Хто такий Євгеній Хмара?

Людина, чиє обличчя та ім’я донедавна були відомі лише у вузьких колах вищого командування спецпідрозділів, тепер керуватиме ключовим відомством країни, що перебуває у стані виснажливої війни.
Він - не цивільний технократ, не політик і не «паркетний» чиновник. Хмара - професійний військовий із спецслужби, людина реальних бойових операцій.

Щоб зрозуміти, хто ж насправді відтепер керуватиме оборонною системою, армійським забезпеченням та стратегічними технологіями в Україні, я зібрав 10 фактів із життя Євгенія Хмари.

Факт перший. Засекречена біографія, «гриф таємності» та 15 років у спецназі

Біографія Євгенія Хмари - класичний приклад непублічності бійця та командира спецпідрозділу.

Офіційні дані про дату, рік і точне місце його народження підпадають під суворий «гриф таємності» і не розголошуються з міркувань безпеки.

З його інтерв’ю популярній американській блогерці Лорі Лумер стало відомо, що в нього є двоє синів – 9 і 11 років. На російсько-українській війні Хмара втратив брата. Своєю особистою метою він вважає завершення бойових дій в Україні до того часу, як сини досягнуть призовного віку, аби замість війни вони могли допомагати відбудовувати свою країну.

До СБУ Хмара служив у Центрі спецпризначення "Омега" Нацгвардії. Він здобув ґрунтовну професійну освіту в системі держбезпеки. У 2011-му вступив на службу до легендарного Центру спеціальних операцій «А» («Альфа») СБУ. За 15 років безперервної служби він пройшов усі можливі щаблі.

Колишній альфівець, а нині – народний депутат України Роман Костенко стверджує, що Хмара починав із того, що був брічером – тобто бійцем силового підрозділу, головним завданням якого є забезпечення швидкого проникнення підрозділу всередину будівлі. Потім очолив "спецназ в спецназі" – суперелітний підрозділ усередині самої "Альфи", куди був удвічі сильніший відбір, ніж у сам Центр спецоперацій "А".

Факт другий. Ранні відзнаки Хмари часів АТО/ООС, орден від Порошенка та відзнаки від Зеленського

Свою першу високу державну нагороду він отримав ще за часів президентства Порошенка: у березні 2019-го Хмара був удостоєний орденом Данила Галицького. Окрім цього, в послужному списку Хмари є відзнака президента України «За участь в антитерористичній операції», медаль «За військову службу Україні» та орден «За мужність» III ступеня за успішні виконання завдань на сході країни.

Хмара є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького (І, ІІ та ІІІ ступенів) та володарем найвищої бойової відзнаки Президента – «Хреста бойових заслуг». Його професіоналізм, загартованість та командирські якості публічно й дуже високо оцінюють як президенти, так і колеги по зброї.

Факт третій. Участь Хмари у обороні Києва та перебування у найгарячіших точках фронту

З перших годин повномасштабного вторгнення у лютому 2022-го Хмара перебував у самому епіцентрі подій. Бійці під його безпосереднім командуванням здійснювали контрдиверсійні заходи в столиці, зачищали прилеглі населені пункти Київської області та затримували ворожі інфільтраційні групи. Одразу після того, як ворог був відкинутий від Києва підрозділи Хмари були перекинуті на Донеччину, де виконували штурмові та спеціальні завдання у найпекельніших зонах бойового зіткнення.

Факт четвертий. Хмара - організатор та командир звільнення острова Зміїний

Однією з найяскравіших і найрезонансніших сторінок у бойовій біографії Хмари стала морська спецоперація 2022 року. Саме він розробляв детальний план та безпосередньо керував комбінованим десантуванням спецпризначенців на острів Зміїний. Ця надскладна операція, проведена під постійними вогневими ударами ворога, змусила окупантів здійснити так званий «жест доброї волі» та повернула Україні контроль над стратегічною акваторією Чорного моря.

Факт п’ятий. Стрімкий кар'єрний зліт Хмари та трансформація «Альфи»

У квітні 23-го Хмару призначили очільником Центру спеціальних операцій «А» СБУ (і повторно перепризначили в серпні 25-го). Його військове звання зростало відповідно до бойових заслуг: у серпні 23-го він отримав погони бригадного генерала, а в червні 24-го став генерал-майором. За його керівництва «Альфа» трансформувалася з класичного антитерористичного спецназу у потужну технологічну армію. Підрозділ перетворився на один із найрезультативніших у Силах оборони. На рахунку підрозділу станом на кінець червня 2026-го до 20% всіх втрат ворожої піхоти, а також тисячу вісімсот дев’яносто шість танків, три тисячі дев’ятсот п’ятдесят дві  артилерійські системи, триста сорок чотири реактивні системи залпового вогню, шістсот сорок дев’ять засобів протиповітряної оборони та сотні одиниць іншого озброєння. Підтверджені фінансові збитки ворога внаслідок дій «альфівців» вже перевищили п’ять мільярдів доларів.

Факт шостий. Роль Хмари у веденні сучасної технологічної війни проти Росії. Глибокі удари по ворогу: від Торопця до програми «Sub Sea Baby»

Генерал Хмара – один із ключових архітекторів сучасної української технологічної війни. Під його керівництвом «Альфа» активно задіювалася під час Курської операції влітку 2024-го, брала участь у знищенні авіації FPV-дронами та захопленні полонених. Бійці ЦСО «А» завдавали ударів безпілотниками по складах боєприпасів (зокрема вибух 107-го арсеналу ГРАУ у Торопці) та НПЗ. Крім того, «Альфа» розширила застосування підводних та надводних дронів у рамках програми «Sub Sea Baby», що призвело до ураження субмарини класу «Варшавянка» у Новоросійську.

Факт сьомий. Хронологія кадрового зростання Хмари: від очільника СБУ до крісла в Міноборони

Для розуміння швидкості руху Євгенія Хмари кадровими щаблями у нинішній владі слід поглянути на хронологію 2026 року.

З 5 січня по 16 липня 2026-го він обіймав посаду тимчасового виконувача обов’язків Голови Служби безпеки України (після відходу Василя Малюка). Однак у липні відбувся черговий кадровий шторм. Спочатку на місце міністра оборони після відставки Михайла Федорова планували призначити ексголову МВС Ігоря Клименка. Утім, після хвилі протестів та відсутності голосів у парламенті Клименко відмовився.

Зеленському знадобився антикризовий менеджер із бездоганною репутацією у війську — і з 20 липня 2026 року уряд призначив Хмару т.в.о. міністра оборони. Що свідчить про високу довіру Зеленського до Хмари. 

Факт восьмий. Операція «Павутина»: знищення стратегічної авіації Росії на $7 мільярдів. Роль Хмари і його побратимів

Однією з наймасштабніших і найвражаючих спецоперацій, до планування і організації якої був долучений Хмари і його «альфівці», стала надсекретна операція СБУ під кодовою назвою «Павутина».

1 червня 2025-го оператори далекобійних безпілотників «Альфи» завдали синхронних ударів по чотирьох ключових аеродромах базування стратегічної авіації в глибокому тилу Росії. Результат спецоперації шокував всіх – і українців, і росіян, і представників західних спецслужб. У результаті спецоперації  було повністю знищено або виведено з ладу 41 стратегічний літак Російської Федерації, а загальні прямо оцінені збитки держави-агресора склали майже $7 мільярдів. Утім, окрім завдання колосальних фінансових збитків, Служба безпека України деморалізувала російських окупантів, які відтепер знають, що безпечних місць на Росії більше вже не залишилося.

Факт дев’ятий. Третій удар по Кримському мосту та підрив логістики окупантів. Роль СБУ і Хмари

Під керівництвом Євгенія Хмари фахівці ЦСО «А» брали безпосередню участь у плануванні та реалізації третього комбінованого удару по Кримському (Керченському) мосту 3 червня 2025 року.

Окрім того, високоточні далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах, які здійснювали бійці Хмари, змогли скоротити експортні спроможності нафтопродуктів Росії на майже 30%, завдавши нищівного удару по валютних доходах воєнного бюджету Кремля.

Факт десятий. Хмара обіцяє модернізувати українську армію та масштабувати штучний інтелект та технологічні інновації

Одне із перших інтерв’ю у новому статусі – очільника Міністерства оборони України Євгеній Хмара дав американській консервативній журналістці та блогерці Лорі Лумер. За його словами, подальша стратегія російсько-української війни має ґрунтуватись на переході до асиметричних дій. Фокус на знищенні військово-промислового комплексу, НПЗ та логістики Росії з мінімальними витратами для України (співвідношення вартості удару до завданих збитків - один до п’ятдесяти).

Серед пріоритетів Хмари у Міноборони:

- Реформування та захист логістики від ворожих БПЛА;

- Забезпечення практичних потреб фронту на основі власного бойового досвіду;

- Прискорене впровадження інновацій та штучного інтелекту;

- Збереження життя військовослужбовців;

-  Посилення стратегічного партнерства зі США через обмін унікальним українським досвідом сучасної технологічної війни.

Чи зможе бойовий генерал зламати заскорузлу бюрократію Міністерства оборони, подолати корупцію в закупівлях та задовольнити потреби фронту в умовах виснажливої війни?

Відповідь ми побачимо вже найближчим часом.