Зеленський, перша Мендель і її тьотя

“Перша прессекретарка Президента України”, - це запис, очевидно, має дати усім зрозуміти: Юля перейшла у мемуаристику.

Є що згадати, але написати не про все ще можна. 

Утім, аби ніхто не сумнівався у її поінформованості, Мендель виклала у Facebookще одну частину книги “Кожен із нас президент”.

Короткий виклад того, що дуже складно написала у черговому розділі своєї книги Юлія Мендель.

Отже:

Юля говорить англійською. І навіть цією мовою 2016 року обговорювала у Брюсселі із одним впливовим іноземним журналістом (якого не називає) те, що українські політики гірші за російських.

До Зеленського зміни були повільними і малопомітними всередині країни.

Порошенко і його команда залишалися дрібними радянськими злодіями, які дорвалися до бюджетного корита.

За майже тридцять років незалежності політичні партії в Україні не виробили ані єдиної державної ідеології, ані власних ідеологічних цінностей.

Коли в новорічну ніч 2019-го Зеленський оголосив своє рішення йти на вибори президента, багато хто зітхнув з полегкістю. (Ще більше полегшено зітхне, коли він не піде).

Мендель впевнена, що Порошенко - нікчема, а Зеленський - молодець.

Тьотя Мендель теж була за Зеленського. (Ось хто вирішив долю виборів 2019!).

На дебатах із Порошенком Зеленський був у ролі молодого послушника. (О, Боже!)

Тьотя Мендель захотіла, аби Зеленський переміг. (Звісно же ж!)

Юля радіє, що Зеленський переміг, як вона каже, без брудних наметів, розтрощеного Майдану, негігієнічних і холодних ночей з ризиком бути побитим, знесеним водометами чи обприсканим газом.

(От взяла і своїм брудним письмом образила усіх тих, хто стояв на Майдані! Це треба вміти так!)

Тьотя Мендель також радіє. Особливо - за Юлю. (Висота!)

Юля прочитала чимало книжок з питань кібербезпеки, дивилася фільми про роботу нових політтехнологій. Каже, без цього зрозуміти політику не можна. (Але розуму їй це не додало, прости Господи!)

Зеленський назавжди змінив українську політику. (Погруддя - на батьківщині Героя і барельєф на Президентському університеті!)

Тьотя Мендель чомусь вже не згадується. (А цікаво було б почути, що вона нині думає про Зеленського).