Фокін як дзеркало кадрової політики Зеленського

Але ця історія насправді не про Фокіна, а про Зеленського. Точніше - про повний провал кадрової політики нинішнього президента України. 

Скандальні висловлювання Фокіна щодо Донбасу

Наприкінці липня експрезидент Леонід Кучма пішов з контактної групи щодо Донбасу. На заміну йому прийшли Леонід Кравчук та Вітольд Фокін, які керували Україною ще на початку 1990-х. Перший тоді був президентом, другий - прем'єр-міністром. Їхнє призначення до ТКГ викликало масу питань до Зеленського, які зводилися до одного: де ж обіцяні нові обличчя в політиці, якщо на переговори в Мінськ доводиться рекрутувати почесних пенсіонерів? На це Володимир Олександрович відповів, що Кравчук - найдосвідченіший дипломат у країні, а Фокін народився і виріс на Донбасі. Мовляв, зачекайте, хлопці, вони себе ще покажуть.

І не збрехав президент України: Кравчук із Фокіним дійсно дуже швидко показали, на що вони здатні, почавши дражнити громадськість своїми діями та заявами. Перший український президент закликав Верховну Раду повернутися до питання про проведення виборів у ОРДЛО, на чому завжди наполягала Росія. А експрем'єр публічно заявляв про необхідність надання особливого статусу всьому Донбасу та наполягав на проведенні загальної амністії для бойовиків. Кравчук, варто віддати йому належне, як досвідчений апаратник завжди відхрещувався від сказаного Фокіним. Останнього до ТКГ, як потім з'ясувалося, порекомендувала його онука Марія через свого давнього товариша - голову президентської канцелярії Андрія Єрмака. І це не жарт.

Після кожного скандального висловлювання Фокіна Офіс президента України повторював: це лише його особиста думка, а не позиція держави. І так тривало 44 дні. Півтора місяця Зеленський і його команда настирливо доводили, що Фокін у статусі заступника голови української делегації щодо Донбасу може артикулювати свою особисту думку про майбутнє Сходу країни, яка, до речі, збігалася з позицією РФ. І тривало це доти, доки під час виступу в Раді Фокін не сказав, що підтверджень війни між Україною та Росією в нього немає. Іншими словами - людина, покликана припинити війну на Донбасі, цієї війни і не помічає.

Голова МВС Арсен Аваков не витримав і публічно назвав Фокіна "махровим ідіотом". У цій ситуації Офіс президента на особистій думці уже наполягати не став і відправив Вітольда Павловича у відставку. Хоча очевидно, що це рішення стало запізнілим.

Система роздавила кадровий ліфт Зеленського

Під час своєї президентської кампанії Зеленський невтомно повторював: після перемоги на виборах він приведе до влади молодих, розумних і талановитих людей, готових змінити країну. Для цього його команда навіть створила спеціальну програму LIFT, яка дозволяла кожному охочому подати заявку для участі у новій владі. Але кадровий ліфт Зеленського працював недовго. Набір до партійного списку "Слуги народу" на виборах до Верховної Ради 2019 року, за великим рахунком, і завершив цей процес. Щоправда, він привів у політику здебільшого випадкових людей. Які були і залишаються далекими від державного управління.

У травні цього року Володимир Зеленський публічно скаржився журналістам на кадровий голод. І це зрозуміло. За минулий рік з команди президента пішли ті, хто вів його до перемоги: Олександр Данилюк, Андрій Богдан, Руслан Рябошапка. Ті, хто розумів, як працює державна машина в Україні. На заміну їм прийшли зручні та вірні президентові люди, які, своєю чергою, почали підтягувати до влади чиновників часів президента Януковича. Ті з'явилися у прокуратурі, на митниці, у Держбюро розслідувань і навіть в Офісі президента. У підсумку наявна система просто роздавила кадровий ліфт разом з Зеленським.

А точніше, президент став частиною тієї системи, проти якої він боровся 2019-го. Армійських друзів та бізнес-партнерів Петра Порошенка у владі змінили вірні колеги Зеленського зі студії "Квартал 95", друзі його дитинства, колишні КВНщики і випадкові попутники. А народний депутат України Гео Лерос, якого виключили з фракції "Слуга народу", публічно заявив про те, що брат нинішнього голови Офісу президента Андрія Єрмака займався продажем посад у владі. При цьому він надав відповідні відеозаписи. Але спецслужби взялися не за Єрмака-молодшого, а за самого Лероса.

Присутність Леоніда Кравчука та Вітольда Фокіна у ТКГ вчергове продемонструвала відсутність ефективної кадрової політики Зеленського. І справа навіть не в шанованому віці обох. Для переговорів з найважливішого для країни напряму - Донбасу - були рекрутовані люди, далекі від сучасної зовнішньої політики України. Так, можливо, на це й розраховував Офіс президента. Так, два "екси" могли би стати ідеальними цапами-відбувайлами у разі ухвалення командою президента непопулярних в українському суспільстві рішень. Але в результаті ми бачимо чергову кадрову помилку Зеленського. Звільнивши Фокіна, він її виправив, але не визнав. А це означає, що помилки повторюватимуться і в майбутньому. Питання лише в тому - яку ціну за них заплатить нинішній президент та Україна як держава.

Deutsche Welle