Око за око: страти українських військовополонених не залишаться безкарними

Ось лише кілька прикладів того, як російські варвари порушують правила та звичаї війни, розстрілюючи українських військовополонених. Нещодавно бійці батальйону безпілотних систем 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка оприлюднили відеозапис із дрону, який демонструє, як російські військові розстрілюють п'ятьох українських солдатів, які добровільно здалися в полон і не чинили опору. Двох убили біля будинку, трьох – на дорозі, у спину.

Ще один подібний випадок стався біля села Степове на Донеччині. 2 грудня 2024 року в мережі з'явилося відео, на якому російські військові розстрілюють двох українських захисників, які здавалися в полон без зброї та з піднятими руками.

Трохи раніше, також у Донецькій області, поблизу Вугледара, російські окупанти розстріляли п'ятьох беззбройних українських військовополонених поблизу міста Вугледар. Після штурму позицій ЗСУ окупанти взяли у полон п'ятьох українських захисників, яких змусили беззбройними залишити укриття та лягти на землю, після чого розстріляли.

І таких випадків – безліч. Зрозуміло, що ця ситуація не є винятковою. На основі радіоперехоплень і свідчень полонених встановлено, що накази на страту військовополонених надходять безпосередньо від командирів. У листопаді українська розвідка перехопила розмову окупантів, під час якої командир підрозділу прямим текстом віддає наказ підлеглим стосовно українських бранців: «одразу двохсоть».

Станом на 22 листопада 2024 року правоохоронні органи України розслідують 53 кримінальні провадження, пов'язані з розстрілами 177 українських військовополонених. Зокрема, у жовтні-листопаді було відкрито 13 справ щодо розстрілів 54 військовополонених, що становить третину всіх таких проваджень у 2024 році.

За словами представника Офісу Генерального прокурора, кількість таких випадків зростає щомісяця, що свідчить про систематичний характер цих злочинів. Найбільше випадків зафіксовано в Донецькій області — 17 випадків, під час яких було вбито 62 військовополонених.

Загалом, у 2024 році кількість кримінальних проваджень, відкритих за фактами вбивств українських військовополонених, зросла у понад чотири рази порівняно з 2022 та 2023 роками.

На думку Головного управління розвідки, розстріли військовополонених пояснюються, зокрема, прагматичними міркуваннями російських командирів. Умови утримання полонених вимагають витрат на транспортування, харчування, медичне забезпечення та створення мінімально прийнятних умов для їх життя. В умовах, коли російська армія кинула всі сили на фронт для досягнення навіть незначних успіхів, витрачати ресурси на полонених для них стає небажаною розкішшю.

Російська армія вже зараз перебуває на межі можливостей. Попри всі намагання, мобілізаційний ресурс Росії вичерпується. З кожним днем дедалі менше людей готові добровільно йти на смерть заради виплат, обіцяних російською владою. Ситуацію ускладнюють політичні, соціальні та економічні обмеження, які унеможливлюють нову хвилю примусової мобілізації.

Україна, зі свого боку, демонструє принципову відмінність у ставленні до військовополонених. Згідно з міжнародними нормами, українські військові забезпечують полоненим гідні умови утримання. Це принципове питання, яке засвідчує різницю між цивілізованим світом та варварськими практиками російських окупантів. Більше того, умови утримання полонених в Україні контролюються міжнародними спостерігачами, а доступ до них мають журналісти з усього світу.

Злочини проти українських військовополонених з боку російських окупантів є не лише проявом безкарності, але й інструментом залякування. Однак Україна разом із міжнародними партнерами не залишає без уваги жодного випадку порушення міжнародного права. Головне управління розвідки фіксує всі злочини росіян, збираючи докази для майбутніх трибуналів. Ніхто з тих, хто віддавав накази або безпосередньо виконував воєнні злочини, не залишиться безкарним. Навіть у глибокому тилу росіяни не почуватимуться у безпеці.

І це доводять випадки ліквідації російських воєнних злочинців на території росії. Так, резонансу набуло нещодавнє знищення генерал-лейтенанта Ігоря Кирилова, начальника військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил РФ. Його підірвали за допомогою вибухового пристрою, встановленого на електросамокаті біля його під'їзду.

Перед тим у Москві застрелили Михайла Шацького, інженера-конструктора та фахівця з озброєння, який допомагав росії модернізувати крилаті ракети, використані проти України. Також під Брянськом ліквідували пілота Дмитра Голєнкова, причетного до ударів по українських містах, зокрема Дніпру та Полтаві. Його ліквідацію пов'язують з діяльністю ГУР.

У росії мають затямити: всі їхні злочини документуються, і за них обов’язково настане справедлива відплата. Неважливо, що зробив воєнний злочинець – натиснув на кнопку, яка запускає ракету на українські міста, керував дроном, що знищив житловий будинок чи віддав наказ розстрілювати беззбройних військовополонених – помста неминуча. Як би далеко вони не переховувалися і скільки б часу це не зайняло. ГУР про це подбає.