30 Серпня 2018

Грановський Олександр. ДОСЬЄ

Про його всемогутність і впливовість складають легенди. Олександра Грановського називають одним з тих, хто в оточенні президента Петра Порошенка може “порішати” будь-які питання. Особливо ті, які стосуються судочинства чи прокуратури. Довгий час у Генеральній прокуратурі навіть один із департаментів так і називали “департамент Грановського-Кононенка”. 

Утім, сам Олександр Михайлович скромно говорить: усі чутки про його неймовірні зв’язки і можливості - не більше, аніж вигадка. А сам він - законослухняний і скромний депутат.

Амбіції

Олександр Грановський не демонструє власних політичних амбіцій. Його цілком влаштовує роль закулісного діяча. Так, він багато чого може у нинішній Україні. Так, він має доступ до президентського кабінету. Утім, він ніколи не демонструє свою всесильність у публічному просторі. Скоріше навпаки - Грановський усіляко уникає публічності. Інтерв’ю дає рідко, та й то тільки тоді, коли це потрібно йому, а не журналістам.

У вересні 2016 року ходили чутки про можливе призначення Грановського заступником голови Адміністрації президента. Сам він спростовував цю інформацію, хоча і не виключав свого приходу у виконавчу владу. “Сьогодні я працюю в парламенті, який ухвалює найскладніші рішення за всю його історію. При необхідності зможу працювати і у виконавчій владі, ухвалюючи подібні рішення і реалізовуючи настільки ж складні завдання. Але поки в цьому необхідності не бачу і вважаю, що сьогодні я на своєму місці і займаюся тим, що вмію і де можу бути корисним”, – заявив він (“Українські новини”, 20 вересня 2106 р.).

У лютому 2018 року у Олександра Михайловича запитали, чи готовий він кинути депутатство і піти, наприклад, суддею Антикорупційного суду. Грановський відповів: “Треба займатись тим, чим подобається, але в загальному треба бути готовим займатись тим, для чого можна бути потрібним. Питання риторичне”.

При цьому сам Олександр Михайлович каже, що він - досить публічна людина. “Ні від кого не ховаюся, відкрито свою позицію висловлюю”, - каже він (“Українська правда”, 24 липня 2018 р.). 

Біографія

Народився 25 грудня 1979 року у Києві.

Закінчив престижну школу №86 з поглибленим вивченням іноземних мов.

Після - деякий час жив у Ізраїлі та США. Чим там займався - достеменно невідомо.

У 22 роки стає топ-менеджером компанії “Karavan Real Estate Development”, яку створили Андрій Гордієнко та Сергій Хрипков. У жовтні 2003 року ця компанія відкрила свій перший ТРЦ “Караван” у Києві і Грановський став його керуючим. Після цього він став керуючим партнером компанії “Laguarda Low Design & Development”, яка була зареєстрована 2007 року на Кіпрі.

2001 року закінчив Міжнародний Соломонів університет за  спеціальністю “Економіка і підприємництво” та став бакалавром економіки.

2016 року в Тернопільському національному економічному університеті здобув кваліфікацію бакалавра права. А у 2018-му отримав освітній ступінь магістра права. 

З 25 травня до 30 листопада 2014 року — депутат Київської міської ради. Був обраний від партії “УДАР” під № 23.

Був членом комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Входив до складу тимчасової контрольної комісії Київради з питань перевірки комунальних підприємств територіальної громади міста Києва та інших суб'єктів господарювання, в статутних капіталах яких є частка майна територіальної громади міста Києва. 

3 жовтня 2014 року під час зустрічі із інвесторами Петро Порошенко пообіцяв інвесторам розібратися із присутністю у списку БПП Олександра Грановського.

На парламентських виборах 26 жовтня 2014 року обраний до Верховної Ради України за № 58 в списку Блоку Петра Порошенка. 

На день виборів - член партії Блок Петра Порошенка. 

У Верховній Раді обраний головою підкомітету з питань цивільного, господарського та адміністративного судочинства Комітету з питань правової політики та правосуддя, член комітету ВР з питань правової політики і правосуддя.

У 2017 році Олександр Грановський увійшов до сотні найвпливовіших українців за версією тижневика “Фокус” (№ 37).

На дочасних парламентських виборах 2019 року програв в одномандатному окрузі № 169 (Харків) програв представнику партії "Слуга народу" Олександру Куницькому.

Бізнес

Був головою спостережної ради компанії “Ассофіт Холдінг Лімітед”, акціонером якої є український бізнесмен російського походження Андрій Адамовський. “Ассофіт Холдінг Лімітед” відома корпоративними конфліктами навколо київських ТРЦ SkyMall і РайON. Також пов'язаний з корпоративним конфліктом навколо компанії з продажу нафтохімічної продукції “Вік Ойл”. 

Компромат

У червні 2017 року Олександр Грановський увійшов до першої п’ятірки рейтингу депутатів за кількістю антикорупційних розслідувань, в яких вони фігурують.

Незадекларований бізнес

За даними інтернет-сайту “Наші гроші” у 2014 році Олександр Грановський не вказав у своїй декларації причетність до ТОВ “Топ-Сервіс-Інвест” (надання в оренду інших машин, устаткування та товарів). На той час у цій компанії Олександр Михайлович мав 20% (з 2009 р.). 

Спроба “кинути” партнерів

В 2010 році Андрій Адамовський і Олександр Грановський разом з компаньйонами Андрієм Малицьким і Ігорем Філіпенком продали мережі ТНК свою мережу заправок “ВікОйл”. Сума угоди склала $ 71 млн. Ці гроші потрапили на рахунок компанії “Оледо”, що належала усім чотирьом компаньйонам. Проте упродовж декількох днів, користуючись правом одностороннього підпису, Адамовський і Грановський перевели $ 71 млн. на рахунок своєї щойно створеної компанії Stockman Interhold SA.

Малицький і Філіпенко подали до суду Британських Віргінських островів. В 2014 році суд вирішив, що Адамовський і Грановський мають повернути колишнім компаньйонам $ 35 млн. 

Контроль за Генпрокуратурою

Упродовж 2014-2017 років один із департаментів ГПУ у політичних кулуарах називали не інакше як “департамент Кононенка-Грановського”. Мовляв, саме ці двоє депутатів мають вплив на рішення прокурорів і слідчих.

Утім, Олександр Михайлович каже, що усі оповідки про існування такого департаменту - не більше, аніж чужа фантазія. 

Вплив на призначення в Державне бюро розслідувань

У липні 2018 року тижневик “Дзеркало тижня” назвав Олександра Грановського одним із тих, хто впливає на призначення на керівні посади в Державному бюро розслідувань (ДБР).

Сам Олександр Михайлович спростовує цю інформацію. 

“Це - дурість. Я читав, що я, мовляв, “відповідаю”, “лобіюю”, “призначаю”. Я нікого нікуди не призначав. По-перше, згаданих вами людей ще тільки рекомендували на призначення, а по-друге - я їх не знаю, не знайомий, не перетинався і не цікава мені взагалі вся ця історія. Написали, що я лобіюю якогось Дейнегу, здається так. І я його взагалі в очі ніколи не бачив”, – заявив Грановський  (“Українська правда”, 24 липня 2018 р.). 

Незадеклароване майно

П’ять машин, якими останні роки користувався депутат від БПП Олександр Грановський, зареєстровано на інших людей, ще дві — на фірму безробітного екс-даішника. Про це стверджують журналісти проекту журналістських розслідувань “Схеми”.

За їхніми даними, п’ять автомобілів, на яких останні два роки їздив нардеп, зареєстровано на різних людей, пов’язаних з юристом Віктором Барсуком, з яким співпрацює Грановський. 

Ще два автомобілі депутата належать ТОВ АТП-№2505. Власник цієї фірми — екс-співробітник ДАІ, а зараз безробітний Денис Шелест, який стверджує, що після звільнення в 2016-му “продав землю” і “купив” три елітних авто, щоб “здавати їх в оренду”.

Також у Грановського є котедж в Конча-Заспі, не зазначений в його декларації. Офіційно ним володіє В’ячеслав Афонін, на якого зареєстрований один з автомобілів парламентарія, а орендує — якась Ольга Якубова. Остання проживає в квартирі на столичних Липках, яку офіційно орендує Грановський.

На прохання ЗМІ прокоментувати ці факти депутат не відреагував.

Розкрадання державних коштів при закупівлі палива

Національне антикорупційне бюро України опублікувало схему розкрадання державних коштів при закупівлі палива для Міноборони. 

За версією слідства, на початку 2016 року комітет із конкурсних торгів Міноборони організував процедуру відкритих торгів на закупівлю рідинного палива. За результатом торгів Комітет затвердив до оплати пропозиції одного з учасників торгів як найбільш економічно вигідні. З переможцем уклали 14 договорів про постачання понад 80 тис. тон палива для техніки спеціального призначення за рахунок коштів державного бюджету України на загальну суму понад 1 млрд грн.

Після поставки близько 1/20 обумовленого обсягу заступник міністра оборони та директор департаменту держзакупівель Міноборони спільно з переможцем торгів уклали додаткові угоди, відповідно до яких вартість палива зросла спочатку на 10%, а потім ще на 5,8%.

“Лише після безпідставного збільшення ціни за одиницю товару в середньому на 16% від початкової, переможець торгів починає постачати паливо. Внаслідок цього на користь постачальника безпідставно та незаконно було перераховано бюджетні кошти на загальну суму 149 млн 339 тис. грн”, - пояснюють у НАБУ.

У цій справі затримувався заступник міністра оборони Ігор Павловський. Крім того, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання суд обирав і інвестору “Трейд Коммодіті” Володимиру Трофименко.

Ще одним інвестором цієї компанії називають бізнесмена Андрія Адамовського, з яким раніше працював Олександр Грановський.

У ЗМІ з’явилася інформація про те, що за “Трейд Коммодіті” стояв саме Грановський. Останній це категорично заперечує.

Приховування $700 000

У березні 2016 року народний депутат України Єгор Фірсов звинуватив Олександра Грановського у приховуванні $ 700 000. отриманих ним від бізнес-партнерів.

Посилаючись на протокол засідання суду Британських Віргінських островів від 3 липня 2014 року щодо суперечки про Sky Mall, Єгор Фірсов написав у своєму блозі на “Українській правді”: “Тут Грановський визнає, що отримав від своїх партнерів кешем винагороду в розмірі 700 тисяч доларів США”.

За його словами, декларацію Грановського він “бачив на власні очі” – і “цих грошей у ній немає”. 

Судячи з протоколу засідання суду, Грановський говорив, що гроші йому платили Андрій Маліцький, Ігор Філіппенко й Андрій Адамовський, банкноти готівкою передавав Грановському Філіппенко.

Грановський повідомив, що податкових наслідків така операція не породила, оскільки фактично цією сумою не вдалося розпорядитися.

Він також вважає, що ця заява - замовлення групи Приват олігарха Ігоря Коломойського, у якого Фірсов працював радником, коли той був головою Дніпропетровської ОДА. 

Комунікатор між Порошенком і Саакашвілі

У грудні 2017 року Михайло Саакашвілі публічно заявив, що Олександр Грановський виступав комунікатором між ним та владою. 

Екс-президент Грузії повідомив, що до нього за дорученням Порошенка приходив Грановський і погрожував викидом компромату, якщо той не припинить критикувати президента.

Сам Олександр Михайлович каже, що не приходив до Саакашвілі. “…і йому в жодному разі не погрожував, як і іншим я не погрожую, мені це не властиво. Але зрозуміти, чому він так говорить, напевно, можна. Просто він нервує. Я вважаю, що цій людині сьогодні потрібно зміщувати акценти. Моє прізвище, на жаль, чи на щастя, багатьом відоме, тому його легко експлуатувати”, - заявив Грановський (“РБК Україна”, 10 січня 2018 р.).

Причетність до рейдерства ТЦ SkyMall

У 2015 році торговельний центр Sky Mall у Києві став предметом суперечки між українським бізнесменом Андрієм Адамовським і естонським інвестором “Аррікано Реал Естейт”, який будував Sky Mall 5 років.

Через кризу забудовник запросив до будівництва українського інвестора. Коли термін угоди вибіг, Адамовський відмовився продавати свій пакет акцій. За словами акціонера “Аррікано Реал Естейт” Хіллара Теддера, Адамовський зажадав більшу суму й погрожував судами.

22 жовтня 2015 року англійський Високий суд правосуддя відхилив апеляцію Stockman Interhold S.A. про скасування рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 19 серпня 2014 року на користь “Arricano Real Estate plc” у суперечці про право на Sky Mall.

У березні 2016 році політик Єгор Фірсов передав до Генеральної прокуратури низку документів, які стосувалися ситуації навколо торговельного центру Sky Mall. Серед фігурантів справи із “віджиму” ТЦ було і прізвище Олександра Грановського. Фірсов давав свідчення ГПУ і наполягав на тому, що саме завдяки Грановському відбулося рейдерське захоплення торговельному центру.

Олександр Грановський каже, що дав вже усі свідчення щодо цієї справи Генеральній прокуратурі.

Матеріальний стан

В електронній декларації за 2017 рік Грановський вказав дві квартири в Києві (площею 95 м² та 184,5 м²) і предмети інтер'єру, дев'ять пар годин брендів Breguet, Rolex, Patek Philippe і інші. У його декларації також були вказані колекція з 16 картин, автомобіль BMW X5 і оренда автомобіля Toyota Land Cruiser 200. Олександр Грановський отримав за рік депутатську зарплату в розмірі 228 258 гривень. Він взяв кредит в банку “Південний” розміром в 800 тис. грн. 

Готівкою у нардепа було $758 тис., 9 тис. євро і 13 тис. швейцарських франків.

Лобізм 

Олександра Грановського дуже часто називають у числі тих, хто вміє якісно лобіювати чужі інтереси.

У 2014 році його звинувачували у тому, що він займався просуванням підконтрольних йому людей на керівні посади ряду аеропортів України. Пізніше мова йшла про лобіювання Грановським призначень суддями та у Державне бюро розслідувань.

У 2017 році російські пранкери Володимир Кузнєцов (Вован) і Олексій Столяров (Лексус) заявили, що, відрекомендувавшись Грановським, поговорили телефоном із суддею Мостиського районного суду Львівської області Юрієм Білоусом, який розглядав справу про незаконне перетинання українського кордону Саакашвілі. Також у ролі Грановського вони нібито провели розмову з головою Галицького районного суду Львова Іриною Волоско. У її суді слухали справу колишнього заступника генпрокурора України Давіда Сакварелідзе та інших соратників Саакашвілі. 

Кузнєцов зазначив, що пранкери вирішили перевірити, чи дійсно судді не залежні від Адміністрації Президента України Петра Порошенка і “діють самостійно, а не за вказівкою зверху”.

Олександр Грановський заявив, що дзвінок пранкерів суддям від його імені – привід для сміху. І запевнив, що не має впливу ані на суддів, ані на першого заступника голови СБУ Павла Демчину. 

Оточення

Має дружні стосунки із давнім другом і бізнес-партнером Петра Порошенка - Ігорем Кононенком.

“З Ігорем Кононенком та його родиною я добре знайомий. Ми підтримуємо особисті і досить дружні стосунки, які я ціную”, - каже Олександр Михайлович.

Олександр Грановський із Ігорем Кононенком

Сам Грановський каже, що знайомий із Кононенком з 2012 року. З 2014 року - вони разом у парламенті. “Ми підтримуємо теплі, дружні стосунки з 2014-го - з моменту обрання до парламенту, ще і робочі стосунки є”, - каже він. 

Ще один друг і бізнес-партнер Грановського - Андрій Адамовський, який займається питаннями фінансових потоків компанії “Трейд Коммодіті”, до якої начебто має стосунок і сам Грановський. Щоправда, Олександр Михайлович спростовує цю інформацію.

У 2013 році “Фокус” оцінив статки Адамовського в $ 262,5 млн. (65 місце рейтингу “200 найбагатших людей України”). Він широко відомий як колекціонер творів мистецтва. Але в недавньому інтерв'ю Грановський стверджував, що після відходу в політику не є партнером Адамовського: “Вже давно. Практично з 2014 року, відтоді як став народним депутатом”.

Водночас журналісти з’ясували, що кабінет з вивіскою “Депутатська приймальня народного депутата Олександра Грановського” знаходиться в одному з бізнес-центрів Києва поруч з кабінетом Адамовського. А той визнав, що в “Трейд Коммодіті” вкладено його гроші.

Порошенко
Грановський каже, що у нього із президентом Порошенком рівні стосунки.

“У нас з президентом не такі відносини, щоб він сказав мені: “Саша, зроби”. Він говорить Олександр і на “ви”. Можливо, я б і хотів якогось близького спілкування, але воно таке, як є. Він зі мною говорить як з депутатом своєї фракції. І ніяк інакше. Жодних підтекстів немає”, - стверджує Олександр Михайлович (“Українська правда”, 24 липня 2018 р.).

Водночас у одному із інтерв’ю Грановський зізнався, що у БПП його особисто запросили Петро Порошенко разом із Ігорем Кононенком.

Регалії

Був головою підкомітету з питань цивільного, господарського та адміністративного судочинства Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Сім’я

Виховує двох доньок - Нонну та Асю. Обидві є громадянками США. 

Як каже сам Грановський, його діти народилися у Америці, але живуть в Україні. 

Хобі

Як каже Олександр Михайлович, часу на хобі та захоплення у нього нині немає.

Я

“Я досить конструктивна, практична, прикладна людина. Тому на питання щодо амбіцій мені відповісти важко. Я вмію займатися якоюсь важкою діяльністю, яка приносить певний ефект. Сьогодні я працюю в парламенті, який ухвалює найскладніші рішення за всю його історію. При необхідності, зможу працювати і у виконавчій владі, ухвалюючи подібні рішення і реалізовуючи настільки ж складні завдання. Але поки в цьому необхідності не бачу і вважаю, що сьогодні я на своєму місці і займаюся тим, що вмію і де можу бути корисним”.

“Я на своїх не доносив. І на чужих теж”.

“Я займаю активну позицію, тому маю багато джерел інформації в правоохоронних органах, в адвокатському середовищі, яка теж часто зі мною в чомусь радиться. Інформації дуже багато”. 

“Я не граю роль пажа або раба, тому відповідаю вам абсолютно відверто: я не брав участі ні в яких подіях, пов'язаних з Романом (Насіровим), та й не хотів! Я насправді ставився до нього досить рівно, м'яко кажучи”.

“Я ніколи не намагався нікого підкупити”. 

(LB.ua, 4 квітня 2017 р.).

“Я думаю, що сильно перебільшують чутки про наявний конфлікт між президентом і міністром внутрішніх справ. Природно, Аваков, будучи впливовим представником “Народного фронту”, людина, у якої є власна позиція, право голосу і можливість доносити свою думку. Я не знаю жодного реального прояву такого конфлікту, щоб стверджувати, що між ними реально пробігла якась кішка. Якісь різночитання в позиції напевно є. Але я не думаю, що ви в змозі привести хоча б один приклад, коли “Народний фронт” або БПП діяли не узгоджено”.

(“РБК-Україна”, 10 січня 2018 р.).

“Я ніколи не приховував, що юридичної освіти в мене не було”.

“Я був у НАБУ, але точно не 10 разів. І точно не вночі”.

“Я вважаю, що працюю ефективно. Якщо подивитись, скільки законопроектів я підготував, у створенні скількох взяв участь, навіть якщо там не з’явилося моє прізвище, то я вважаю, що зробив досить багато”. (“Українська правда”, 24 липня 2018 р.).