Україна штучно намагається стримати трудову міграцію

Ігноруючи конституційне право українців на виїзд за кордон і прохання європейських країн дозволити виїхати гастарбайтерам, Україна перетворюється в міні-СРСР зі своєю "залізною завісою".

Мрія Зеленського, яка здійснилась

Рік тому в інавгураційній промові Володимир Зеленський розповів про свою мрію - щоб українці, які були вимушені виїхати з країни у пошуках кращої долі, повернулися додому. Тоді президент обіцяв перетворити Україну на країну великих можливостей, у якій своє місце знайдуть і трудові мігранти. Однак у травні 2019 року Зеленський, напевно, не міг собі навіть уявити, що його мрія здійсниться лише через кілька місяців, коли "заробітчани" повернуться додому через пандемію COVID-19.

Здавалося б, ось, Володимире Олександровичу, вам і карти в руки. Однак, батьківщина зустріла трудових мігрантів не зовсім привітно - з чергами на західному кордоні (і це в розпал епідемії COVID-19), з невизначеністю, відсутністю допомоги від держави для тимчасово безробітних тощо. Словом, мрія Зеленського здійснилась, але, схоже, сам він не дуже-то й тішився з того. Адже інавгураційний пафос минув, а програми з повернення трудових мігрантів в Україні ніхто так і не підготував. Ніхто не вжив жодних заходів, аби зробити до них крок назустріч.

Так, попередній прем'єр-міністр Олексій Гончарук обіцяв створити в Україні за п'ять років мільйон робочих місць і обіцяв пільгові кредити. Так, його наступник Денис Шмигаль взяв на себе зобов'язання забезпечити 500 тисяч українців роботою після карантину. Перший своїх обіцянок не виконав. Другий пояснив, що має намір працевлаштувати українців із місячним заробітком у 6000-8000 гривень (220-290 євро в перерахунку). Питання, чи цікава ця пропозиція гастарбайтерам, які змушені тимчасово перебувати в Україні, по-моєму, риторичне. Погано те, що Шмигаль продовжує робити вигляд, що не розуміє цього.

Хто і навіщо закрив небо для "заробітчан" 

Протягом останнього тижня Україна двічі забороняла вилітати за кордон трудовим мігрантам. Спочатку їх не випустили до Фінляндії, яка потребує гастарбайтерів. А 29 квітня Державіаслужба спочатку скасувала виліт літака з українцями на борту до Великобританії, а потім через дев'ять годин, коли скандал набув публічного характеру, все ж його дозволила. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба каже, що це тимчасові обмеження і їх мета - убезпечити громадян України від зараження на COVID-19, у тому числі і на шляху до місць призначення.

Іншими словами, керівництво країни, в якій практично зруйновано медицину, а кожний п'ятий хворий на COVID-19 - медик, запевняє, що "заробітчанам" безпечніше залишатися вдома, а не у Фінляндії чи Великобританії, які самі запрошують українців до себе на роботу. Позицію "не пускати" уряд Дениса Шмигаля обрав як єдино правильну, зневаживши при цьому інтереси європейських партнерів і самих трудових мігрантів, яким президент Зеленський обіцяв на батьківщині золоті гори.

А Шмигаль вирішив піти далі і на зустрічі з послом ЄС в Києві Матті Маасікасом пообіцяв, що кордони для українців будуть відкритими, лише якщо європейські партнери забезпечать їх легальною працею строком на три місяці із дотриманням усіх соціальних гарантій та умов праці. Раніше ці питання, треба відзначити, не сильно хвилювали владу у Києві, яка тепер вирішила ігнорувати статтю 33 української Конституції, що надає її громадянам право вільно виїжджати за кордон.

Те, що зараз відбувається у країні, дуже схоже на спробу уряду адміністративним шляхом зупинити трудову міграцію з України. Так, державі потрібні робочі руки. Так, влада має боротися за трудові ресурси. Але виглядає все це по-дурному. Тому що позбавити людину права виїхати за кордон чи анулювати її закордонний паспорт - це щось з епохи СРСР. Мільйони українців, які протягом останніх 30 років були вимушені шукати собі роботу за кордоном, відзвичаїлись від радянських підходів. А люди у владі, якім ледь виповнилося 35-40 років, намагаються упевнити українців, що усі ці їхні заборони відповідають сучасним підходам і ситуації у світі.

Що отримає та втратить Україна

Якщо хтось в українській владі вважає, що "заробітчани" з почуття безвиході все ж почнуть працювати на батьківщині за декілька сотень євро на місяць, то він дуже помиляється. Заборона на виїзд за кордон - навіть тимчасова - створює сильну напругу у суспільстві, яка здатна спричинити соціальний вибух. Без жартів - лише минулого року трудові мігранти, за різними оцінками, переказали у країну близько 13 мільярдів доларів. За рахунок цих грошей живуть цілі родини, купують квартири, будинки і автомобілі. А тепер уявіть собі, що українці будуть усього цього позбавлені. Бо так вирішила держава, яка при цьому не здатна забезпечити "заробітчан" роботою, за яку гідно платять удома.

Разом із прогнозованим бунтом трудових мігрантів та їхніх родичів команда Зеленського може отримати ще й статус ненадійного і непередбачуваного партнера для Європи. Лише в одній Польщі до початку пандемії COVID-19 працювали близько одного мільйона українців. Не важко собі уявити, що відбудеться у країнах ЄС, якщо українці й надалі сидітимуть вдома. Європейський шлях України у підсумку може виявитися не таким вже й європейським, враховуючи те, що на українських трудових мігрантів розраховує ще й Росія. Тимчасова заборона на виїзд для них - помилка чинної української влади. І чим швидше офіційний Київ це визнає, тим краще буде для усіх. Передусім, для самої влади.

Deutsche Welle