Хто такий Денис Капустін (White Rex)

Грудень 2025-го добігав кінця під акомпанемент переможної істерики в Кремлі.

27 грудня російські федеральні телеканали слідом за телеграм-каналами, перебиваючи один одного, захоплено переповідали новину про загибель командира Російського добровольчого корпусу Дениса Капустіна (позивний White Rex).

«Терорист №1» для Росії, людина з двома пожиттєвими термінами та собистий ворог Путіна, як повідомив РДК, загинув від влучання FPV-дрону на запорізькому напрямку. 

Z-патріоти торжествували. Вони відспівували Капустіна і виголошували віртуальні тости за «Велікую Родіну».

ФСБ звітувала про успішне закриття «проєкту Вайт Рекс».

Для ще більш урочистого настрою не вистачало тільки спеціального звернення кремлівського диктатора з келихом шампанського у руці. Але тому вистачило клепки цього не робити. Мовляв, хто такий той Денис Капустін, аби бути достойним його уваги.



Однак 1 січня 2026-го принесло Москві найгірше похмілля в її історії.

White Rex «воскрес».

На офіційних ресурсах Головного управління розвідки Міноборони України з’явилося відео. На ньому живого і неушкодженого командира РДК вітав генерал Кирило Буданов. А вся ця історія із його «вбивством» була лише майстерною постановкою ГУР –  багаторівневою грою, яка змусила ворожу агентуру «розкритися» і святкувати поразку, якої не було.

Росіяни замовили вбивство Капустіна. Вони чекали на відеопідтвердження страти їхнього затятого ворога.

Утім, окупанти не знали, що це замовлення потрапило до рук офіцерів ГУР, які підготували відеозвіт про виконання ліквідації Вайт Рекса, використавши два ударних безпілотники. Один начебто влетів у авто із Денисом, а другий фіксував удар по командиру РДК.

Росіяни сприйняли все це за чисту монету. Та й як не сприйняти – усі українські медіа опублікували некрологи. Про загибель свого командира повідомили і офіційні ресурси Російського добровольчого корпусу.

Навіть я встиг поспівчувати рідним та близьким Капустіна, якого знаю особисто.

White Rex воскрес. Воістину воскрес. І в цього воскреслого є своя історія.

Я розкажу вам про 10 фактів із життя Дениса Капустіна

Факт перший. Народжений у Москві, життя у Європі та Україні

Денис Капустін народився  6 березня 1984-го у Москві. У 2001-го Денис разом із родиною переїхав до Німеччини. Упродовж тривалого часу він мав безстрокову посвідку на проживання, що фактично є передостаннім кроком до отримання німецького громадянства. Проте, починаючи з 2010-го, він обрав шлях «життя на дві країни», постійно курсуючи між Кельном, Гамбургом, Москвою та Санкт-Петербургом.

Така мобільність була зумовлена розвитком його бізнес-проєктів у Росії. У той час, як він каже, у РФ ще зберігалися певні «цифрові свободи», що дозволяли вести активну діяльність в інтернеті без миттєвих репресій. Однак після Революції Гідності в Україні у 2014 році російські силовики змінили ставлення до правого середовища, і клімат у країні став для Дениса «задушливим».

Факт другий. White Rex: Від бренду одягу до ідеологічної платформи

Спочатку White Rex створювався як суто комерційний бренд одягу для спортсменів. Проте Денис, будучи людиною ідейною, швидко зрозумів, що просто продавати речі йому замало. Він прагнув пропагувати конкретні цінності: фізичну силу, дисципліну та ідею «білого біологічного єднання». Так народилася ідея організовувати турніри зі змішаних єдиноборств (ЕМ ЕМ ЕЙ).

Турніри «Дух воїна» стали величезним майданчиком для правої молоді по всій Росії. Капустін підкреслює, що ці змагання були унікальними: на них ніколи не було міжетнічних конфліктів чи бійок поза рингом, попри присутність представників різних фанатських угруповань. Це стало для нього моделлю ідеальної спільноти, яку він згодом хотів би бачити в масштабах російської держави.

Факт третій. Десятирічна заборона на в’їзд до Шенгену

У 2019-му європейська кар’єра Капустіна була припинена — йому заборонили в’їзд до Шенгенської зони на 10 років. Німецький уряд обґрунтував це тим, що Денис сприяв, як вони вважали, «професіоналізації праворадикалів». Влада побоювалася, що люди, які сьогодні тренуються в його залах, завтра підуть у тири, а післязавтра — повалять демократичний устрій Німеччини.

Сам Капустін називає це політичним переслідуванням. Він каже, що європейській владі було важко позбавити його статусу лише через погляди, тому вони використали кримінальні провадження, які на той час намагалися розпочати проти нього в Україні. На його думку, це стало результатом співпраці певних структур, які хотіли усунути його як небажаного ідеологічного лідера.

Факт четвертий. Капустін – борець з російськими «скрєпами»

Денис ідентифікує себе як ідейного націоналіста, чиї погляди залишаються незмінними вже понад 20 років. Він брав участь у більшості протестних акцій у Москві — від Манежної площі до маршу пам'яті Бориса Нємцова. Його головний постулат: нинішня влада в Кремлі є «антирусскою», оскільки вона заміщує корінне населення мігрантами та знищує внутрішню демографію.

Він жорстко критикує «російських патріотів», які підтримують війну Путіна. Капустін вважає лицемірством називати себе націоналістом і водночас воювати за режим, який «роздає мільйони африканським деспотіям» і нехтує власним народом. Для нього справжній «русский» — це пасіонарій, який виступає проти системи, а не «овоч», який дивиться пропаганду по телебаченню.

16 листопада 2023-го Нікітіна заочно засудили на довічний термін у Росії на закритому суді. Нікітіна звинувачували в держзраді, замаху на теракт, навчанні терористичної діяльності, створенні терористичної спільноти та придбанні вибухівки.

Факт п’ятий. В Україні Капустіна підозрювали у причетності до лабораторії з виробництва амфетаміну

Переїзд до України у 2017-му не був для Дениса безхмарним. Наприкінці 2019-го спецслужби провели в нього обшук, намагаючись знайти лабораторію з виробництва амфетаміну. Капустін переконаний, що це була спроба дискредитувати його репутацію лідера здорового способу життя та змусити до співпраці.

Він витратив п’ять років на те, щоб довести свою невинуватість у суді. У 2023-му справу було остаточно закрито. Денис згадує це як приклад переваги України над Росією: «Попри вигаданий привід, силовики були змушені діяти в межах закону». Вайт Рекс принципово не використовував статус військовослужбовці на суді, бажаючи виграти справу як громадянин, який має рацію.

Факт шостий. 24 лютого 2022-го Капустін зустрів у Києві в яскраво-блакитних штанях

Командир РДК відверто зізнається у своїй «безпорадності» в перші години вторгнення. Попри свій бойовий досвід та ідеологію, він не вірив, що у ХХІ столітті ракети падатимуть на європейські міста. Його підготовка до найбільшої війни сучасності обмежилася яскраво-блакитними штанами, курткою зі шкірозамінника та звичайним ножем.

Проте цей стан тривав недовго. Щойно він забезпечив безпеку дружині та дитині, він чітко вирішив, що залишається в Києві. Навколо нього одразу зібрався кістяк із колишніх учнів його секції ММА. Це були люди, які довіряли йому особисто, що і стало фундаментом для майбутнього бойового підрозділу.

Факт сьомий. РДК з’явився як «піратський» підрозділ

На початку війни Російський добровольчий корпус не мав офіційного статусу. Денис розповідає, що отримати автомат у лютому 2022-го було легко, але легалізувати його - майже неможливо. Російські добровольці були «в нелегальному статусі», воювали як волонтери, а на блокпостах Денису іноді доводилося видавати себе за американського морпіха чи перекладача.

РДК створювався «знизу» - як об’єднання соратників. Капустін критикує медійні проєкти на кшталт Легіону «Свобода Росії», називаючи їх «віртуальними утвореннями». Для нього було принципово створити реальний бойовий підрозділ із людей зі спільними правими поглядами, які б доводили свою ефективність на полі бою, а не лише в інтернеті.

Факт восьмий. РДК на чолі з Капустіним відмовився від російського триколора

Вибір шеврона, схожого на символіку РОА (Російської визвольної армії), був свідомим ідеологічним кроком. Капустін бачив у цьому символ першого повноцінного об’єднання росіян проти більшовизму. Він проводить прямі паралелі: як і тоді, у сорокових, вони воюють проти тиранії в Кремлі за право мати власну, іншу Росію.

Згодом від відвертого триколору на шевронах довелося відмовитися з міркувань безпеки, щоб українські військові не переплутали їх із ворогом. Головним елементом знака є стилізована «спайка» меча та щита. Це зображення є прямою відсилкою до емблеми білоемігрантської організації «Біла ідея», яка була заснована у 1930-х роках Віктором Ларіоновим. Меч розташований вертикально вістрям донизу. Щит накладений зверху на меч.

Денис підкреслює, що їхня структура має «орденський тип» — вони не просто солдати, а спільнота зі спільним дозвіллям, цінностями та внутрішньою довірою.

Факт дев’ятий. Денис був ініціатором і лідером рейдів в Брянську та Бєлгородські області

Рейд у Брянську область 2 березня 2023-го став поворотним моментом і для РДК, і для Вайт Рекса. Денис особисто планував спецоперацію очолював групу, яка зайшла зі зброєю з боку України в Росію. Він згадує, як через нерівну місцевість і важке озброєння в нього розболілася нога, і він був змушений викрасти цивільне авто, аби дістатися до точки зйомки відео, яке мало довести: кордон РФ не є замкненим.

Російська пропаганда відреагувала миттєво, звинувативши РДК у розстрілі шкільних автобусів та захопленні заручників. Капустін називає це брехнею, яка, втім, спрацювала на користь підрозділу, зробивши його всесвітньо відомим. Тепер сам Денис має два довічні вироки в РФ, що робить його «терористом №1» для Кремля, але водночас — символом збройної опозиції.

4 червня 2023-го, командуючи загоном добровольців, захопив полонених і пропонував віддати їх губернатору Бєлгородщини В'ячеславу Гладкову, але той відмовився зустрічатися з представниками РДК та Легіону Свобода Росії. Полонені поповнили обмінний фонд України.

Факт десятий. У Капустіна є мрія: Росія для русских. Майбутнє після Путіна

Політичне бачення Капустіна полягає в тому, що Росія має «стиснутися» до своїх національних інтересів. Фраза «Росія для русских» у його розумінні — це не концтабори, а сучасна держава, де корінне населення є привілейованим класом, як у Японії чи Ізраїлі. Він вважає, що Росія має припинити агресивні війни та зайнятися власною демографією та інфраструктурою.

Денис бачить себе в політиці майбутнього. Він вважає помилкою розділення військового та політичного крил (як це було з «Азовом») і прагне зберегти бренд РДК як єдину силу. Його мета — бути готовим до «моменту турбулентності» в Росії після відходу Путіна, щоб здійснити свій «кидок» і змінити хід історії своєї країни.

У серпні 2025-го року під час інтерв’ю я запитав у Вайт Рекса, якою він бачить свою роль у сучасній історії. І ось що він відповів.