Блоги

24 Лютого 2019
П'ять років розстрілам на Майдані - п'ять років безкарності
П'яті роковини трагічних подій в українській столиці - масового розстрілу мирних демонстрантів на Майдані - залишили гіркий присмак і осад. Років, що минули, виявилося недостатньо для того, щоб посадити на лаву підсудних винуватців трагедії

Зло, проти якого боролися українці під час Революції гідності, залишається не покараним. Які б пояснення не давав генпрокурор Юрій Луценко, що б не обіцяв президент Петро Порошенко, очевидно одне: справедливості, за яку боровся Майдан, немає. І чи настане вона коли-небудь - ніхто не знає.

Війна спише не все

Загибель 107 людей і поранення понад тисячі учасників протестів у період з 18 до 20 лютого 2014 завершило епоху президентства Віктора Януковича. Влада, яка почала вбивати своїх громадян, була приречена. Ганебна втеча тодішнього глави держави і його спільників до Росії відкрила дорогу Москві до анексії Криму, а потім - і до окупації частини Донбасу. Відтоді, за даними українського МЗС, на сході України загинули майже 13 тисяч людей, 30 тисяч поранені, 1,5 мільйона стали переселенцями. І кінця-краю всьому цьому кошмару немає.

Хтось, можливо, вважає, що нові рани, отримані українцями на сході країни, зможуть притупити їхній біль від втрати "Небесної сотні" (тих, хто був розстріляний в центрі Києва взимку 2014-го). Однак час і нові трагедії не лікують. Вони лише загострюють почуття - знехтуваної справедливості, ненависті до вбивць, недовіри до тих, хто не зміг покарати злочинців. Виправдання тим, хто натискав на спусковий гачок у центрі мирного Києва, немає і бути не може.

Війна спише не все. І я вірю, що рано чи пізно вбивці беззбройних учасників "Революції гідності" будуть засуджені. Терміну давності для таких злочинів немає. Є тільки відчуття безсилля. Наприклад, тоді, коли розумієш, що 17 батьків героїв "Небесної сотні" вже пішли з життя, так і не дочекавшись судових процесів над вбивцями їхніх дітей. І це, напевно, найсумніший підсумок п'яти років, які минули після кривавої бійні в центрі Києва.

Злочин без покарання

Генеральний прокурор Юрій Луценко каже, що його відомство зібрало 988 томів у справі про злочини, вчинені під час "Революції гідності", і готовий передати їх до суду. У розстрілах підозрюють 66 осіб, які, за даними слідства, були виконавцями (46 з них втекли до Росії і знаходяться в розшуку).Серед тих, хто віддавав злочинні накази - тодішній президент Віктор Янукович, колишній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, екс-глава СБУ Олександр Якименко та інші тогочасні високопосадовці. Для всіх них Генпрокуратура України (ГПУ), як свого часу для Януковича, просить у Верховної Ради дозвіл на спеціальну процедуру - заочний суд.

Але і до оприлюдненої Луценко інформації все ще залишається багато питань. Наприклад, чи можна вважати розстріл на Майдані частиною спецоперації російських спецслужб (представники яких в той час були в українській столиці) з анексії Криму та подальшої окупації Донбасу? Якщо - так, то чи будуть порушені кримінальні справи проти співробітників ФСБ Росії? Чому учасники кривавих подій зими 2014 року досі продовжують службу в силових органах України? Яка роль трьох попередників нинішнього шефа ГПУ в розслідуванні вбивств на Майдані? Хто і з якої причини випустив з СІЗО обвинувачених в розстрілах колишніх "беркутівців", які втекли потім до Росії? Чи відповідатимуть за це судді? Чи відповідатимуть перед законом ті, хто потім ретельно ховав сліди злочину - зброю?

Відповідей на ці та багато інших питань поки немає. Їх хотілося б отримати, як можна швидше. Українці - народ терплячий, але до певного моменту. І це повинні пам'ятати, як представники нинішньої влади, так і ті, хто їм прийде на зміну.

Зеленський - це оцінка українцями останніх п'яти років

Втрату українцями віри у справедливість можна вважати головним підсумком останніх п'яти років. Так, Революція гідності дозволила українській державі зробити величезний крок вперед - у бік Європи - і почати процес створення єдиної православної церкви. Так, спільними зусиллями українці будують сучасну армію і борються за незалежність своєї країни. Однак разом з тим в державі продовжує процвітати корупція, суди все ще виносять сумнівні вироки, політична еліта загрузла в офшорах і розкоші. А найкращим бізнесом в Україні була і залишається державна служба: нуль вкладень, максимум дивідендів.

Очікування, які українці покладали на нову владу, не виправдалися. І це - не перебільшення. Це - констатація факту, підкріплена соціологією. Комік Зеленський, який лідирує зараз в президентських виборчих перегонах, - це красномовна відповідь на питання, як українці оцінюють п'ять років, які минули після Майдану. Виборці готові вірити художньому керівникові студії "Квартал-95" і його кіногерою - вчителю Голобородьку, який став президентом, а не тим, кому п'ять років тому вони видали кредит довіри.

Нинішня влада обіцяє побудувати меморіал героїв "Небесної сотні". Але найкращим проявом вшанування пам'яті загиблих могла б стати та Україна, про яку вони мріяли і за яку вони загинули. Країна зі справедливою владою, чесним судом, розвиненою економікою, багатими громадянами. Країна, в якій нинішнє і майбутні покоління українців будуть почувати себе впевнено і захищено. "Небесна сотня" за це загинула. А ми це повинні втілити в життя. Іншого шляху немає.

Deutsche Welle

Нові досьє

Яніна Соколова: За років п’ять я подумаю над президентством

Сергій Гайдай: Черновецький мені пропонував за рік понад $ 1 000 000

Іван Марчук: Я не знаю радості, любові, я не маю втіхи у житті тут, в Україні

Юрчишин Ярослав. ДОСЬЄ

Шаптала Наталія. ДОСЬЄ

Іллєнко Пилип. ДОСЬЄ

Чумак Віктор. ДОСЬЄ

Шуфрич Нестор. 10 фактів із життя

Дегрик Олена. ДОСЬЄ

Гончарук Олексій. ДОСЬЄ

Реклама

Партнери