Мовиться, зокрема, про заяву Путіна, що президент України Володимир Зеленський повинен вести прямі переговори з ватажками проросійських бойовиків на Донбасі і не називав їх сепаратистами. Президент РФ звинуватив українську владу в ігноруванні мінських угод. Хоча саме Росія та підконтрольні їй бойовики постійно порушують мінські угоди та обстрілюють сили із забороненої зброї. Крім того, Путін хоче, щоб було скасовано указ колишнього президента Петра Порошенка про економічну блокаду ОРДЛО.
В Кремлі хочуть посилити свій тиск на політичний провід України.
На Заході ситуація складається не на користь Україні. Прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте на зустрічі з Путіним заявив, що вони працюють над скасуванням санкцій і поглибленням торгових відносин із Росією. Аналогічні заяви звучали від інших європейських лідерів. Повернення Росії в ПАРЄ, обмовки президента Франції Макрона про переговори з бойовиками говорять, що і західні партнери тиснуть на Україну щодо імплементації політичної частини "Мінська-2".
На мою думку, це перевірка – наскільки Україна готова протистояти зовнішнім викликам. Тому Україні і новому керівництву держави потрібно зайняти чітку позицію. Зокрема, питання зняття економічної блокади – це гра на користь окремих українських бізнесменів, зацікавлених у прямих поставках вугілля з ОРДЛО. Що не відповідає національним інтересам України.
Україна зі свого боку може пред’явити претензії щодо будівництва Росією і Німеччиною газопроводу "Північний потік-2" в обхід нашої держави. Або Захід блокує будівництво газопроводу і дає нам гарантії. Або ми розглядаємо денонсацію мінських угод.
"Мінськ-2" був нав’язаний під час прямої військової агресії з боку РФ, а тому не може вважатися домовленостями, які були компромісними для обох сторін конфлікту, тим більше обов'язковими до виконання.
Мінські угоди – це фактично бачення Росії, російський план федералізації України, щоб залишити державу в орбіті військово-політичного впливу Російської Федерації.
Незалежно від того, чи Росія пристане на виконання основних вимог Мінських угод, зокрема і припинення вогню, чи ні, після цього не прописано алгоритму подальших дій, тобто такі домовленості не мають жодної логіки.
Коли говорять про російську мову як другу державну, то це розмиття українців як етносу, нації загалом. Нам такою ціною окуповані території не потрібні. Треба чітко казати: повернути ці території можна лише за умови виведення російських окупаційних військ і взяття під Україною контроль україно-російського кордону.
Варто зауважити, що Україна офіційно не веде і ніколи не вела прямі переговори з лідерами і представниками проросійських бойовиків Донбасу. Окупантів повністю контролює Росія. Вона забезпечує їх зброєю, відсилає на Схід України своїх військових та роздає місцевим жителям російські паспорти. Тому, розмовляти про ситуацію на Донбасі потрібно з Кремлем, а не з його маріонетками.