Ярослав Маринович: Росіяни хочуть повернутись на книжковий ринок України. Для них це - політичне питання

Про плани розвитку цих проектів, ситуацію на книжковому ринку та перспективи росту ринку один із засновників цих підприємств Ярослав Маринович розповів у інтерв’ю “Буквоїду”.

Пане Ярославе, від 2014 року ситуація на книжковому ринку почали мінятися. Російська книга, яка дотепер тримала монополію в Україні, відходить. Вітчизняні видавці і продавці завойовують ринок.  Як Ви оцінюєте ситуацію, яка нині склалася на книжковому ринку України?

Якщо ми говоримо про українській комерційний книжковий ринок загалом, то ситуація непроста. Оптимістичне зростання 2015-2016 років у 2017 році перейшло у стагнацію. А у першій половині 2018 року, за даними Держтелерадіо, ми бачимо катастрофічне падіння випуску комерційної літератури. 

Тут є багато факторів, які на це вплинули. Ключовий - нарощування постачання книг із Росії. На жаль, починаючи з літа 2017 року, темпи постачання зростали щомісяця. Зараз вже ліцензовано та поставлено понад 14 тис. найменувань російських книжок. Це ключовий чинник - йде заміщення української книги. І це біда для усіх українських видавців. 

Ми спрогнозувати цей тренд та завчасно упередили це. Тому КМ Букс не відчуває такого тиску, як інші. Якщо говорити про наше видавництво, то у 2017 році ми зросли на 37% щодо 2016 року по продажам. Перші місяці 2018 року показали динаміку зростання у 22%, це менше ніж у минулому році. 

Що стосується “Букви”. Можна говорити про зростання продажів на 15-25% у книгарнях, які працювали стабільно із року в рік.

Але ж за останній рік ми побачили появу нових видавництв та різке зростання пропозиції саме українських книжок. Як це корелюється з тим, що Ви говорите?

Справді, ситуація дефіциту якісної української книги у 2015 та 2016 роках призвела до того, що ми побачили дуже багато цікавих ідей та нові видавництва. Тоді ж ми почали спостерігати бум на ліцензійному ринку, який продовжується дотепер. Але ви повинні розуміти, що від моменту ідеї до моменту, коли книгу буде реалізовано та отримано видавцем кошти у середньому проходить рік-півтора. А у маленьких видавництв більше. Тому те, що ми бачили на книжковому ринку минулого року, це - реалізація очікувань видавців 2015-2016 років, коли ситуація була дещо іншою. Я вважаю, що надмірна пропозиція, яка вже є зараз у деяких сегментах, призведе до негативних наслідків. Це - ринок, і, на жаль, для всіх гравців він не зростає. 

Якщо говорити про 2017 рік, то, починаючи з літа, ми маємо з одного боку тиск від постачання російських книжок в країну, а з іншого - різке зростання випуску українських книжок, зумовлене очікуваннями, які видавці отримали у 2015-2016 роках. Але що саме відбувалось два-три роки тому зараз вже ніхто не пам’ятає і чому саме тоді різко зріс попит на українські книжки? Події 2014 року призвели до руйнування систем дистрибуції російських книжок в Україні. До цього безпосередньо доклав руку і я, розірвавши стосунки з росіянами із ЕКСМО-АСТ. Постачання російських книжок упродовж  2015-2017 років було несистемним, а деякий час воно не відбувались взагалі. Деякі компанії припинили співпрацю з російськими компаніями. Саме тому українські видавці побачили перспективи і почалося зростання - ринок готовий був отримати книгу від українських видавництв.

На жаль, завдяки лобіюванню деякими “діячами” від ринку за підтримки окремих недолугих “українських” видавців, були ухвалені половинчасті рішення, що призвели до повернення росіян в Україну. 

Якщо ситуація з постачанням російської книги не зміниться, то у найближчий рік на українські видавництва чекають скрутні часи. А перші ознаки цього ви вже бачите у цифрах Держтелерадіо.

Це - досить невтішний прогноз. Але ж до 2014 року Ви працювали разом з ЕКСМО в Україні?

Так. До 2014 року ми мали деякі спільні проекти з ЕКСМО, керівництво якого на той час займало нейтральну ідеологічну позицію. Але у 2014 році у зв’язку з різким розворотом і антиукраїнською позицією того ж таки керівництва ЕКСМО, ми спочатку намагались якось вплинути на них, а потім. зрозумівши повну неадекватність і ворожий настрій до України, припинили будь-які стосунки із ними. Паралельно із розвитком конфлікту, ЕКСМО вибудовувало відносини з іншими “товаришами”, які зараз і постачають їхні книжки до України. Крім того, ЕКСМО разом з цими “непорядними громадянами”, як їх назвали співробітники ДФС, запустили системну компанію по дискредитації мене і компаній пов’язаних зі мною. Розміщувалися фейкові статті, розповсюджувалася недостовірна інформація, вони регулярно писали заяви у правоохоронні органи, вони підробляли документи etc. Все це робилося в російському стилі із використанням підконтрольних росіянам або просто продажних ресурсів. 

Наприклад, станом на початок 2014 року я був мажоритарним засновником однієї книжкові мережі, яка мала 14 книгарень. Коли почалася війна з росіянами, я був вимушений перереєструвати її з Донецька до Києва. Але “непорядні громадяни” не знали про це, та підробивши реєстраційні документи та довіреності у фотошопі почали тиражувати ці фейки на сумнівних ресурсах. Тому я був вимушений звернутись до СБУ. За моєю заявою було порушено справу, досудове слідство триває.

Цікава історія. Ви свідомо уникали публічного з’ясовування стосунків із опонентами? Бо про цей факт ЗМІ не згадували.

Так. Я вважаю за найкраще не виправдовуватися та не брати участь у публічних “розбірках”, а відповідати справами. Тоді факти і дії розставлять усе по своїх місцях.

Розумієте, росіянам потрібен книжковий ринок України. Це - політичне питання для них. Постачання російських книжок - це постачання “русского мира”. Тому викликає подив позиція деяких українських видавців, які підтримують ввезення книжкової продукції із Росії.

Щодо нашої позиції.  Вона дуже чітка та співпадає з позицією Держтелерадіо та профільного віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка: ми вважаємо, що видавництва, які генерують антиукраїнський продукт не повинні працювати в Україні. Для цього повинен бути задіяний механізм санкцій на державному рівні, про що я казав ще тоді, коли ухвалювалося пролобійоване половинчасте рішення про надання доступу російських книжок на ринок України через систему дозволів. Результат ми спостерігаємо нині. Тільки санкції можуть вплинути на ситуацію.

Окреме питання - робота в Україні компаній, якими володіють росіяни через підставних юридичних осіб або фізичних осіб. Такі факти вже є. 

Давайте поговоримо про “Букву”. Для книжкових мереж ситуація з перевиробництвом це ж непогано? 

Це дуже спрощений підхід. Видавничий ринок - це єдиний механізм. І видавці, і книгорозповсюджувачі - єдине ціле. Не може бути добре мережам, а погано видавцям. На жаль, деякі оператори останнім часом ухвалюють рішення, виходячи із такого підходу та свого інтересу. Книжок багато, тому вони перекладають на видавців витрати по логістиці, встановлюють недосяжні показники щодо оборотності у регіональних книгарнях, ховають звітність у точках продажу тощо. “Буква” так не робить та робити не збирається. Навпаки ми будемо розширювати співпрацю з маленькими та середніми видавництвами та допомагати їм розвиватися. За торгівельною площею “Буква” є найбільшою мережею країни, тому місця вистачить усім. Кожен постачальник може перевірити присутність своїх книг у будь-якій нашій крамниці, як за допомогою інформаційної системи, так і просто фізично провести інвентаризацію залишків. Ми ніколи це не заперечуємо, а навпаки підтримуємо. Увесь проданий товар автоматично переходить у заборгованість перед постачальником. Ми нічого не приховуємо.

Коли Ви говорите про інших операторів, Ви говорите, мабуть, про…

 …про явище і схеми. КМ БУКС усе це відчуло на власному досвіді. Був здійснений глибокий аналіз схем та вжито відповідних заходів. Але про це поговоримо наступного разу, якщо буде потреба.

Цікаво. А що нині із підтримкою державою видавничої галузі? Як Ви оцінюєте вплив держави на галузь?

Звільнення від ПДВ - це вже підтримка.

Стосовно державних замовлень. Це - болюче питання для усіх. Повинен існувати прозорий механізм виділення та розподілення коштів. За фактом минулорічного тендеру по бібліотекам порушена кримінальна справа Генеральною прокуратурою. Це - не нормально. Цього року державою виділені кошти знову, вже липень… Український Інститут Книги, де механізми тендеру, де механізми оцінки? Цього немає і незрозуміло хтось працює над ними або ні. Проводити тендер на тих же засадах  - до чого ми прийдемо? До нових кримінальних проваджень?

Питань дуже багато.

Повернемось до “Букви” та КМ БУКС. Якими планами нині живете?

Я є прибічником поступового сталого розвитку. “Буква” буде розширюватись, видавництво зростати. Будуть відкриватись нові книгарні. Географія буде різною. Тільки у травні ми відкрили нові магазини у ТРК Лавіна Мол та ТЦ Смарт Плаза Політех, які знаходяться у столиці. Невелика книгарня тепер є у нас в парламенті. Вже підписано попередні угоди про відкриття до кінця 2018 року ще двох книгарень.

КМ БУКС готується до нових книжкових проектів. До кінця року ми будемо мати один із найбільших асортиментів книжок нон-фікшн серед видавництв у державі. Будемо різко посилювати дитячий напрямок, якому останній час з моєї точки зору ми приділяли недостатню увагу. Словом, у нас попереду - багато цікавого і захоплюючого. Читачі це скоро побачать і, сподіваюсь, оцінять.