Кто такой Дмитрий Разумков?

9 жовтня 2018 року у передвиборчому штабі Володимира Зеленського з’явився політтехнолог Дмитро Разумков. 

За іронією долі, півроку до цього він публічно сумнівався, що в Україні з’явиться свій Емманюель Макорон - людина, яка без відчутної підтримки і загальнонаціональної партії переможе на президентських виборах. Якщо у квітні 2018-го як аналітик Разумков помилявся у своїх прогнозах щодо українського Маркона, то вже у жовтні 2019-го витягнув свій щасливий білетик, де-факто ставши обличчям передвиборчої кампанії Володимира Зеленського.

Сам Разумков стверджує, що потрапив до команди шостого президента України завдяки Івану Баканову. Історія виглядала приблизно так: у Дмитра та Івана були спільні знайомі, які їх і звели. А далі - знайомство із Зеленським і за два дні - вихід на роботу у штаб. Хоча, очевидно, все було не так просто, як це намагається подати сам Дмитро Разумков. Адже його навряд чи  можна назвати випадковою людиною в українській політиці. Він - син колишнього першого помічника президента України Леоніда Кучми. І, здається, лише одне його прізвище приведе його у політику, оскільки більшість із тих, хто знав його батька, і дотепер є активними гравцями у житті країни.

Треба сказати, що Олександр Разумков був однією із помітних і впливових фігур за часів другого президента України. Він закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Розпочинав свою кар’єру у обкомі комсомолу Дніпропетровщини, де й познайомився із Сергієм Тігіпком. До слова, там же розпочинав свою комсомольську кар’єру і Олександр Турчинов. Затим - робота у ЦК ЛКСМУ і комісії у справах молоді Верховної Ради.  

В 1994 році Разумков-старший пішов працювати у штаб до тодішнього кандидата у президенти Леоніда Кучми, а після перемоги на виборах став його першим помічником. Правда, у цьому статусі він був не довго - через конфлікти із тодішнім главою Адміністрації президента Дмитром Табачником він змушений був лишити свою посаду. Разумков заснував свій центр політичних та економічних досліджень, а згодом - став заступником секретаря Ради національної безпеки та оборони, який курував російсько-український напрямок у зовнішній політиці держави. До слова, у 1997 році саме за рекомендацією Разумкова Сергія Тігіпка було призначено віце-прем’єром з питань економіки в уряді Павла Лазаренка. “На зміну ринковику-теоретику прийшов ринковик-практик”, - так тоді заміну Віктора Пинзеника на Сергія Тігіпка прокоментував Олександр Разумков. 

Разумков-старший прожив коротке життя. У віці 40 років через невиліковну хворобу він пішов із життя. На той час Олександр вже лишив матір Дмитра - відому акторку Наталію Кудрю і будував іншу сім’ю - із журналісткою Юлією Мостовою, у цивільному шлюбі із якою народився син Гліб. Якого, до слова, пізніше всиновив інший чоловік Юлії - екс-міністр оборони Анатолій Гриценко.

Мине час і Дмитро фактично повторить шлях свого батька. Так само, як і Разумков-старший, він закінчить Київський інститут міжнародних відносин, який було утворено на базі факультету міжнародних відносин. Так само, як і його батько, він робитиме перші кроки у політиці. Але не у комсомолі, якого вже не буде і в помині, а у Партії регіонів, до якої він прийшов через несприйняття президента Ющенка. Так само, як і у Олександра, поруч із Дмитром буде Сергій Тігіпко - на той час людина впливова, багата, яка мріятиме про президентство. Так само, як і його батько, син потрапить у команду кандидата у президенти, який виграє вибори. Утім, це буде вже не Тігіпко. 

Згодом виявиться - все, що відбувалося до 2018 року було лише тренуванням для Дмитра Разумкова. Оскільки Партію регіонів він залишив у 2010 року - після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах. Разом із Сергієм Тігіпком Разумков-молодший пройшов виборчу кампанію 2010 року, несподіване третє місце у перегонах Сергія Леонідовича і призначення останнього віце-прем’єром в уряд Миколи Азарова, побудову і злиття із ПР партії “Слуга народу”. Однак за два роки шляхи Разумкова і Тігіпка розійшлися - перший пішов працювати до голови Кіровоградської ОДА Андрія Ніколаєнка радником, а другий - повернувся до великого бізнесу. 

Утім, політтехнолог Кость Бондаренко, який працював із партією Тігіпка “Сильна Україна”, каже, що не пам’ятає Разумкова-молодшого у виборчій кампанії партії Сергія Леонідовича. “Можливо, він десь і був, звісно ж, але десь на других чи третіх ролях”, - згадує Бондаренко.  

Після появи Дмитра Разумкова у штабі Володимира Зеленського він став однією із центральних медійних фігур у виборчій кампанії. Привабливий, розумний і стриманий політтехнолог грав роль дублера кандидата в президенти, вів дискусії від його імені на телеканалах, доповнював його образ. На той час Разумков розмовляв виключно російською мовою, пояснюючи це так: “Поки є у нас російська агресія, поки у нас є бажання російської держави захищати російськомовне населення, то під час ефірів я використовую виключно російську мову. Тому що я вважаю, що не треба приїздити на танках, приходити з кулеметами, автоматами та “зеленими чоловічками” та захищати мене як російськомовне населення”. Хоча це пояснення було, м’яко кажучи, дивним. А точніше - російська, очевидно, була і лишається основною мовою спілкування Дмитра.  

До квітня 2019-го Зеленський уникав публічних дискусій із основним своїм опонентом - Петром Порошенком і відмовлявся від участі у телешоу, за винятком хіба що кількох ефірів у “Право на владу” на “1+1”. А відтак Разумкову доводилося “торгувати” обличчям. Точніше - він як політтехнолог працював над формуванням образу майбутнього президента. І робив Дмитро це, за його власним зізнанням, на волонтерських засадах. Пізніше він скаже, що жодних домовленостей про посади чи гроші в той час не йшлося. Разумков просто грав у команді, перемогти із якою він хотів.

Вже після перемоги Зеленського на президентських виборах всі з інтересом чекали, яку ж посаду посяде Дмитро Разумков. Однак у травні 2019 року, попри усі очікування, він не пішов у владу. А очолив партію “Слуга народу” і повів її на дочасні парламентські вибори. Саме він став обличчям нової політичної сили, на яку українці покладали великі сподівання. 

Разумков у полі, Разумков на заводі, Разумков серед студентів, Разумков на будівництві. 

Дмитро, вийшовши із тіні Зеленського, намагався надолужити свій час перебування у політичному “підпіллі”. Роль дублера його вже не дуже влаштовувала. Як і кожен бек-вокаліст він мрів про сольну політичну кар’єру.

За два місяці президентська партія отримала приголомшливу перемогу, а через три - 35-річний Дмитро Разумков сів у крісло голови Верховної Ради України. Ставши, по суті, другою людиною у державі, оскільки, відповідно до Конституції, у разі, якщо за якихось обставин президент не зможе виконувати свої обов’язки, саме спікер парламенту стає в.о.президента. Пам’ятаєте, як у 2014-му, після втечі Віктора Януковича, тимчасовим президентом став голова Верховної Ради Олександр Турчинов? Так і Разумков опинився за крок до президентства. 

Так, Дмитро поки що змушений розвішувати словесні реверанси Володимиру Олександровичу. Так, його кар’єра все ще залежить від монобільшості, яку складає президентська “Слуга народу”. Так, він ще грає у команді Зеленського. Так, він робить іноді дивні політичні заяви, наприклад, щодо необхідності перегляду мовного закону. Утім, Разумков вже далеко не той технологічний дублер, яким він був два роки тому. Він почав відчувати свою політичну силу. І тепер країна вже не сприймає його як “говорящую голову” Зеленського чи як сина того самого Олександра Разумкова. Він знає, не тільки те, як бути дублером кандидата у президенти, а й як самому очолити держави. І на місці Зеленського, чесно кажучи, я б напружився.

Сергій Руденко