Рік України під знаком Зеленського

Переконлива перемога Зеленського на президентських виборах, розпуск парламенту, прихід у Раду і уряд висуванців партії "Слуга народу" істотно змінили політичний ландшафт у країні. Наступного року, як і року, що минає, команда Зеленського  так само відіграватиме ключову роль у житті України.

Відчайдушний вибір українців

Практично весь 2018 рік політологи ворожили, хто ж стане "українським Макроном". Вся соціологія тоді вказувала: шанси перемогти на президентських виборах в Україні має "темна конячка". Не Петро Порошенко, не Юлія Тимошенко, які вважали себе основними претендентами на посаду глави держави, а хтось третій. Але мало хто міг собі уявити, що цим третім стане людина поза політичною системою, для якої політика була чимось далеким, якимось незрозумілим заняттям.

Навряд чи команда Зеленського, вплутавшись у президентську кампанію, розраховувала на перемогу. Але художньому керівнику студії "Квартал 95" виборці повірили, віддавши за нього у другому турі виборів 73 відсотки голосів. Українці, втомлені від політиків, вирішили довіритися акторові. Хтось каже, що Україна голосувала не за Зеленського, а проти Порошенка. Хтось стверджує, що виборці голосували за телевізійний образ Зеленського - Василя Голобородька. А хтось переконаний: хто голосував, не усвідомлював, якими будуть наслідки цього вибору. Але як би не було: художній керівник студії "Квартал 95" дістав приголомшливу перемогу.

Чи міг результат президентських виборів 2019 року в Україні бути іншим? Звичайно. У разі, якщо б тодішня опозиція змогла висунути на вибори єдиного кандидата. Якщо б сам Петро Порошенко не намагався інформаційно "вбити" всіх і вся, хто, на його думку, потенційно міг зайняти його крісло - від Юлії Тимошенко і Анатолія Гриценка до Володимира Зеленського. Небажання слухати опонентів і людей, перебування в "теплій" ванні, зрештою, зіграло злий жарт з Порошенком. Виборці проголосували за коміка. І це був відчайдушний вибір, а точніше - виклик всій існуючій українській політичній еліті. 73 відсотки Зеленського стали "червоною карткою" для всіх політиків, які за 28 років незалежності України так і не змогли побудувати процвітаючу і сильну державу.

Країна Зеленського

Здобувши перемогу на президентських виборах, команда Зеленського вирішила негайно її конвертувати у щось більше. І в неї знову це вийшло. У липні на дострокових парламентських виборах президентська партія "Слуга народу" здобула переконливу перемогу. Це дозволило команді Зеленського спочатку сформувати монобольшість у Раді, призначити свій уряд, генпрокурора, голову СБУ. І вже буквально через три місяці після того, як Зеленський сам сів в президентське крісло, практично вся влада в країні перейшла в його руки.

Чи отримала Україна після приходу у владу "слуг народу" нову якість політики, яку вони обіцяли? Ні. Як і раніше, головні посади в країні дістаються найближчим друзям і бізнес-партнерам Зеленського. Публічно лунають звинувачення у корупції депутатів фракції "Слуга народу". Нові обличчя, яких привів у Раду колишній художній керівник студії "Квартал 95", сидячи в парламенті, підшукують собі повій, а серед депутатів президентської сили виявилися судимі за групове зґвалтування. Словом, соціальний ліфт, яким так хвалився новий президент України, виявився звичайним, загидженим і смердючим. Хіба що цей ліфт ганяє туди-сюди "у турборежимі", з огляду на швидке ухвалення рішень в Раді, яким так пишається команда Зеленського.

Сам же Володимир Зеленський, який обіцяв українцям, що з його приходом у владу в країні відбудуться кардинальні зміни, став дедалі більше нагадувати НЕ реформатора, а занудного чиновника, який роздає догани перед телекамерами міністрам і регіональним керівникам. Здається, що в якийсь момент Володимир Олександрович геть забув, чого від нього очікували виборці - привести в політику людей, які здатні змінити країну, а не перетворюватися на людину, спраглу електорального обожнювання. Адже величезна влада - це величезна відповідальність, а вже потім - величезні можливості. І це Зеленському постійно нагадує вулиця.

Донбас, земля і недоторканність

На президентські вибори Володимир Зеленський йшов з гаслами: мир на Донбасі, закінчення епохи бідності, посадки попередників, які нібито розікрали державу. Жодну обіцянку Володимир Олександрович поки НЕ виконав. Саміт у "нормандському форматі" у Парижі залишив більше питань, ніж дав відповідей щодо майбутнього Донбасу. "Свій" уряд не створив економічного дива, обіцяних "посадок" немає. Словом, 2019 рік так і не став роком прориву для України, як це обіцяв Володимир Зеленський. Більше того, український президент встиг вляпатися в історію з імпічментом президенту США Дональду Трампу.

Зі зробленого новою політичною командою - скасування депутатської недоторканності. Яку років 20 намагалися обмежити президенти Кучма, Ющенко, Янукович і Порошенко. Зеленський і його команда поставили крапку в цьому питанні - з 1 січня 2020 року члени українського парламенту будуть позбавлені імунітету. Однак, як стверджують представники фракції "Голос", відтепер запроваджується так звана "контрольована" недоторканність, яка концентрує владу в руках генпрокурора. Що це означає на практиці - побачимо вже наступного року.

У році, що минає, Україна, завдяки знову ж "Слузі народу", зробила перші кроки на шляху до земельної реформи. З жовтня 2020 року уряд і президент обіцяють запустити повноцінний ринок землі в Україні. Це рішення команди Володимира Зеленського викликає суперечливі відгуки і серед політиків, і серед українців. Всі розуміють, що іншого шляху немає. Але сумніви залишаються: чи все буде зроблено за законом, а не в інтересах трьох-чотирьох фінансово-промислових груп, які і без того вже розпоряджаються частиною української землі.

Очевидно, Україна приречена "перехворіти" Зеленським. В "історії хвороби" відправна точка - 2019 рік. Наступний рік буде непростим для команди Володимира Зеленського. За великим рахунком, 2020 року стане зрозуміло, як довго українці будуть зачаровані актором в президентському кріслі і його ініціативами - щодо майбутнього Донбасу, земельної реформи, економічних нововведень. Зрозуміло, принаймні, одне: рано чи пізно країна протверезіє і кожен в Україні займеться своїм ділом: політики - державою, а актори - виставами і концертами.

Deutsche Welle