Мамо, не плач. Я вернуся весною…
Дякую, Олесь Терещенко, що робив цей світ розумним, інтелігентним. Твоя доброта перемагала все.
Трошки відпочинь.., а ми йдемо далі, забираючи твої нові смисли і змісти.
Нехай Душі твоїй завжди сяє Небесна Зірка.
Минаємося по черзі…… болить!
Таким я його запам'ятаю. На робочому місці в ТСН. Ми працювали в парі з Олесь Терещенко кілька років: він вів нічний випуск новин, а я був випусковим. Найважчі для української тележурналістики роки всевладдя темників. Впертий, принциповий, вимогливий до себе та інших, дуже товариський. Українець з Донецька. Здавалося, що хвороба відступила і ти житимеш. Але вчора Олеся не стало. Дякую, що ти був.
R.I.P. Олесь Терещенко
Талановитий та професійний, справжній журналіст, який вміло організовував цікаві дискусії, без популізму та дешевих сенсацій. Завжди професійно, завжди якісно, завжди розуміючи сутність та з глибоким аналізом.
Втрата для журналістики, втрата для України талановитої людини.
Вічна пам‘ять та шана!
Про головне...
Таке буває, коли особливо гостро розумієш, як важливо встигнути розповісти "Про головне"... про те, що любиш, знаєш, вмієш, про те, що цінуєш і як його треба берегти і примножувати. Це так важливо, коли є достойний приклад наслідування для дітей. Коли вони мають змогу поспілкуватися з достойною, інтелігентною, щирою людиною і безперечним професіоналом. Коли ця людина без зарозумілостей розповідає про складні, але такі цікаві і необхідні речі. Здається, Олесь з усієї сили намагався встигнути якомога більше і йому багато вдалось. Шкода, що час невблаганний...міг би більше, багато більше. Але те, що зробив безцінне.
4-Г у гостях на Першому національному (екскурсія "Батьки та їх професії) Дякуємо за незабутні моменти!
Грудень 2010го. Початок моєї телевізійної пригоди і перший день на «Про головне».
Готую аналітику для Олесь Терещенко. Нервуюся. Все не можу збагнути, як же дотягнутися до далекої зірки?
Втім, зірка виявляється значно ближче, ніж здавалося. Вже за кілька днів ми рівноправно дискутуємо на тему ефіру, дружньо обговорюємо матеріальне під час обіду у столовці, а духовне – за кавою.
І так понад два роки: «Про головне», спецпроекти, телемарафони, пілот омріяного Олесем історичного проекту, який на жаль так і не побачив світ.
Щоденне поєднання душевної глибини та легкості і доброзичливості у спілкуванні.
Поза роботою можу згадати про допомогу у важливій особистій справі і сповнену розмовами про вічне спільну поїздку до Троїцького монастиря. Також на пам'ять приходить дивовижна сімейна зустріч у Національному парку Крка під час відпочинку у Хорватії. На жаль, так і не випросив в Олеся нашу спільну фотку.
Здавалося б, я знав Олеся поза роботою не дуже добре. Але навіть цієї конкентрованої дози позитиву мені вистачить на все життя, аби щодня вчитися у нього майстерності Бути:
Ближче до Бога. Ближче до людей. Ближче до самого себе.
Олесю, царство тобі небесне!
R.I.P. Вчера вечером, после тяжелой борьбы за жизнь, сердце Олеся перестало биться. Я потеряла очень близкого мне человека. Тяжело подобрать слова, которые бы смогли описать сейчас эту боль. Ты был моим другом, наставником, примером! Лучшим из тех, кого я когда-либо знала! Пусть душа твоя успокоится, пусть там, на небесах, тебе будет тепло и хорошо! Ты навсегда в моем сердце!!!
Покойся с миром! Светлая тебе память, мой дорогой человек!
Така світла людина. Чудовий журналіст. Неймовірно шкода, що Олесь пішов з життя. Хочу подякувати батькам та рідним за сина, дорога якого могла бути набагато довшою, але він пройшов її з великою гідністю.
Олесь Терещенко був сильним журналістом. І був сильною людиною,що боролася з хворобою.
Професіоналізм йшов в Олеся пліч-о-пліч з вродженою делікатністю. Та за делікатністю та толерантністю завжди існувала і його принципова позиція.
Олесю, нам тебе не вистачатиме, спочивай з миром, друже.