"Російський корабель" йде заданим українцями курсом

Путін задушив "русский мир" в Україні

Сон жахів, що розпочався в Україні рано-вранці 24 лютого, перетворив весь минулий місяць на один нескінченний страшний день. Увесь світ жахнувся від звірств, жорстокості та цинізму окупантів, які знищують дитячі будинки та сади, школи, пологові будинки, клініки та житлові масиви десятків міст та сотень сіл.

Путін позбавив українців вибору. Кожному сьогодні зрозуміло: або вони - нас, або ми - їх. І це розуміння надає сили мільйонам, які стали на захист своєї країни. На що сподівається Путін, незрозуміло. Ніхто, ніколи і за жодних обставин не дозволить йому перетворити Україну на підконтрольну Росії державу. 15 тисяч убитих російських окупантів - лише аванс, який Москва вже заплатила за військову авантюру Путіна. За місяць армія РФ втратила стільки ж, скільки СРСР за 10 років війни в Афганістані.

Перетворення України на один великий партизанський загін ставить хрест на спробах Путіна силою підпорядкувати українців. Цього не станеться ні у квітні, ні у травні, ні у грудні, ніколи. Ніхто й ніколи не пробачить росіянам розстріл Маріуполя, Харкова, Чернігова, Гостомеля, Ірпеня, Бучі та сотні інших міст та сіл. Перший шок поступився місцем ненависті та люті українців. На тих, хто приїхав в Україну на техніці з літерою Z на борту, найближчим часом чекає неминуча смерть, а їхнього головнокомандувача - ще не один "Афганістан" за кількістю вбитих солдатів. "Русский мир" на українській землі помер. Його лише за 30 днів власноручно задушив Володимир Путін.

Будь-який мир від Росії - війна для України

Переговори про мир, у які вступив Київ із Москвою після початку широкомасштабної війни Росії проти України, приречені на провал. Путін очікує від Зеленського капітуляції. Її не буде. Вимоги Кремля про "денацифікацію" та демілітаризацію, а вже тим більше - примус Києва до визнання "незалежності" так званих "ЛНР" та "ДНР", а Криму - російським, свідчення того, що жодних мирних угод між двома країнами найближчим часом не буде укладено.

Так, переговори тривають. Так, сторони говорять про певні зрушення. Але будь-який мир від Росії це - війна для України. Реалізація запропонованого Москвою плану неминуче призведе до конфлікту всередині країни. Позиція Зеленського гранично ясна: лише народ на всеукраїнському референдумі має право вирішувати питання членства України в НАТО, майбутнього Донбасу та Криму. Втім, і без референдуму щодо ставлення українців до пропозицій Путіна цілком можна судити з ненормативної лексики у відомих широкому загалу настановах "російському кораблю".

Коли скінчиться війна в Україні?

Це, мабуть, найчастіше запитання, яке ставлять сьогодні українці. Жодна людина поки що не в змозі відповісти, у тому числі й сам Путін, який розв'язав цю безглузду і криваву бійню в Україні. Зрозуміло, що шлях України до перемоги буде непростим. Як і те, що результатом війни не буде повернення до статус-кво станом на ранок 24 лютого 2022 року. Україна та ті, хто зі зброєю її захищають, прагнуть не лише миру, а й того, щоб вигнати Росію з усіх окупованих нею з 2014 року територій.

Не виключено, що війна може закінчитися так само несподівано, як і почалася. Причини можуть бути різні: активна допомога Заходу, фізична ліквідація Путіна його оточенням, імпічмент, успіхи Збройних сил України… Але в будь-якому разі ми переможемо. Це точно. І я знаю, що на нас чекає велика робота з відновлення країни. Нам треба не лише повернути наших дітей із бомбосховищ у дитячі садки та школи. Нам належить створити сильну державу, в яку більше не посміє увірватися п'яний сусід-ґвалтівник, розмахуючи автоматом.