Варто зазначити, що Гіркін - полковник ФСБ в запасі. Одразу виникло питання - чи можлива згода на інтерв'ю без дозволу ФСБ? Відповідь очевидна - ні.
Про несамостійність Гіркіна у прийнятті рішень свідчать наступні факти.
20 січня в Москві пройшла акція протесту проти передачі Японії островів Південних Курил. Серед організаторів мітингу - Ігор Гіркін-Стрєлков і його рух “Новоросія”, а також члени ліворадикальної організації “Лівий фронт”. Під час імпровізованого мітингу його учасники висловили недовіру російському міністру закордонних справ Сергію Лаврову щодо збереження суверенітету Росії над Курилами.
Показово, що 22 січня президент Росії Володимир Путін і прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе мали провести переговори, на яких серед іншого було питання про укладання мирного договору.
Нагадаю, що свого часу Гіркін заявляв, що на президента РФ Володимира Путіна чекає або розстріл, або тюремне ув'язнення за зраду інтересів Росії.
Утім, попри гучні заяви і акції Гіркіна, російські спецслужби його не чіпають, тому що він вигідний Кремлю. По суті, вся “опозиційна” діяльність з його боку – це т.зв. димова завіса, “білий шум”. Критика Гіркіна в основному скерована не стільки на Путіна, скільки на його оточення або інших учасників так званої “російської весни” – Олексія Бородая, Владислава Суркова і Ігоря Безлера. Саме їх торпедують за допомогою Гіркіна-Стрєлкова. І поки він презентує себе в такому статусі, у нього є карт-бланш на ті чи інші висловлювання. Реальної ж ваги Гіркін не має.
Ще в 2014 році його відсунули від фінансових потоків і не дали реалізувати “наполеонівські плани” зі створення фейкової “Новоросії”. Хоча сам Гіркін в інтерв'ю газеті “Завтра” заявляв про те, що спусковий гачок війни натиснув саме він. За словами терориста, якби його загін не перейшов кордон, в результаті все б скінчилося, як у Харкові, як в Одесі.
До речі, показово, що Гіркіна, який під час інтерв'ю позиціонував себе, як виключно самодостатню одиницю, вивели на територію РФ напередодні військового вторгнення в Україну регулярних частин ЗС РФ. Мавр зробив свою справу.
Вже після його повернення на територію РФ той же Бородай розповідав про сподівання Гіркіна щодо оцінки його “послуг” на державному рівні – генеральськими погонами або орденом. А коли цього не сталося, останній став у позу і почав критикувати російське керівництво, і своїх поплічників по окупації Донбасу. Природньо – під контролем російських спецслужб.
Прикметно, що Ігор Гіркін починав свою співпрацю з ФСБ, будучи агентом, впровадженим в середовище російських націоналістів і монархістів. Хоча сам Гіркін, відповідаючи на питання Гордона, це категорично заперечував. Менше з тим, за словами Бородая, він так добре працював в цій якості, що потім став офіцером російських спецслужб. “Слово “агент” в даному контексті в російській мові має синонімом слово “стукач”, – зауважив Бородай.
Щоб не допустити об'єднання добровольців, імперців і інших “ветеранів” війни на Донбасі в одну структуру (потенційно - партію), Кремлю потрібен Гіркін і йому подібні персонажі. Їх періодично стравлюють між собою, іноді дозволяючи видати ряд негативних висловлювань на адресу путінського режиму. Кремль використовує відомий принцип “Розділяй і володарюй!”.
Загалом, поки Гіркін вигідний чинній російській владі йому дозволятимуть щось говорити, давати інтерв’ю і навіть начебто протестувати. Але як тільки ідея створення квазіреспублік “ЛДНР” відпаде, наприклад, буде прийнято рішення про їхнє входження до складу України на умовах РФ, він і йому подібні стануть не тільки не потрібними, але й небезпечними. І їх ліквідують, як це зробили вже з багатьма нещодавніми “героями” самопроголошених “ЛДНР”. Кремлю не потрібна людина з бойовим досвідом, яка користується підтримкою в певних колах, що мають подібний військовий досвід. Скоріше за все Гіркіна очікує доля генерала Рохліна – активного учасника невдалої спроби військового заколоту проти президента Єльцина, знайденого застреленим на своїй дачі.
Втім, до популярності Рохліна Гіркін явно не дотягує. І це він сам неодноразово підкреслював упродовж майже 4 годин ефіру, розповідаючи про те, що практично невідомий широкому загалу. До нього є багато питань, в тому числі щодо втечі зі Слов'янська. Прикметно, що Безлер в одному з інтерв'ю охарактеризував Гіркіна як амебно-боягузливу істоту, що не має військової освіти. Пізніше Безлер заявив, що тримав Гіркіна голим в лазні і відправив його в Донецьк в камуфляжі своєї дружини, і в її футболці.
Що стосується нашої правоохоронної системи на шостому році війни, то складається враження, що наша ГПУ просто боїться “спровокувати” Росію. А ось Слідчий комітет РФ з ударною регулярністю штампує фейкові справи проти українських військових, які нібито обстрілюють мирні населені пункти на лінії умовного розмежування. На жаль, загальна державна політика щодо ситуації на Донбасі – страусина. Голову в пісок, а там, дивись, все якось саме собою минеться.