Донецьк. Безпритульний мирно спить на вулиці міста. До нього підбігає група ментів, зв’язує, запаковує у фургон. Той волає: “Куди? Куди ви мене везете?”. “До Києва, - відповідають вони йому. - Посада в уряді звільнилася”.
“Донецькі” розставляли своїх всіх і всюди. Тягнули “ріпку” із бюджету усі разом - від водіїв до ВікторФьодорича.
Минуло 20 років.
Київ. Спорожнілий “95 квартал”. Всіх “в’яжуть” і тягнуть у владу.
Сьогодні туди потрапила Тетяна Руденко. Вона стала членом Національної ради з телебачення і радіомовлення. До того вона була прессеком у “95 кварталі”. У липні 2019 року її рідна сестра, також “кварталівка” - Ольга Руденко потрапила у Верховну Раду за списком “Слуги народу”.
Соціальний ліфт, який рік тому обіцяв Зеленський, виявився запльованим та із двома кнопками “95 квартал” і “Влада”.
Справедливості, про яку так багато розводився художній керівник “Студії “Квартал 95”, як не було, так і немає. На відміну від “кварталівців” “донецькі” хоча б не вдавали, що хочуть рівних можливостей для інших. А ці тільки здивовано розводять руками. Мовляв, що поробиш - єдиний кадровий полігон в Україні лише в “95-му кварталі”. Грати вар’ята у нас можна, але недовго. Шкода, що Зеленський цього не розуміє.