Україна може зазнати втрат через викрадення Протасевича білоруським КДБ

Якщо Україна втягнеться у цей конфлікт і почне запроваджувати санкції проти Білорусі, то ризикує стати заручником політичних «розборок» біля власних кордонів.

По-перше, нагадаю, що до 60% паливно-мастильних матеріалів на потреби Збройних сил України імпортуються з Білорусі. Також з цієї країни завозиться близько 40% бітуму, а також 100% імпортного бензину А-92. З огляду на це, переконаний, що Україна може наразитися на дуже серйозні проблеми.

Також зверну увагу на доволі стриману реакцію США на затримання Романа Протасевича.

Така реакція Вашингтона пов’язана з тим, що наразі Білорусь займається активним пошуком шляхів диверсифікації постачання нафтопродуктів. У литовському порту Клайпеда вже розвантажилися два нафтових танкери з американською нафтою. Сполучені Штати дуже зацікавлені у диверсифікації постачання нафтопродуктів і виходу на білоруський ринок. Крім того, влада Білорусі уклала прямі договори з Азербайджаном і низкою інших країн щодо постачання сирої нафти.

Третім суперечливим моментом у скандалі із затриманням екс-головного редактора NEXTA,  вважаю ймовірну участь журналіста у війні Росії з Україною на Сході та дивне ігнорування цього факту білоруськими силовиками.

Свого часу, а саме: у квітні 2016 року, міністр внутрішніх справ Білорусі Ігор Шуневич заявив, що всіх громадян країни, які беруть участь у бойових діях на території України, перевірять, незалежно від того, на чийому боці вони воювали. «Усі ті особи, які беруть участь у боях на території України - про які нам відомо - будуть відпрацьовані незалежно від того, на чиєму боці вони воюють», - завив він тоді. Більше того, Шуневич повідомив, що Слідчому комітету Білорусі передано 28 матеріалів перевірок щодо близько 130 громадян республіки. Нагадаю, що в Білорусі громадянам заборонено брати участь у збройних формуваннях або воєнних конфліктах на території іноземних держав: стаття 361-3 Кримінального кодексу РБ передбачає за це ув’язнення від двох до п’яти років.

Зауважу, що командир полку МВС України «Азов» Андрій Білецький заявив, що затриманий білоруський опозиціонер не виконував бойові завдання на Донбасі, а працював там в якості журналіста.

Менше з тим, голова КДБ Білорусі Іван Тертель уже підтвердив, що у 2015 році Роман Протасевич воював у лавах батальйону «Азов».«Незаперечно, що дана особа в повній мірі відповідає визначенню терориста, бойовика-найманця, учасника кривавих подій, пов'язаних з безчинствами і загибеллю мирного населення на південному сході України», - заявив він. На думку голови КДБ, отриманий досвід Протасевич «активно застосовував» щодо Білорусі. Тертель назвав журналіста організатором і координатором масових заворушень.

Однак попри цей факт, журналіст повернувся в РБ, усвідомлюючи, що може стати об’єктом кримінального переслідування, а КДБ кілька років не затримував і не висував йому жодних обвинувачень. Це при тому, що усі спецслужби відразу ж ставлять таких людей на облік і пильно за ними стежать. Закрадаються підозри, що Протасевич ще з 2015 року був завербований КДБ Білорусі і тому до нього не було запитань з приводу його участі в «Азові». Цим же можна пояснити і його звільнення з посади головного редактора NEXTA 28 вересня 2020 року – за місяць до того, як режим Лукашенка оголосив Telegram-канал екстремістською організацією.

Ще одним цікавим  моментом є збереження Протасевичем компрометуючої інформації, яку він не видалив безпосередньо перед посадкою літака Ryanair у Мінську.

З моменту, коли літак почав розвертатися і заходити на посадку в Мінськ, Роман Протасевич та його супутниця Софія Сапега мали близько 30 хвилин, аби знищити карту пам’яті, жорсткий диск та інші носії, що вміщували інформацію з доказами проти них та свого найближчого оточення.

Скоріше за все він розумів, що інформація на телефоні і носіях може бути предметом певних домовленостей чи торгів з КДБ РБ. Наразі Протасевич  активно співпрацює з білоруським слідством. За інформацією відкритих джерел, у розслідуванні фігурує скрін з його розпискою про отримання грошей, де навіть вказаний куратор. Питання лише в тому, чий це куратор – по лінії КДБ Білорусі, чи по лінії спецслужб інших країн, зокрема РФ чи Польщі, які можливо частково фінансували Telegram-канал NEXTA.

Раніше Протасевич в інтерв'ю на телеканалі ОНТ повідомив, що у фінансуванні Nexta брала участь фірма російського олігарха, пов'язаного з Уралом. За словами Протасевича, від цієї фірми щотижня надходило по 3-5 тисяч доларів у вигляді пожертвувань від читачів.

На цю заяву відреагував прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. Він заявив, що не знає, хто з російських олігархів міг спонсорувати білоруський опозиційний телеграм-канал Nexta.

Примітно, що днями до Білорусі із дводенним візитом прибув прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін. Усе це наводить на думку, що спецоперацію із затримання журналіста організували російські спецслужби, аби ізолювати політичний режим Алєксандра Лукашенка від світу та шантажем проштовхнути свій варіант бачення «Союзного договору». Справа в тому, що Лукашенко до останнього часу демонстрував певну незалежність у цьому процесі і навіть спробував мінімізувати російський вплив. Затримання Протасевича може бути спільною операцією білоруських та російських спецслужб, або ж КДБ Білорусі просто використали його «в темну». Як би там не було, нинішній скандал довкола журналіста, дуже вигідний Російській Федерації.

З огляду на це, переконаний, що якщо Україна втягнеться у цей конфлікт і почне запроваджувати санкції проти Білорусі, Росія може використати це проти неї.

Скандал із затриманням Романа Протасевича, нав’язує Україні чужу гру. Якщо Київ зараз піде шляхом розірвання дипломатичних відносин або запровадження санкцій проти Білорусі, це може дуже дорого коштувати нашій країні як в економічному, так і в міжнародному аспектах. Фактично, Україна сьогодні ризикує стати заручником політичних «розборок» поблизу власних кордонів.

Прем'єр-міністр республіки Роман Головченко в інтерв'ю телеканалу "Білорусь-1" вже заявив, що Білорусія буде змушена дати відповідь на недружні дії України, яка закрила для неї свій повітряний простір і припинила авіасполучення слідом за країнами Західної Європи у зв'язку з інцидентом з літаком Ryanair. Він не став відповідати на питання про те, які заходи республіка має намір вжити щодо України. Але при цьому Роман Головченко додав, що Білорусь готова до відновлення діалогу з Києвом.

Нагадаю, 23 травня військово-повітряні сили Республіки Білорусь примусово посадили в Мінську авіалайнер Ryanair, що прямував рейсом Афіни – Вільнюс через повідомлення про міну на борту. Відразу ж після посадки, білоруські спецслужби затримали екс-головного редактора опозиційного Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича і його супутницю – росіянку Софію Сапегу, які летіли цим рейсом.

Спеціально скликаний через інцидент саміт лідерів країн Європейського союзу постановив заборонити білоруським авіакомпаніям літати до аеропортів ЄС та здійснювати польоти над його територією.

Свій повітряний простір для літаків білоруських авіакомпаній закрили Польща, Литва, а також більшість інших країн Європи. Авіакомпанія «Бєлавіа» скасувала польоти до 8 європейських країн до 30 жовтня 2021 року.