Гончарук шантажує Зеленського своєю відставкою

Незрозуміла поїздка Зеленського до Оману, підвищення зарплат міністрам, вкидання в медіа так званих "плівок Гончарука", на яких людина з голосом, схожим на голос прем'єр-міністра, не зовсім схвально відгукується про президента, бутафорська заява прем'єра про його відставку, яка послідувала за ним - все це залишає більше питань, ніж дає відповідей. Передусім - про "нові обличчя", яких у владу привів із собою Володимир Зеленський.

Президент, який застряг в телевізорі

Вісім місяців тому під час інавгурації новий президент Зеленський обіцяв українцям показати нову якість політики. Без брехні, без корупції і з урахуванням інтересів усього суспільства. Хто б тоді міг собі уявити, що буквально за півроку команда глави держави буде незграбно виправдовуватися через поїздку свого шефа на новорічні свята до Оману. Як колись команда президента Петра Порошенка, який інкогніто літав відпочивати на Новий рік на Мальдіви.

Виявилося, що сам Зеленський і його оточення комфортно почуваються тільки в рамках телевізійного формату. Запилити креативний відосік в Instagram, записати атмосферне новорічне звернення або дати організувати інтерв'ю акторові серіалу "Слуга народу" - це те, чим володіє Офіс президента бездоганно.

Завдання складніші - наприклад, ефективно комунікувати зі суспільством, пояснюючи відпочинок шефа в Омані, або ж оперативно реагувати на виклики, які постають перед суспільством (як у випадку зі збитим помилково Іраном українським Boeing), команда Зеленського ледве впорується. Ще складніше виявилося пояснити людям підвищення зарплат міністрам.

Так, більшість українців можуть із задоволенням під олів'є і шампанське послухати виступ президента Голобородька у виконанні актора Зеленського. Але коли йдеться про інтереси держави, вони хочуть бачити мудрого, впевненого в собі і своїй країні рішучого лідера. Відсутність такого породжує хаос в державі, поширює розбрід і хитання у владі і зрештою може привести до розвалу президентської команди, а потім - і країни. І чим раніше це усвідомить Зеленський, тим краще буде і для нього, і для його команди, і для України.

Кінець епохи бідності для українських міністрів

На президентські і парламентські вибори команда Володимира Зеленського, нагадаю, йшла з двома основними гаслами: відновити в суспільстві справедливість і покінчити з епохою бідності. Реалізацію обіцяного нова влада почала зі своєї кишені. Про це українці дізналися постфактум (як і у випадку з Оманом) - з оприлюднених на початку 2020 року податкових декларацій керівників центральних органів виконавчої влади. Виявилося, що напередодні Нового року чиновники вирішили себе побалувати зарплатами від 5 до 10 тисяч доларів, а деякі - і до 20 тисяч (раніше було 880-2000 доларів). І це - за середньої зарплати в країні 395 доларів і мінімальної пенсії 60.

Самі міністри ані трохи не вагаючись публічно пояснили: на меншу заробітну плату вони не можуть прожити. Керівник же уряду Олексій Гончарук взагалі безапеляційно заявив, що високими зарплатами чиновників він хоче побороти корупцію. Так, звичайно, міністр зі скромною зарплатою - легка здобич для тих, хто корумпує чиновників. Так, члени уряду повинні гідно жити. Так, тягар відповідальності на керівниках міністерств лежить величезний.

Але ось аргумент, що з корупцією треба боротися високими зарплатами, виглядає, м'яко кажучи, непереконливо. Хто сказав, що, отримавши зарплату в 10 тисяч доларів, чиновник відмовиться від хабаря в 20 тисяч? Живий приклад - очільника податкової служби Одеси затримала СБУ під час спроби передати за "фришування" 25 тисяч доларів обласному прокурору. І таку ж винагороду вона обіцяла платити прокурору щомісяця.

Викорінювати корупцію в Україні, очевидно, треба не підвищенням окладів чиновникам, а шляхом ліквідації причин її появи. І для цього існують антикорупційні органи - НАБУ, ДБР, НАЗК і та ж СБУ. Шкода, що про це своєму прем'єру не нагадав саме президент Зеленський. Під час з'ясування, хто, чому і як вирішив собі в уряді підвищити зарплату, глава держави публічно не коментував те, що відбувається. І це зрозуміло. Це - "погані бояри".

Зеленський намагається дистанціюватися від непопулярної в суспільстві теми, яка може обвалити його рейтинг. Але і без цього всі розуміють: нинішній уряд контролює президент України, і саме він несе відповідальність за його дії. У тому числі - і за бездіяльність під час виконання обіцянок президентської команди покінчити з епохою бідності.

Хто хоче посварити президента з прем'єром?

Не встиг прем'єр-міністр Олексій Гончарук ладом дати пояснення з приводу підвищення зарплат міністрам, як у нього з'явилася нова проблема. У мережу злили запис, як стверджується, його розмови з міністрами фінансів, економіки та представниками Нацбанку. Обговорювалася економічна ситуації в країні.

Під час бесіди чоловік з голосом, дуже схожим на голос Гончарука, зізнається в тому, що сам він - юрист і "профан в економіці", а ось у президента Зеленського взагалі "туман в голові", тому главі держави доводиться буквально все розкладати по поличках. Протягом двох днів після появи запису Гончарук заперечував можливість свого відходу з посади. На третій же день вирішив погратися у відставку - направивши відповідну заяву не до Верховної Ради, як належить за законом, а президенту Зеленському. Інакше як шантажем назвати цей крок не можна.

Тепер у Зеленського невеликий вибір - публічно підтримати прем'єра або ж запропонувати Верховній Раді його звільнити. Схоже, до останнього президент поки не готовий, та й парламент пішов на зимові канікули. І це прем'єр-міністр чудово розуміє. Він хоче отримати прощення від президента за сказане.

При цьому питання, хто і навіщо намагається посварити Володимира Зеленського та Олексія Гончарука, зливаючи записи в інтернет, залишається відкритим. Олігархи, які нібито загрожують Гончаруку? Росія, яка намагається запустити маховик дестабілізації всередині української держави? Маю велику надію, що відповідь на це питання ми скоро все ж отримаємо. Адже від цього залежить майбутнє не тільки прем'єрства Гончарука і президентства Зеленського, а й країни.

Deutsche Welle