Вибір між Тимошенко та Порошенко – це джек-пот. Переможець отримає все, а переможений все втратить

Далі йдуть Юрій Бойко – 11,7%, Анатолій Гриценко – 9,7%, Олег Ляшко – 8,7%, Вадим Рабінович – 8,3%, Андрій Садовий – 6,4%, Олег Тягнибок – 3,9%, Арсеній Яценюка – 1,7%. За інших, аніж представлені у списку кандидатів готові віддати свої голоси 15,3% опитаних.

Як тільки “Рейтинг” розіслав свої результати “порохоботи” счинили справжній ґвалт, що “Тимошенко не виграє”, “це все “мальовані цифри”, ставилися під сумнів формулювання запитання в анкеті тощо. 

З іншого боку, “юлеботи” намагаються видати лідерство Тимошенко в рейтингу за гарантовану перемогу на президентських виборах.

Але мене цікавить інше. Вибір між Тимошенко та Порошенко – це джек-пот. Переможець отримає все, а переможений все втратить. Правила “життя після виборів” не ухвалені та не прогарантовані. Для Юлії Володимирівни президентські вибори – це останній шанс здобути владу. З кожним наступним електоральним циклом вона втрачатиме. Для Порошенка програш означатиме кримінальне переслідування та політичні розправи.

Вибір між Тімошенко і Порошенко фактично перекреслює альтернативу цій системі. Я не про колишніх регіоналів та їх реванш. Електоральна арифметика не дозволяє їм без повернення Криму та окупованого Донбасу претендувати на президентство. Верхня планка їхніх амбіцій на даний момент – це перегляд люстраційного закону та участь в урядовій коаліції. До речі, і Порошенко, і Тимошенко, за певних умов, можуть піти на такий мезальянс. Навіть, без особливих докорів сумління.

На жаль, популярність Тимошенко і кристалізація ядерного електорату Порошенка дають мало шансів для появи третьої сили, яка ще не була у владі і є антисистемною за своєю суттю. Я кажу про дискурсивну політичну силу, не пов’язану з олігархічними групами. Вона могла б претендувати на 15% (тих хто голосував би за іншого кандидата). І не обв’язково цією третьою силою став би Слава Вакарчук. 

Насправді, між Тимошенко та Порошенко різниця незначна. Відрив у 3% не той показник, на основі якого можна робити точний прогноз. Активна фаза кампанії ще не почалася. Порошенко ще не увімкнув всі свої мобілізаційні можливості.

Це лише передстартові фіксації настроїв. Електоральна соціологія кілька разів може суттєво змінитися. Ми ще не бачили всіх воєн компроматів, кілерських медіаатак та викриттів.

Також кількісна соціологія не показує мереж купівлі голосів, які підгодовуються депутатами-мажоритарниками. Їхня лояльність до влади залежатиме чи зможе президент контролювати силовиків на день Ч. Також в гру не вступили потужні олігархічні групи, яким також є що запропонувати в електоральному плані.

Зараз мені видається, що є видима частина розкладу, де Тимошенко веде рахунок по сукупністі балів. Але Порошенко має прихований ресурс, який може принести йому перемогу одним або серією влучних ударів. Його ставка на консервативного виборця, патерналіста та прихильника стабільності (“синиці в руці”) може зіграти і виграти.