26 Октября 2024

Хто така Юлія Тимошенко?

Колись Ганна Герман захоплено говорила про Януковича: Розумієте, він – як Африка. Мовляв, такий же загадковий, не до кінця досліджений і великий континент. Якщо Янукович це – Африка, то Тимошенко це – Атлантида, розказати про яку, навіть і 100 фактів буде замало.

Пропоную обмежитись десятьма фактами із життя Юлії Тимошенко.

Факт перший. «Газова королева» України. Там, де ми всі вчились, Юля викладала

У середині 90-их в Україні не було рівних корпорації «Єдині Енергетичні системи України». Її очолювала Юлія Тимошенко. У 97-му році компанія була монополістом з торгівлі російським газом у державі і контролювала 25% вітчизняної економіки.

Річний оборот ЄЕСУ на той час складав 11 мільярдів доларів. В той час ходили легенди про те, як Тимошенко, вдягнувши міні-спідницю й ботфорти, літала по газові контракти до тодішнього керівника «Газпрому» Рема Вяхірєва.

Щоправда, лідерство на газовому ринку України Юлі, яку активно підтримував Павло Лазаренко, обійшлося їй надто дорого. Діяльністю ЄЕСУ зацікавилися слідчі США. Понад 500 томів справи зібрала Генеральна прокуратура України. Серед основних звинувачень: дача хабарів Лазаренку та представникам Міноборони Росії; зловживання службовим становищем; ухиляння від сплати податків у особливо великих розмірах; контрабанда російського газу і таке інше, і тому подібне.

У 2001-му Генпрокуратура просила парламент дати згоду на притягнення Тимошенко до кримінальної відповідальності. Але народні депутати відмовили. Однак, саме за діяльність ЄЕСУ чоловіка Тимошенко – Олександра і бізнес-партнера та друга дитинства Юлі – Валерія Фальковича, посадили у СІЗО, а практично все керівництво корпорації було оголошено у розшук, а згодом – взято під арешт. 

Факт другий. Перша кримінальна справа Юлі – за контрабанду

У 95-му проти Тимошенко в Україні було порушено кримінальну справу – за фактом контрабанди 26 тисячі доларів. Ці гроші знайшли в неї в запорізькому аеропорту. Юля прихопила з собою сумочку з кишеньковими коштами. А потім виявилося, що це – порушення перевезення валюти. 

Кажуть, визволяти Юлю до СІЗО їздив нинішній зять Кучми – Віктор Пінчук.

У Росії Тимошенко впіймали з двохстами тисячами доларів готівки.

У 2002-му суд скасував постанову про контрабанду валюти проти Юлі.

Уперше ж Тимошенко позбавили волі у 2002-муроці. Тоді в ув’язненні вона провела 42 дні.

Її заарештували за обвинуваченням у розкраданні мільярда доларів, які були призначені для оплати російського газупід час її керування Єдиними Енергетичними Системами України. Уявили собі цю суму на початку 2000-их? ОДИН МІЛЬЯРД ДОЛАРІВ! Згодом суд скасував рішення про арешт Тимошенко, а усі справи проти компанії Юлі суд закрив.

Факт третій. Дружба і розбрат Тимошенко з Ющенком 

Віктор Ющенко, отримавши 99-го року портфель голови уряду, призначив Тимошенко віце-прем’єр-міністром із питань паливно-енергетичного комплексу.

На цій посаді у Юлі було все – і клінч з кланом Суркіса-Медведчука, і непрості відносини з Кучмою, і багато що іншого.

Потім були відставка Юлі, її коротке перебування в СІЗО, опозиція до Кучми й участь Тимошенко у президентській кампанії Ющенка.

Певен, що Юля й зараз переконана – президентські вибори 2004-го для Ющенка виграла саме вона.  Оскільки фінальна частина передвиборчого туру проходила вже після отруєння Ющенка діоксином.

Свій бонус після перемоги Тимошенко отримала – прем’єрське крісло.

Буквально на кілька місяців. Все закінчилося сваркою у стані «помаранчевих», головними героями яких були Тимошенко і Порошенко. Були взаємні звинувачення й серія відставок, зокрема й Тимошенко. Відтоді Юля і Віктор ніколи вже не були політичними партнерами і друзями.

2007-го Тимошенко повернула собі портфель голови уряду – після дочасних парламентських виборів.

У серпні 2008-го, коли Росія пішла війною на Грузію, президент Ющенко полетів підтримати Сакартвело. Команда ж Тимошенко проігнорувала заклики «помаранчевих» щодо скликання надзвичайної сесії у Верховній Раді щодо ситуації у братній для Україні державі. А у вересні 2008-го фракція «Батьківщина» разом із Партією регіонів Януковича провалила проект заяви українського парламенту із засудженням російської агресії проти Грузії.

У другому турі президентських виборів 2010-го Віктор Андрійовича не підтримав Юлію Тимошенко. Ба більше, як кажуть експерти з виборчих технологій, Ющенко грав проти Тимошенко. 

2015-го Ющенко заявив: найбільшою його помилкою на посаді президента була саме Тимошенко.

Факт четвертий. Загравання Юлі з Януковичем 

У 2008-2009-их роках Блок Юлії Тимошенко та Партія регіонів вели активні перемовини про формування парламентської коаліції (її ще називали ПРіБЮТ). Метою коаліції була зміна Конституції та перерозподіл владних повноважень.

У червні 2009-го було оприлюднено текст проекту Основного закону від ПРіБЮТ. Однак коаліція не склалася. Кажуть, в останній момент Янукович відмовився від союзу з Тимошенко.

Після втечі Януковича у 2014-му журналісти знайшли в його резиденції «Межигір’я» проект таємного договору, який Тимошенко і Янукович планували укласти на початку 2009-го. Угода передбачала повний розподіл влади в країні, оголошення імпічменту тодішньому главі держави Віктору Ющенку та почергову зміну одне одного на посаді президента і прем’єра до 2029-го. Але цей документ Тимошенко і Янукович так і не підписали. Юля категорично заперечила існування такої угоди.

Факт п’ятий. Тимошенко лобіювала кума Путіна – Медведчука

На початку 2000-их більш затятих опонентів, аніж Тимошенко і Медведчук в Україні не було. Юля і Вітя були справжніми шоуменами, які розважали публіку або заочними звинуваченнями. Публічну дискусію в ефірі Радіо «Свобода» спостерігав і я, який в той час працював на радіостанції.

Ющенко стверджує, що у 2008-му – після призначення прем’єр-міністром Тимошенко лобіювала кума Путіна – Медведчука на посаду віце-прем’єр-міністра.Отримавши категоричне «ні». Тоді  Юля запропонувала призначити Медведчука на посаду посла України у Росії. Але і тут отримала відкоша.

Факт шостий. Загравання Юлі з Путіним

2 жовтня 2008-го Тимошенко летіла у Москву до Путіна, який на той час обіймав посаду прем’єр-міністра Росії. 

По дорозі в Бориспіль Юлі повідомили: літак, на якому вона мала летіти до Москви, забрав Ющенко. Президент летів до Львова. Його літак, як виявилося, був несправним. З півдороги Ющенко повернувся до Борисполя, пересів на літак Тимошенко, який готувався до Москви, і полетів до Львова. 

Попри роздратованість і кпини на адресу Ющенка, команді Тимошенко разом із журналістами вдалося таки вилетіти до Москви на чартерному літаку. У Білокам’яній її чекали перемовини з Путіним і керівником «Газпрому» Олексієм Міллером. 

Історія з літаком розвеселила на прес-конференції Путіна. Він, як було видно, симпатизував Тимошенко й поводився розкуто. Путін, єхидно посміхаючись, публічно обізвав президента Ющенка «мазуриком» (на кримінальному жаргоні це означало «крадій»).

Юля хіхікала з жарту Путіна разом із журналістами. Хоча могла б і стриматися. Путін насміхався над президентом України. Було весело і Юлі.

У той час вона вела політичну боротьбу з Ющенком. І для успіху в цій боротьбі, вважала вона, будь-які методи були прийнятними. Зокрема – і образи з вуст Путіна на адресу її опонента.

Факт сьомий. Суд Януковича над Тимошенко

5 серпня 2011-го Печерський районний суд Києва заарештував Юлію Тимошенко.

Тоді цей арешт сприймали як особисту помсту Юлі від Януковича – за дев’яності, «війну» ЄЕСУ проти донецьких бізнесменів, зокрема, за вбивство Євгена Щербаня. Янукович був переконаний, що саме Юля була причетна до кривавих подій на Донбасі у 90-их. 

Януковича переконували відмовитись від «вендети». Але той нікого не хотів слухати. Помста, що затьмарювала розум, вимагала дій. 

Вже через три місяці після арешту, 11 жовтня 2011-го, суд визнав екс-прем'єрку винною в перевищенні влади та посадових повноважень при підписанні газових контрактів 2009-го. Вирок – сім років позбавлення волі і на три роки позбавлення права обіймати посади в органах державної влади. Суд задовольнив цивільний позов НАК "Нафтогаз України" про стягнення з екс-прем'єрки трохи більше півтора мільярди гривень, отриманих компанією збитків. 

22 лютого 2014-го, після втечі Януковича з України, парламент ухвалив рішення про звільнення Юлії Володимирівни з в’язниці. Пам’ятаєте, як вона з’явилася перед учасниками Революції гідності на сцені Майдану? Ні? А я вам нагадую.   

Факт восьмий. У 2014-му Тимошенко закликала не чинити опірРосії у Криму

28 лютого 2014-го, одразу після виходу на свободу з Качанівської колонії, Тимошенко взяла участь у засіданні Ради національної безпеки і оборони.

Юля не була членом Ради національної безпеки та оборони, але перебувала у статусі голови партії «Батьківщина», яка після втечі Януковича претендувала на лідерство в українській політиці.

На засіданні РБНО обговорювали саме ситуацію у Криму, який в той час заполонили «зелені чоловічки». 

Тоді Тимошенко, відповідно до стенограми засідання, закликала не чинити збройного опору російським окупантам. Вона сказала: жоден танк не повинен виїхати з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю, тому що це буде означати поразку. 

Ось фрагмент тодішнього діалогу на засіданні РНБО:

Олександр Турчинов, тодішній виконувач обов’язків  президента України:

Якщо зважити рівень готовності російських військ на наших східних кордонах, то ми маємо зробити все, аби бути спроможними захищатися. Росіяни будуть рахуватися лише з сильними.

Юлія Тимошенко:

Але в тому то й справа, що ми слабкі.

Олександр Турчинов:

Нам потрібна повна мобілізація країни, необхідно негайно почати перекидати наявні війська з Центру та Заходу на Схід та Південь. Це життєво необхідно!

Юлія Тимошенко:

Ви уявляєте, що почнеться в країні, якщо танки та БТРи почнуть їхати по вулицям міст? Це спровокує масову паніку. Люди почнуть масово тікати з країни. Проблема з продовольством, з паливом ...

Олександр Турчинов:

Я вас не перебивав, Юліє Володимирівно. Ще більша паніка буде, коли на Хрещатику будуть російські танки. Ми мусимо зробити все для того, аби бути спроможними захищатися, в тому числі і самотужки, якщо не дочекаємося військової допомоги від Заходу. А для цього потрібно діяти. Тому я не можу не поставити на голосування РНБО рішення про запровадження в країні воєнного стану.

Хто «ЗА»? Ясно. «ЗА» — один Турчинов. Це означає, що рішення не прийнято.

(Стенограма РНБО від 28 лютого 2014 р.) 

Відтоді Юлія Тимошенко змінила свою думку. Хоча й із запізненням, але вона підтримала позицію Олександра Турчинова. Якщо б Юля зробила це 28 лютого 2014-го, можливо б, не було й анексії Криму, і окупації частини Донецької та Луганської областей, і мінських домовленостей, і розгортання широкомасштабної війни в Україні.

Факт дев’ятий. Юля – бомж 

Про реальні статки Юлії Тимошенко складають легенди. Як не як була «газовою королевою». Але декларації про доходи та майно, які лідерка БЮТ оприлюднює, викликають відверте глузування з боку її опонентів. 

У 2009-му президент Ющенко публічно назвав Юлю «бомжем».


Відео від 11 листопада 2009 р.

Якщо вірити задекларованому Юлею, у 2022-му вона заробила у Верховній Раді України 542 тис. 129 гривень.

Юля задекларувала 100 тисяч гривень та 346 тисяч 450 доларів готівкою, а на банківських рахунках у неї – 1 млн 180 тис. 633 грн та 1 дол. Ще 4 мільйони доларів вона позичила донці.

Тимошенко живе в орендованому будинку площею 588 квадратних метрів у Козині під Києвом. Дім належить її племінниці –  Кристині Резворович. Розташований будинок на земельній ділянці, яка теж належить племінниці, а поруч ділянки тітки Тимошенко – Антоніни Ульяхіної.Також Юля Тимошенко орендує 4 суміжні з будинком земельні ділянки.

У власності Тимошенко є коштовні прикраси, однак ані нерухомості, ані автівок чи бізнесу, згідно з декларацією, нема​.

Факт десятий. Три походи Тимошенко за президентством

Юлія Тимошенко тричі боролася за президентське крісло.

У 2010-му вона була найближче до омріяної посади. У другому турі виборів вона програла Януковичу. За даними Центрвиборчкому, розрив між кандидатами становив 3 цілих 48 сотих відсотка.

На президентських виборах 2014-го Тимошенко посіла друге місце, програвши Порошенку, на виборах 2019-го – Юля стала третьою.

За 10 років війни Росії проти України Тимошенко я не раз дорікала президентам Порошенку й Зеленському за нерішучість. 

Якою була б Україна з президентом Юлією Тимошенко? Важко сказати. Я 25 років спостерігаю за її політичною кар’єрою. Мені здається, що ось це її «хі-хі» Путіну було й поки що залишається найщирішим у її політичному житті. З відповідними висновками щодо того, «що було б, якби».

Фото: Олександр Прокопенко

Дивіться також: