Голодування Сенцова - глухий кут для Путіна

Кремль продовжує ігнорувати вимогу режисера, яикй відбуває в Росії 20-річний термін за тероризм, звільнити українських політв'язнів. Заяви європейських політиків і голівудських зірок, акції на підтримку Сенцова в різних країнах також не приносять бажаного результату. Українські політв'язні і далі сидять в російських в'язницях. А сам Сенцов перетворився на справжній символ боротьби з режимом Путіна не лише в Україні, але і у всьому світі.

Путін перетворився на політичного страуса

Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування в колонії в Лабитнангах 14 травня і зажадав звільнити з російських в'язниць усіх українських політв'язнів. За різними даними, таких там до 70 осіб, більшість затримали в анексованому Криму. Серед них опинився і сам Сенцов, чиє ім'я в останні роки не сходить з вуст акторів і режисерів зі світовим ім'ям. Путінська Росія зробила з нього не лише особливо небезпечного терориста, але людину, яка вирішила кинути виклик режимові Путіна.

Кремлівський господар, певне, міг би відшукати вже не один спосіб, як звільнити Сенцова. Але президент Росії, вочевидь, сприймає свободу українського режисера як особисту поразку. Як, утім, і свободу інших українців, засуджених російськими судами, - Станіслава Клиха, Олександра Кольченка, Володимира Балуха та інших. Від моменту оголошення Сенцовим голодування Путін перетворився на політичного страуса. Система чавить представників "української хунти", а президент РФ намагається не помічати цього.

Тим не менш, вчинок Сенцова загнав Путіна в глухий кут. Публічно оголосивши голодування, режисер просить не про власне помилування, він протестує проти політичних репресій щодо українців у Росії. Не помічаючи його вимог, Москва привертає до них дедалі більше уваги з боку світової спільноти. Рано чи пізно Володимиру Володимировичу доведеться пояснювати, чому режисер сидить у в'язниці за надуманими звинуваченнями у "тероризмі", а не знімає кіно.

Українці в тюрмах РФ: полонені чи ув'язнені?

Сім десятків українців, які запроторені до російської в'язниці за звинуваченням у "тероризмі" і "підриві російської державності", у Києві називають політичними заручниками. В умовах оголошеного на Донбасі воєнного стану їх вважали би полоненими. Але де-юре Україна і Росія не воюють. Тому ці визначення - "політичний в'язень" і "заручник" - не дають повного юридичного розуміння, ким же є на сьогоднішній день Сенцов, Кольченко, Клих та інші. Хоча дії Москви на сході і півдні України теж знаходяться поза межами правового поля.

Перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко - одна з переговірників у мінській тристоронньої контактної групи- уже заявила: Київ готовий обміняти 36 росіян, які перебувають в ув'язненні в Україні, на українців, яких тримає у в'язниці Росія. І в цій ситуації також важливе питання: а ким себе вважають громадяни РФ, які сидять в українській в'язниці? Ну, точно не політв'язнями, оскільки більшість з них або брали участь у війні на Донбасі, або ж займалися підривною діяльністю на території незалежної держави. І треба пам'ятати про те, що війна ведеться на території України, а не Росії.

В умовах гібридної війни, яку Москва веде на Донбасі, історія з Сенцовим, Кольченком або Клихом може повторитися з будь-яким громадянином України. Українці повинні нарешті зрозуміти: поруч знаходиться держава, яка здатна багато на що. Танки і військові на Донбасі свідчать про те, що для Росії не існує ані географічних кордонів, визнаних світовою спільнотою, ані моральних обмежень. Іде війна. А значить, будуть і далі нові полонені і заручники з України.

Путін у Росії - понад законом

За час голодування Сенцова до Володимира Путіна звертався і президент Петро Порошенко, і генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд, і Європарламент та ПАРЄ. Відповідь одна - процедура помилування в Росії не передбачає можливості звернення до президента міжнародних організацій або ж президентів інших держав. Москва дала чітко зрозуміти: у РФ закон - понад усе, а понад законом - лише Володимир Путін. А позиція його зрозуміла: ніхто українців випускати на волю не збирається.

На цьому тлі показовим став лист відомого російського режисера Олександра Сокурова, який вимагав від Петра Порошенка, а не від Володимира Путіна негайно припинити війну на Донбасі і звільнити Сенцова. Хтось скаже, що Сокуров помилився адресатом. І справді. Російський режисер, вочевидь, не розуміє суті того, що відбувається на сході України, та й більшість пересічних росіян впевнені: Сенцов - заручник саме Порошенка, а не Путіна. Хоч і сидить він у російській колонії "Білий ведмідь" в Лабитнангах.

Історія з Сенцовим і ще сімома десятками ув'язнених українців - продовження епохи нелюдяності в Росії. Коли на кону стоїть уявлювана Москвою честь держави, ніхто не рахується з людським життям. І це стосується не тільки життів іноземців, але і своїх же громадян. Усі ці "ихтамнеты" в Сирії і Україні - пішаки у великій геополітичній грі Путіна. Фінал цієї гри більш ніж очевидний: така людина, як Сенцов, може зруйнувати весь той світ, який вибудовує навколо себе нинішній президент Росії.

Deutsche Welle