Юлія Тимошенко на пульті керування

Тоді симоненки, вітренки, морози і януковичі, які вірно служили росії, лякали українців нашестям МВФ, НАТО, ЄС і бозна ще кого.

Мета була одна – повернути країну у бік Москви. Всі згадані ходили у костюмах від Brioni і Louis Vuitton, їздили на мерсах і чхати хотіли на народ. Але всі без винятку бубніли з трибун про «зовнішнє управління», «колонізацію», «чиказьких хлопчиків» (так називали Терьохіна і Пинзеника), які начебто садили Україну на голку МВФ.



Тепер Юля заявляє про «колонізацію» через перебування іноземців у наглядових радах різних владних структур України. Ось тут, каже Тимошенко, ми втрачаємо суверенітет і незалежність. Цікаво, правда? Послухайте.

А от чи не втрачали ми суверенітет, коли Україну підсаджували на газову «голку» Росії? Чи не втрачали ми незалежність, коли прем’єр-міністерка України з поклонами змушена була погоджуватися на газові умови Кремля і недолуго підхіхікувати жартам путіна про президента Ющенка?

Вам нагадати як це було?

2 жовтня 2008-го Тимошенко летіла у Москву до Путіна. Той був тоді обіймав посаду прем’єр-міністра Росії. 

По дорозі в Бориспіль Юлі повідомили: літак, на якому вона мала летіти до Москви, забрав Ющенко. Президент летів до Львова. Його літак, як виявилося, був несправним. З півдороги Ющенко повернувся до Борисполя, пересів на літак Тимошенко, який готувався до Москви, і полетів до Львова. 

Тимошенко разом із журналістами вдалося таки вилетіти до Москви на чартерному літаку. У Білокам’яній її чекали перемовини з Путіним і керівником «Газпрому» Олексієм Міллером.

Історія з літаком дуже розвеселила на пресконференції Путіна. Він, як було видно, симпатизував Тимошенко й поводився розкуто. Путін, єхидно посміхаючись, публічно обізвав президента Ющенка «мазуриком» (на кримінальному жаргоні це означало «крадій»). Юля хіхікала з жарту Путіна разом із журналістами. Хоча могла б і стриматися.

А от тепер європейці і американці у наглядових радах Тимошенко – не до душі. І це насправді нині дивує. Бо країни Європи і США найбільше допомагають нам у війні.

Чому б їм і не контролювати тих, хто в Україні бореться з корупцією, зловживаннями владою, з розкраданням грошей?

Їх усіх через Національну асамблею Героїв, видно, хоче контролювати сама Юлія Тимошенко. Так, так! Жодного зовнішнього управління! Лише внутрішнє управління! Гидко, що Тимошенко прикривається героями війни.

До слова, 1 серпня Путін публічно заявив, що Україна зганьбилася, коли не змогла повернути частину суверенітету у ситуації з Національним антикорупційним бюро України та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Просто – один в один – Юля.

До чого призводить виключно внутрішнє управління, ми вже бачили за часів Януковича. Дякую! Залиште, Юліє Володимирівно, таке управління виключно при собі!