і катував представника проросійської партії "Родіна", депутата однієї з місцевих рад Одеської області Сергія Щербича. Суд визнав Стерненка винним, наполягаючи на тому, що в справі немає жодної політики - один лише кримінал. Адвокати засуджених вказують на недостатню доказову базу і обіцяють оскаржити вирок в апеляційному суді, до якого, завдяки вуличним протестам, справа Стерненка потрапить уже як політична.

Хоча треба визнати, що такою вона стала ще задовго до вироку Приморського райсуду Одеси. І цьому посприяли проросійські сили України, перш за все, "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ) на чолі з кумом президента Росії Володимира Путіна Віктором Медведчуком. Саме ОПЗЖ і їхні медіаресурси перетворили Стерненка на повне "пекельне чадо". Для тих, хто в 2014 році разом з Віктором Януковичем зазнав політичного фіаско на Майдані, стало справою честі відправити за ґрати одного з одеських активістів.

Стерненко був одним з тих, хто в лавах "Правого сектора" активно протистояв створенню в регіоні "Одеської народної республіки" (за аналогією з "ЛНР" і "ДНР" на Донбасі) і боровся проти мера Одеси Геннадія Труханова. У 2018 році активіст пережив три напади. Останній став фатальним для одного з тих, хто вчинив замах на його життя - Стерненко вбив ножем Івана Кузнєцова, діючи, як він стверджує, в рамках необхідної оборони. Однак поліція розслідує загибель Кузнєцова як умисне вбивство, вчинене Стерненком.

Усе вищезазначене сталося протягом останніх семи років, які перетворили Стерненка на одного з лідерів громадської думки, на людину, яка є героєм для частини своїх однолітків. Саме молоді люди в більшості своїй і вийшли на акції на його підтримку в різних містах України.

Справедливість є, і за це боротьба

Справа Стерненка - це справа, перш за все, про вибіркове правосуддя. Сьогодні вулиця досить чітко артикулює послання українців владі: судді, прокурори і поліція в Україні - "чорти". Начебто і не було Євромайдану і сотні загиблих в центрі Києва. Судова, прокурорська і реформа МВС, проведені за часів президентства Порошенка, на жаль, не дали очікуваних результатів.

Правоохоронна система в Україні була і залишається репресивною щодо громадян. Нею, як і раніше, в ручному режимі керує президент і його оточення. І тому дві великі акції на підтримку Стерненка - 23 і 27 лютого - відбувалися саме біля Офісу президента України.

Треба сказати, що з 2014 року жоден із соратників Віктора Януковича так і не був засуджений до ув'язнення. Жодна людина, винна у вбивстві людей на мирних вулицях Києва, за ґратами так і не опинилася. Один з тих, хто розповідав, що це самі майданівці вбивали одне одного, колишній співробітник центрального апарату МВС Олег Татаров, обійняв посаду заступника керівника Офісу президента Зеленського.

Відверто проросійські політики - Андрій Портнов, Олена Лукаш, Олена Бондаренко - спокійно ходять по телеканалах. Депутат Віктор Медведчук і його дружина Оксана Марченко, як стверджує РНБО, фінансують терористів з "ЛНР". А ось до в'язниці замість усіх згаданих потрапляє активіст Майдану Сергій Стерненко. І це, ясна річ, викликає обурення вулиці.

Чи почує Зеленський вулицю?

На жаль, запит на справедливість, якої прагнули українці з 1990 року, так і залишився незадоволений. Акції на підтримку Сергія Стерненка, що хвилею прокотилися країною, свідчать про те, що на вулицю готові виходити люди, які виступають проти вибіркового правосуддя. В їхніх лавах - режисер Олег Сенцов, ексміністр закордонних справ Павло Клімкін, колишній соратник Зеленського екссекретар РНБО Олександр Данилюк і багато інших.

Без політичного пафосу і партійної символіки вони вимагають від нинішнього президента реформи судової системи. І справедливості - не лише для Стерненка, але й для Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко, Яни Дугарь, звинувачених в організації вбивства журналіста Павла Шеремета.

Напевно, ОПЗЖ на чолі з Медведчуком спробує використати справу Стерненка для того, щоб посилити розкол в українському суспільстві та використати його проти Зеленського. Чи розуміє це президент? Сподіваюсь, так. Принаймні, до 9 березня - дня проведення з'їзду суддів, куди збираються прийти захисники Стерненка, у президента є час сказати, що він почув мітингувальників.

І не тільки почув, але і готовий до серйозних реформ у судах, прокуратурі та поліції. Якщо цього не станеться, Зеленський зробить перший крок до свого Майдану. Як це сталося з Януковичем у 2013 році напередодні Євромайдану, коли влітку люди повстали проти міліцейського свавілля в невеликому містечку Врадіївка на Миколаївщині. Тоді Віктор Федорович не надав цьому ваги. І, як виявилося, даремно.

Deutsche Welle