Верещук Ірина. 10 фактів фактів із життя

Ірина Верещук - одна із активних і помітних жінок в команді Володимира Зеленського.

За останні 5 років Ірина пройшла всіма щаблями влади – від Верховної Ради через Кабінет міністрів і до Офісу президента.

2020-го вона боролася за крісло мера Києва. 2021-го, за півроку до великої війни претендувала на крісло міністра оборони.  

Хто ж така ця Ірина Верещук?

Пропоную 10 фактів із її життя

Факт перший. Мріяла стати генералом

Ірина народилася 30 листопада 1979 року у Рава-Руській на Львівщині.

Дівоче прізвище – Луцик.

Родина Луциків була бідною – мати працювала продавчинею, батько був електриком.

Дівчина вчилася у школі-інтернаті і мріяла про армію. Після школи вступила до Військового інституту при «Львівській політехніці».  

У 2000-му прийшла в ЗСУ і прослужила там десятьроків. Каже: все життя мріяла стати першою жінкою-генералом. Але цьому так і не судилося статися. Звільнилася у званні старшого лейтенанта. Верещук не уточнює, де саме вона служила. Секрет. Але натякає: це пов’язане із розвідкою.

У 2014-му в газеті «Жовківчанка» Верещук звинуватили в тому, що вона, починаючи з 2007 року, нібито є... завербованим агентом контррозвідки з позивним «Щука. Тоді Верещук зв'язала вихід статті з наближенням виборів і обурилася порівнянням зі щукою.

Факт другий. Перед великою війною претендувала на посаду міністра оборони

Зараз в це, певно, важко повірити, але велику війну Україна цілком могла зустріти з міністром оборони Іриною Верещук.

У жовтні 2021-го, коли наші західні партнери вже на повні груди волали про плани Путіна щодо України, Верещук публічно декларувала своє бажання очолити Міноборони. Тоді Ірина безапеляційно заявляла, що знає про армію все. Ба більше – Ірина встигла заручитися підтримкою фракції «Слуга народу» щодо своїх міністерських перспектив. Однак бажаного результату це не дало. Тоді міністром оборони став Олексій Рєзніков. Верещук віддали його попередню посаду – віце-прем’єр-міністра, міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

За сприяння саме Ірини Верещук 14 лютого 2022-го, за десять днів до великої війни, на адмінмежі тимчасово окупованого Криму і України – на КПВВ «Каланчак» та «Чонгар» запустили безкоштовні «шатли». Що виглядало дуже дивним, враховуючи на застереження західних партнерів про можливість нападу на Україну з боку кримського півострова.

В медійному полі і дотепер говорять про причетність Верещук до розмінування Каланчака і Чонгару. Ірина спростовує це. Однак точну відповідь на те, чи була Верещук причетна до відкриття окупантам дороги з Криму до України, ми дізнаємось вже по завершенні війни.

Факт третій. Провальне балотування на виборах мера Києва

2020-го, через рік після приголомшливої перемоги на президентських і парламентських виборах команда Зеленського розраховувала заїхати на білому коні і до Києва. Влітку президентська команда визначилася з кандидатом на посаду мера столиці. Запеклу публічну боротьбу вели між собою Микола Тищенко і Ірина Верещук. «Коля-Котлєта» на правах кума Єрмака і друга Зеленського навіть не сумнівався, що вибір впаде саме на нього. Однак несподівано на праймерізі, у якому, окрім цих двох, брали участь Олександр Дубінський, Олександр Качура і Дмитро Гурін, перемогла Ірина Верещук. Припускаю, що головним аргументом на її користь було те, що Ірина вже мала досвід керування невеличким містечком Рава-Руська на Львівщині. Тищенко, звісно ж, образився.

Чим запам’яталася Верещук під час мерських перегонів у Києві? Зйомками свого безглуздого передвиборчого відео.

На якому вона зависає над землею в жовтому плащі і з зеленою парасолею у руках. Помічниця тримала її за ноги, а Ірина грала роль Мері Поппінс.   

Цього трешу було достатньо, аби кияни зрозуміли: Ірина – не та, кому варто доручати життя української столиці. Результат – лише 5 цілих і 44 відсотки голосів.

Верещук умудрилася програти навіть Олександру Попову від «ОПЗЖ». 

Факт четвертий. Провідниками Верещук у велику політику були Медведчук, Козак, Разумков і Тігіпк

Координатор «Руху опору Капітуляції», колишній заступник голови Служби безпеки України Андрій Левус каже, що свого часу Верещук тісно співпрацювала і з Віктором Медведчуком, і з Тарасом Козаком – людьми, які нині звинувачені у державній зраді.

А ще з Борисом Гризловим GRYZLOVі Дмітрієм Рогозіним ROGOZIN, які, можливо, як каже Левус, рекомендували її Андрію Єрмаку.

Сама Ірина твердить, що із Козаком у неї були суто ділові відносини. З 2010-го він був депутатом Львівської облради. Він балотувався по мажоритарному окрузі у Рава-Руській, де мером була Верещук. «Ми жартом називали його «нашим бюджетом розвитку», - каже Ірина. Мовляв, Козак у районах Яворівського та Жовківського виборчого округу зробив більше, аніж два районні бюджети розвитку.

Верещук категорично відкидає співпрацю із Медведчуком.

Хоча Ірина була частим гостем на проросійських телеканалах 112, NewsOne та ZIK, які де-юре належали Козаком, а де-факто – Медведчуку.

2019-го Верещук зайшла до парламенту за партійним списком «Слуги народу» (N 29).

За версією Ірини, на одному із телевізійних ефірів вона познайомилася із Дмитром Разумковим, який і запросив її у партію Зеленського. 

Щоправда, є ще одна версія, як Верещук потрапила до «Слуг народу» – через Сергія Тігіпка, який зіграв велику роль у кар’єрі Разумкова. Батько Разумкова – Олександр та Тігіпко разом працювали у Дніпропетровському обкомі комсомолу і після передчасної смерті Разумкова-старшого Тігіпко опікувався Разумковим-молодшим.

2010-го Верещук балотувалася у мери Рава-Руської саме від партії Тігіпка «Сильна Україна». Пізніше – вже в статусі народного депутата України вона вихваляла Тігіпка і його здібності як менеджера, який має гарні прем’єрські перспективи. Однак із ними, перспективами, так нічого і не вийшло. Зеленський не взяв Тігіпка до своєї команди через банальну причину – той потрапив під дію люстрації.

Факт п’ятий. Верещук добувала бурштин на Рівненщині, а очолювана нею компанія ухилялася від сплати податків 

У 2016-2017-их Верещук була директором фірми «Центр «Сонячне ремесло». Ця компанія займалася видобутком корисних копалин і розроблення кар’єрів. Власницею фірми через кіпрську «Віталстоун лімітед» була Галина Симха - дружина судді Вищого адмінсуду України Миколи Заїки.

2015-го ця фірма фігурувала у скандалі з видобутком бурштину на Рівненщині. Податкова області підозрювала компанію в ухиленні від сплати податків.

Факт шостий. Верещук виступала проти вступу України до НАТО

У вересні 2019-го Ірина Верещук пропонувала відмовитись від курсу України до Північноатлантичного альянсу. В ефірі медведчуківського телеканалу 112 вона заявила, що Україну ніхто не чекає в НАТО і туди швидше за все візьмуть Грузію. «Ми хочемо, але нас не беруть. І ми стукаємо в закриті двері і втрачаємо репутаційно. Нам не можна йти туди, де нас не чекають», – сказала Верещук.

Причину небажання Альянсу надавати членство Україні Верещук бачила у позиції Росії. «Я далека від думки, що РФ хоча б колись нам «дозволить», якщо таке слово можна застосувати до суверенної незалежної держави, вступити до НАТО», – заявила вона.

Погодьтеся досить дивна була позицію у Верещук, яка на той час була членкинею парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. 

Пізніше Верещук пояснила, що її слова вирвали з контексту, а вона дуже навіть «за» кроки, які наближають Україну до Північноатлантичного альянсу.

Факт сьомий. Зізнання Верещук у любові до Путіна

23 грудня 2013-го російський журнал «Огоньок» опублікував текст «Західніше Львова». У ньому путінські пропагандисти розповіли про Верещук. Саме тоді вона, як мер виступила з сепаратистськими ідеями про підписання асоціації з ЄС лише з містом Рава-Руська. 

В розмові з журналісткою Верещук заявила, що у Росії встановлено авторитаризм з демократичним обличчям. «Але якщо б у нас був такий Путін, я б за нього голосувала. Він робить для Росії добре. Росіянка уточнила, а що Путін робить доброго. Ірина, не кліпнувши оком, відповіла: «Він діє в інтересах своєї держави. Щоб кожен президент так свою країну захищав». 

В тому ж таки інтерв’ю, в дні, коли тривала Революція гідності, Ірина заявила, що, дивлячись на українську опозицію, вона сміється над нею: «А ви в армії були хоч хтось? Ні? І ви збираєтеся революцію робити? У війну грати?» Я зневажаю тих політиків, які кажуть: «Час брати вила і рубати цю владу». Ось таких політиків я зневажаю! Якщо ви вже зібралися робити революцію, то не виставляйте попереду дітей, яких потім б'ють чоботами по обличчю!» 

До слова, 2 травня 2020-го на своїй сторінці в Facebook закликала просити вибачення у загиблих під час подій в Одесі 2014-го. 

Факт восьмий. Верещук підтримувала проросійську секту Аллатра

2 листопада 2023-го Служба безпеки України спільно з Національною поліцією нейтралізували діяльність міжнародної злочинної організації «АллатРа», яка діяла на користь спецслужб Росії. Ця секта позиціонувала себе як міжнародний громадський рух. Хоча насправді це була новітня релігійна секта, яка поширювала проросійські наративи та вірила в божество, біографія якого точно збігалася з життєписом Путіна. Члени секти були впевнені, що Володимир врятує слов'ян від архонтів, які керують світом з території США.

Подивіться ще фрагмент зйомок «АллатРи» за участю Верещук.

Правда ж, феєрично?

Хтось скаже: Ірина могла і не знати, куди її запрошують. Ні, вона знала, що це за секта. Починаючи з 2016-го українська преса писала про «АллатРу» як про частину «руского міра».

Співмешканець Ірини – Михайло Кухаренко на той час був вже заступником керівника Центру спеціальних операцій відділу «Альфи» СБУ. Як розповідав мені екс-заступник голови СБУ Андрій Левус восени 2021-го, в той час у деяких приміщеннях «Альфи», якою керував Кухаренко, були символи «АллатРи». 

Факт дев’ятий. Співмешканець Верещук розганяв Майдан і штурмував Будинок профспілок під час Революції гідності

З першим чоловіком Ігорем Ірина прожила недовго. Пара не жила разом із 2008-го. 2012 року Ігор та Ірина розлучилися.

«Характери виявилися несумісними», - пояснила суддям при шлюборозлучному процесі Ірина.

Нинішній співмешканець Верещук - Михайло Кухаренко. Він полковник СБУ та співзасновник Міжнародної асоціації ветеранів підрозділу антитерору «Альфа» у Львівській області.

У серпні 2019-го президент Зеленський нагородив Кухаренка медаллю «За військову службу Україні».

Як стверджує колишній заступник голови СБУ Андрій Левус, Кухаренко брав участь у штурмі Будинку профспілок 18 лютого 2014 року у Києві. На той час він очолював Львівську «Альфу».

Факт десятий. Верещук під дахом Єрмака 

4 вересня 2024-го Ірина Верещук написала на своїй сторінці в Facebook: «Президент сказав, що я йому потрібна в ОПУ. Тому переходжу на посаду заступниці голови ОПУ. Служу Українському народу!».

Сам керівник президентської канцелярії Андрій Єрмак пояснив функціонал Верещук. Її робота буде сконцентрована на внутрішньо переміщених громадянах, дітях й захисті їхніх прав, зокрема тих дітей, що перебувають у прифронтових регіонах, та всі гуманітарні питання.

Іншими словами: Верещук нині на політичному збереженні у Андрія Єрмака. І її місце в Офісі президента, можливо, всього лиш проміжне перед її новим політичним злетом. Не забуваймо: у дитинстві вона хотіла бути генералом, а вже у зрілому віці – міністром оборони.

Сергій Руденко