Персони

25 Лютого 2018
Хмара: Порошенко є першим колаборантом
Степан Хмара у програмі "Досьє" Сергія Руденка

За плечима Степана Хмари понад 50 років боротьби за незалежність України.  За своє право бути вільним у радянському союзі він заплатив дуже дорого — 12 років концтаборів. Він був одним із  тих  хто боровся за незалежність України. Він є одним із  тих хто бореться і тепер за незалежність України.  

10 фактів із життя Степана Хмари.

1. 80 років. Народний депутат трьох скликань. Герой України.

2. За освітою лікар-стоматолог. 1964 року закінчив Львівський медичний інститут.

3. У 60-70-ті роки - активний учасник дисидентського руху, підпільно видавав “Український вісник”.

4. У 1975 року – перша спроба заарештувати Хмару. Однак вона була невдалою. Справу закрили через відсутність доказів.

5. У 1980 році КГБ заарештувало Степана Хмару. Засуджений до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання за статтею "антирадянська агітація та пропаганда". Покарання відбував у таборах для політв'язнів № 35, 36 на Уралі. У таборах відсидів 306 діб карцеру.

6. Був одним із лідерів Української Республіканської партії, Народного Руху, Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина”. Очолював Українську консервативну республіканську партію.

7. У листопаді 1990 року заарештований за звинуваченням у нападі на міліцію. Вийшов на волю у квітні 1991 року.

8. У 2001 році виступав за усунення Леоніда Кучми від президентства. Був одним із лідерів “Форуму національного порятунку” та акції “Україна без Кучми”.

9. У 2006 році зі скандалом лишив команду Юлії Тимошенко, заявивши, що Юлія Володимирівна веде до влади справжню мафію, а її партія перетворилась на справжню мафіозну структуру.

10. Автор книжок “Етноцид українців у СРСР” та “Генеральний погром”, “Сьогодні про минуле”, “За справедливу Україну” та “Десять років номенклатурної незалежності”.

Отже, Степане Ільковичу, чи все вірно в цій десятці?

Так.

Давайте розпочнемо нашу розмову з  бліц-опитування. Короткі відповіді, короткі запитання.

Чи отримали Ви ту Україну, про яку мріяли в радянських  таборах?

Україна в мене завжди одна. Але в моїх планах  вона ще не така, яка має  бути. А має  вона бути найпотужнішою державою Європи і потужним геополітичним гравцем, справжнім суб’єктом міжнародної політики. На жаль, така Україна ще не є і можна говорити про причини чому.

Ви себе вважаєте командним гравцем чи ви все-таки політик-одинак?

Що значить політик-одинак? Я з тими, хто поділяє мої ідеї. Для кого ідея України, потужної  України, української України, серйозної держави, то це мої  однодумці. І я готовий з ними йти хоч на край світу.

Вам колись було соромно за свої  політичні вчинки?

За мої — ні.

А за чиї?

Багато за чиї.

Який із п’ятьох українських  президентів, на вашу думку, був найкращим?

Я б сказав який був українським президентом. Ющенко, безперечно. І це єдиний президент, який не тягне на кримінальне переслідування. Всі решта, включно з сьогоднішнім, повинні закінчити, так би мовити, в тюрмі, починаючи від першого Кравчука і закінчуючи діючим, який вже за неповний термін натягнув на повний серйозний термін ув’язнення своїми діями, як колаборант.

Я розумію, що це запитання буде дещо недоречним щодо Вас, але все-таки запитаю. Вам колись пропонували хабарі?

Пропонували.

За що?

І не один раз. Ні за що, за гарні очі. Я розумію, що це не просто так.

А який найбільше?

Я не знаю як оцінювати елітне житло у Львові. Я не знаю, я не цікавився ціною, але така пропозиція була. Бакай пропонував 100 тисяч доларів.

За участь у його правиці?

Ні. Просто як такий доброзичливий дарунок за мою діяльність патріотичну і т.д. Але   я розумію, що це не так. Але потім в розмові — не треба так нападати на Кучму, він патріот. Я кажу, що я дякую, але мені поки-що не потрібно. Я це журналістам виніс, Бакай звичайно заперечив. Хоча це було насправді. При чому, він обіцяв і далі ще фінансувати газету, яку ми видавали “Клич нації”, партійну газету Української Консервативної Республіканської партії.

Це правда, що Ви один із небагатьох народних депутатів, які відмовилися від  житла від  держави?

Таке було. Подачки були — автомобілі спочатку, як дарунок такий за сміховинну ціну. Для мене це несуттєво, до мене воно не прилипає. Це в мене викликає сміх. Я людина доволі твереза і я розумію, що за все треба платити. Гроші завжди треба відробляти. Я можу відробляти тільки Україні, українській ідеї. Все решта мене мало цікавить.

Що Ви вважаєте своєю найбільшою перемогою в житті?

По-перше, загальна перемога, що я дожив до тих часів, коли мав змогу безпосередньо брати участь у відтворенні української держави, як один із найактивніших учасників творення Декларації про державний суверенітет і т.д. З конкретних  заходів — я врятував аеромобільні війська від  зруйнування. І ці демагогії в 2014 році. Що в нас не було армії, це брехня. У нас армія була ослаблена, але на щастя аеромобільні війська були в нормальному стані.

А як Ви врятували?

Вони підлягали розформуванню в 92 році. Якщо можна, то я можу детальніше.

Так, будь ласка.

Випадково зустрічаюся на початку червня з командиром Хирівської аеромобільної  бригади, тобто бригади десантників, яка розташовувалася в Старому Самбурі на Львівщині і дізнаюся від нього, від підполковника Михайла Коваля, який тепер чинний генерал-полковник, і він  каже, що все, є наказ про ліквідацію нашої бригади і т. д. Мене перемкнуло. Це було в Зашкові, на батьківщині Євгена Коновальця. Я прилітаю  в Київ і прямо з Жулян їду в Міністерство оборони. Залітаю в кабінет Міністра Костянтина Морозова і накидаюся на нього як коршун. Він не розуміє  в чому річ, тому що в нас були приятельські стосунки. Він здивований. Я кажу - ти видавав наказ  про ліквідацію бригади Хирівської аеромобільної? Він каже - так, а що? Я кажу — хто намовив? - Генерал Живиця. А генерал Живиця тоді був начальником Головного штабу (тоді не Головний штаб був, а Генеральний штаб). І це було 2 генеральчика, яких  нам прислали з Москви — генерал Живиця і генерал Біжан. Біжан переконує, що нам взагалі не потрібні аеромобільні війська. Я тоді відчитав Морозова. І далі ми дуже порозумілися. Тут же наказ був ліквідований. До року бригада подвоїла свою чисельність. Достроково Михайлу Ковалю, на мою вимогу, було присвоєно звання полковника. Всі 25 років, так би мовити, я був його ангелом-охоронцем. В мене є заслуга, що я його довів до генерала-полковника. Є в мене там певне запитання, але...Мала ліквідовуватися іншим чином Житомирська аеромобільна бригада, на базі якої був навчальний центр аеромобільних військ. Звичайно, це все було ліквідовано. Підбирали там офіцерів, генерала Раєвського. І полковника Кінзерського викликали аж з Лівану. Це прекрасні офіцери. Можна багато говорити. Я Вам скажу одне чому наші аеромобільні війська в 2014 році були бойовими. 22 лютого ми в Житомирі ховали Героя Небесної сотні Яка Яковича Зайка, депутата першого скликання, який загинув, який просто помер на Інститутській, коли тоді розстрілювали. Не витримало його серце. Ми йог поховали. Нас було 3 народні депутати першого скликання і один з другого. Кажу — поїхали в аеромобільну бригаду. В мене було відчуття, що щось буде, тому що я прекрасно розумів, що плани Москви поламалися повністю підпорядкувати Україну через владу Януковича. А тепер українці зламали цей план. Значить Москва буде застосовувати якісь інші провокації. І саме з цією метою ми поїхали. Зустрілися з  командиром і заступником командира аеромобільної бригади Житомирської. І питаю — хлопці, ви готові на час “Ч” виконувати повністю завдання? Кажуть — ми готові. І вони дійсно потім показали, що вони готові. До речі, наскільки мені потім стало відомо, я не пам’ятаю котрого числа, перекидали в Крим, вони вже були в повітрі, але потім їх завернули на базу. Не знаю по чиєму наказу. Отака була історія. Я до чого веду......

Про перемогу зрозуміло.

Я врятував ці війська і це є  велика гордість моя. І сьогодні ці війська виконують свої обов’язки.

А що ви вважаєте в своєму житті найбільшою поразкою?

Те, що не вдалося зберегти ядерний статус України. На жаль, не вдалося.

А кому із нинішніх політиків Ви довіряєте?

Я нинішніх політиків мало знаю. Я дуже обережний в цьому відношенні, тому що життя навчило, що багато помилявся в політиках.  Я дуже обережний.

Дякую. Переходимо до основних наших  запитань.

Ви пройшли доволі складний життєвий шлях. 12 років Ви перебували в таборах.

Але цікавий.

Але й цікавий. Так. Потім змагання за незалежність, потім формування законодавчого поля. Уявляли Ви собі, що шлях до незалежності буде таким довгим? Не тільки він завершиться 24 серпня 91 року, а й триватиме надалі.

Я  Вам скажу так. Все життя я вірю, що українська держава постане.  Коли я вже був в таборах, я постійно слідкував за тими процесами, що відбуваються в радянському союзі і в світі, це можуть мої товариші підтвердити, то ми так вираховували, що радянський союз протриває десь так в середньому 10 років, плюс-мінус пару років може бути. Так воно і сталося. А в таборах своїм друзям, прибалтам і закавказьцям, кажу — хлопці, те, що наші держави повстануть, це обов’язково і наше завдання, в першу чергу України, відтіснити Росію від теплих морів. Завдання України — витіснити російський флот з Криму. На жаль, із-за підлої політики Кравчука цього не вдалося зробити. Хоча були можливості такі.

І потім Кучми.

Кучма — це вже потім. Ви розумієте, є час, є моменти, де треба миттєво, швидко діяти, оперативно. Тоді коли ворог ще не схаменувся, не організувався і т.д. Час пройшов, кілька років пройшло, наші вороги більше побачили слабкість і т.д. Про це можна говорити, я про це пишу, дай бог , в моїй книзі це буде описано як ці події розвивалися, це дуже цікаво, ніде ще це не описано. Багато чого там такого, що ніхто не знає.

У Вас доволі складно складалися стосунки з Вашими друзями дисидентами,  які вийшли потім з  в’язниці. І з Левком Лук’яненком і з В’ячеславом Чорноволом, з братами Горенями. В 2008 році Ви звернулися з відкритим листом до Левка Лук’яненка. Давайте послухаємо, що Ви написали  Левку Лук’яненку, а потім прокоментуємо.

“Я добре пам’ятаю, як Ви плазували перед президентом Кравчуком і руйнували Українську республіканську партію, аби заручитися його ласкою, бо дуже хотілося поїхати послом до Канади. Крім посміховиська для України, посол більше нічого доброго у цій прекрасній країні не зробив. За потурання небезпечним авантюрам Ю. Тимошенко вона вам щедро віддячувала. Ви виклянчили депутатський мандат для доньки вашої дружини, Юлія Володимирівна не скупилася на щедрі подарунки, які ви з  приємністю приймали, як, наприклад, подарований вам на день народження в 2007 році автомобіль джип марки “Лексус”. Ці (і не тільки) подачки ви відробляєте ганебними вчинками проти України в цей важкий і відповідальний для неї час. І не треба вдавати, що Лук’яненко не розуміє, що відбувається,  які ставки і на кого поставлено у Кремлі. Там же навіть не приховують, що через Тимошенко Кремль мріє перетворити Україну на свою колонію, використовуючи її маніакальне прагнення влади”.

Це було якраз  в той час, коли були серйозні розбіжності між президентом Ющенком і прем’єр-міністром Юлією Тимошенко. Колись Надія Савченко говорила про те, що, вийшовши з в’язниці і приїхавши до України, не дайте мені зкурвитися. Вам вдалося не зкурвитися в українській політиці. Чи можна це говорити про ваших  соратників, зокрема про Левка Лук’яненка?

Я не знаю. Може сьогодні я б цього листа не писав. Але такий час був дуже напружений. В Україні завжди був дефіцит справжніх політиків. Всі вважають, що якщо він пройшов в політику, то вони вже політики. Ні. На жаль, більшість це політикани. В народній раді було 13 політиків із 124 чоловік. І відомі наші письменники, чудові, розкручені, в політиці абсолютно нічого не розуміли і не розуміють до сьогодні. А це відомі імена. Це відомі письменники, гарні поети. Але не політики. На жаль, шкоди зробили багато, не навмисно, а тому що вони делітанти в політиці. І вони заважали, але амбіції  були, вони мали ім’я, їм люди вірили і т.д. Відносно Чорновола. Я категорично був про те, щоб вибори проводити в 91 році. Треба було переобирати Верховну Раду. З  чим наша група, невелика грпу в Народній раді, 13 чоловік, відразу після ухвалення Декларації по  державний суверенітет, я сказав, що це скликання Верховної  Ради свою історичну місію  виконало.  Тепер нам потрібна демократична більшість у ВР, щоб  мати владу реальну. Тобто, щоб можна було сформувати інший Кабінет Міністрів. Адже там 340 комуністів було. Більше, ніж конституційна більшість. І треба було негайно робити і саме в 90-у, на кінець 90-го року. Чому я брав участь в голодуванні студентів, з головною метою — перевибори ВР. Тому тоді комуністична проросійська номенклатура програла б з тріском повністю. І була б зовсім інша історія. Потім в 91 році, коли знову ж таки Москва, через нашу номенклатуру промосковську, нав`язала вибори президента. Ми тоді, ще в вересні, звернулися і, до речі, наше звернення було надруковане у вересневому номері газети “Голос України”. І ще тоді звернулися до депутатів ВР, до народу України. Вже не можна було скасувати взагалі вибори президента, то ми пропонували їх перенести на весну 92 року, а в грудні 91-о переобрати ВР. На жаль, сталося як сталося. Тут не зуміли переконати. А Чорноволу казав, що не виграєш, чому ти підіграєш комуністам, не виграєш. Тому що неможливо виграти, коли 4/5 областей “червоні” були при владі в місцевих радах. Вони ж роблять вибори. Як ти набереш 49%, то Кравчук набере 51%. Напише він 51. Ну, не виграєш. Будеш хвалитися, що так багато підтримали тебе. Але результату не буде. Не можна було переконати.

А що відповідав Вам В`ячеслав Чорновіл?

А нічого. Тяжко було переконати. Очевидно, він вірив тим, кого йому підіслало КГБ. Там біля нього крутилися люди, про яких потім явно стало відомо, що це агентура ФСБ. Наприклад, Петро Лелик, такий відомий був офіцер, він був його помічником. Мав на нього великий вплив.

Ви очевидно знаєте хто писав на Вас доноси, за якими Ви потрапили до таборів.

Трохи знаю. Доноси вони самі так просто не написали. Були допущені помилки з тими з ким я співпрацював. Люди не дотримувалися правил конспірації. Кільце звузилося і КГБісти по тому кільці знайшли речові докази, вісники, людей налякали. Вони інтелігентні, гарні сім'ї, гарні люди. Не хочу називати їх прізвища, щоб їм не робити боляче, бо ще живі.

Ще вони живі ті люди?

Так. Частина, не всі, але живі. Налякали. Вони явку з  повинною. Сказали хто їм дав, де він живе. І далі-далі-далі і нарешті кільце звузилося.

А Ви бачили тих людей після того як Ви вийшли з таборів?

Не всіх.

І що вони Вам казали?

Я ту тему не зачіпав. Я розумів, що мені неприємно, а для них  тим паче.  Вони нещасні люди. Вони ненавмисно це зробили, вони з переляку це зробили. Мені їх просто шкода було, бо це не були закінчені негідники, а просто люди недостатньої сили волі.

Степане Ільковичу, Ви завжди були принциповим політиком. Це було під  час президентства Леоніда Кучми, це було під  час президентства Віктора Януковича, це було під  час прем`єрства Юлії Тимошенко, так і лишається вже при президентстві Петра Порошенка. Скажіть, будь ласка, у вашому уявленні яким має  бути ідеальним український політик? Який Ваш ідеал українського політика?

Якщо людина йде у велику політику, то вона має забути про своє особисте життя. Бо якщо будуть намагатися думати про свою голову, що може її не зносити, а тим більше коли держава формується. Такий в нас типу Кравчук. Людина перелякана, такий, як в Гололя, Акакій Акакійович. Кучма — це людина, яка більше полюбила гроші. Його зіпсували гроші.  Він був би не дурний президент, але гроші. За Януковича не будемо говорити, бо це не український президент, це зрозуміло. Петро Олексійович, на жаль, я не думав, що він настільки нікчемний , настільки дріб'язковий, що для нього гроші понад  усе. Для нього немає ідеї, для нього є гроші. Гроші, гроші, причому немає межі грошам. І це трагедія України і його особисто і він погано закінчить.

Чому, на Вашу думку, в Україні революції роблять одні люди, а користаються її результатами інші?

Це не тільки українське  явище. Якраз в Україні це так співпало. Тут складність в тому, що перебування в радянському союзі при звело до того, що наше суспільство не було організоване. В нас не було політичних партій, в нас не було місцевого самоврядування, в нас не було громадських організацій.  В нас тільки зараз потроху створюється громадський сектор. Причому, знову ж таки, нас псують гроші, гранти закордонні, де створюють фейкові громадські організації. Важко розібратися, а там в усіх  є інтереси. В нас ці громадські організації через свої  особисті інтереси мають йти на захист суспільних, загальносуспільних інтересів, якщо це партії, то загальнодержавних  інтересів. Недостатньо організованості приводило до того, що покидьки випливали і т.д.

В мене була тривога під час останньої революції, тому що я бачив тих хто господарює на трибуні Майдану. Я не хочу називати, але це були непорядні люди, абсолютно непорядні люди.

В чому непорядність їх проявлялася?

Тому що, знову ж таки, з однієї сторони вони боягузи, з другої  сторони вони користолюбці і владолюбці. Користь і влада нічого доброго не приносить. Вони монополізували, так би мовити, сцену, а Майдан хотів зовсім іншого. До речі, вони є домовилися з Януковичем. Договорняк був. Хіба забули ми, що мали восени вибори бути і т.д. Майдан сказав вечором ні, того не буде. Завтра буде взятий штурмом Янукович. Янукович перелякався і драпнув тоді, десь біля 10-ї години вечора. Тому що він розумів, що вже були виведені внутрішні війська з Києва. І він знав, що буде погано. І він втік.

Ви вже сказали частково про те чого ми не зробили в 91-92 рр. Не провели дочасні вибори до Ради України. А, на Вашу думку, що ще ми робили не так впродовж минулих 26 років щоби зробити успішною Україну?

Було допущено дуже багато помилок. Хто пам'ятає на початку 90-х нам казали, що нам потрібно у ВР більше юристів чи економістів. Я казав, що у нас найбільший дефіцит політиків, справжніх політиків, державників. Недержавник не може бути справжнім політиком. І це був найбільший дефіцит. Від  цього йшли помилки, від цього йшло, що ми більше слухали закордонних порадників. Малоросійський комплекс був наших високопосадовців. Вони не могли не порадитися з Москвою. Вони не розуміли, що Москва це споконвічний ворог. І немає значення хто в Кремлі сидить. Московський народ — наш споконвічний ворог. І він буде доти нашим ворогом, поки існуватиме Російська імперія в формі так званої Російської Федерації. Тому ми повинні бути реалістами. Як дехто сьогодні каже, що з Путіним можна домовитися. Не можна з Путіним домовитися. Бо з Путіним домовитися це підписати собі капітуляцію. Путін каже — української держави немає, українського народу немає, це все частина російського і т.д. Про що з ним домовлятися? Вони давно, ще за царських часів, нам винесли, як народу, як етносу, смертний вирок і ми хочемо з ними домовлятися. Ми маємо проводити таку дипломатію, таку політику міжнародну, щоб організовувати блок антиімперський, показувати, що Росія це загроза не лише Україні, а загроза цілому світу. І при поглинанні України Росія стає сильнішою і загроза для світу, в першу чергу для Європи стає непомірно великою. Так ми маємо працювати. Але , на жаль, у нас, я вже казав, з 5 президентів 4 підлягають кримінальному переслідуванню через те, що вони не ведуть державницьку політику.

Я хотів згадати ще про одну людину. Це Юлія Тимошенко. 12 серпня 2011 року в інтерв'ю агентству “Українські новини” Ви заявили, що Тимошенко здала Путіну Україну з “потрохами”. 

Цитую: “Мене просто дивує, що багато наших “псевдодемократів” так захищають пані Тимошенко і кричать, що це політична криза. Хочу їх запитати, чи вважають вони правильним підписання Тимошенко “газових угод” і здача Росії, як кажуть, з “потрохами” України? Я переконаний, що там була змова з Путіним.” (“Українські новини”, 12 серпня 2011 року).

Мова йшла про “газові угоди”. Якраз тоді був процес над Юлією Тимошенко. Ви були в команді Юлії Тимошенко. Ви разом були на антикучмівському майдані. Ви були у форумі “Національного порятунку”. Ви були в “Україна без Кучми”. Ви були потім в Блоці Юлії Тимошенко. Вона розуміла, що вона робить в “іграх” з  Володимиром Путіним чи все ж таки вона намагалася щось викрутити з нього, думала, що вона буде набагато хитріша, ніж Володимир Путін?

Я думаю, що це помилка не лише Юлії Володимирівни. Але її помилка була після Помаранчевої  революції, тобто після перемоги виборів антиянуковичівських. До неї  в партію і у фракцію у ВР посунулася нечисть кучмівська. Чому я вийшов тоді? Я криком кричав, не можна цього робити. До речі, я Юлії Володимирівні сказав, крім того це буде ваша трагедія, вони вас здадуть. Вони всі потім її здали. Я попереджав. Не послухала. Коли я не міг переконати, то я вийшов. Відносно “газових угод” я і сьогодні вважаю, що інакше би Юлія Володимирівна мала пояснювати це. Тоді це були складні умови. Такі угоди не можна було підписувати. Не можна було, хоч тиснула Москва і тиснув Захід, наші “друзі” із Заходу. Їм плювати на Україну. Їм треба було давати газ за рахунок здачі України. Я би хотів не акцентувати сьогодні на цих питаннях, бо це вже історія. Я завжди хочу дивитися в майбутнє. Я бачу, що Юлія Володимирівна багато зробила висновків із своїх помилок. Я не знаю чи до кінця, але багато зробила. І значно вона себе розумніше поводить сьогодні. Я би не хотів топтатися по ній сьогодні. Цього робити не можна. Сьогодні мають бути сконсолідовані всі проукраїнські сили, принаймні, в тактичному плані на певний період поки в нас є ворог страшний. Зайшов на нашу землю, забрав частину території, сидить всередині нашої держави і у владі і у всіх структурах владних і т.д. Тому зараз треба більше акцентувати на спільних діях по захисту України всіх патріотичних, українських, проукраїнських  сил.

Я чому питаю про Юлію Тимошенко, тому що вона одна із лідерів нинішніх президентських перегонів, відповідно до соціології, і очевидно вона має реальні шанси стати президентом України. І тому я Вас і питаю, наскільки Україна Тимошенко буде відрізнятися від України того ж  Порошенка.

В нас роблять помилку і політики і журналісти, що акцентують увагу на президенті. Я хочу Вам сказати, що в такому оглядовому майбутньому Україна потрібного президента не зможе  вибрати. Просто не зможе. І навіть якби нам бог  просто подарував президента ангела чи архангела посадив, то він  би нічого не зробив без парламенту. Тому треба акцентувати на парламенті в першу чергу. Монарх буде тоді правильно діяти, коли ..... Навіть якщо президент щось захоче зробити, а буде сидіти болото або дураки або взагалі ідіоти у ВР, яких  і зараз  повно.  Я не кажу всі, але зараз  багато подонків, покидьків, дурні. Коли чуєш, що вони говорять, то на копито ніяке не налазить. Тоді добрий президент буде просто пов'язаний по руках і ногах  і нічого не зможе зробити. Тому акцент треба робити на виборні органи влади, ВР, на місцеві ради. Якщо на місцях люди навчаться до місцевих  громад набирати правильних  людей, то буде облегшена розв'язка обирати представників у вищі органи представницької  влади і в тому числі до ВР.

Ви зараз дуже часто з'являєтеся на судах, де проводяться судові засідання над активістами, колишніми активістами Революції Гідності, в тому числі і АТОшниками. Це свідчить про те, що Ви вважаєте, що ці судові процеси є  незаконними і вони мають політичне підґрунтя.  Тобто, Ви ходите і підтримуєте цих  людей. Ви відчуваєте, що це політичне переслідування, що це неправильне певне судочинство?

Це злочин проти України. Перший злочин нова влада зробила вбивши Сашка Білого. Це організувало, так би мовити, наше міністерство внутрішніх справ. Зараз переслідують патріотів. Порошенко і ця мафіозна кліка, яка сьогодні при владі, боїться патріотів. Я був майже на всіх судових  засіданнях по Корбану. Я розумію наскільки багато зробила ця людина, щоб зупинити марш Москви по Південно-східному , так би мовити, поясу аж до Одеси. І один з центрових  організацій опору російському агресорові був Корбан, виконавець цих всіх моментів. Надзвичайно людина енергійна і дуже багато зробила разом з тими хлопцями патріотами, які зараз  називаються Укроп. Краснов. Я хочу сказати, що ці так звані офіцери Служби безпеки, які обов'язково будуть притягнуті до відповідальності за фабрикацію, переслідування Краснова. Це патріот. І судять його за те, що він організував підрив електропередач для Криму. Його нагороджувати треба. А ці покидьки виконують завдання ФСБ. Як це вже йде там, через Банкову, поза Банковою, напряму, в нас діють міжвідомчі угоди, які не скасовані,  між  Міністерством внутрішніх справ України і Росії, СБУ і ФСБ, Міністерство юстиції і т.д. ніхто ж про це не говорить. А що в нас війна? Чи в нас просто обман людей і зачистка територій йде. Від українських  патріотів відтісняються люди і т.д. політика на те, щоб йшла еміграція з України. Це теж цілеспрямована політика. Порошенко за свої злочини буде відповідати, бо я вже не вірю. До половини терміну я ще вірив, що він може схаменеться. Не схаменеться він, але він обов'язково в тій чи іншій мірі буде покараний. Це я Вам кажу.

Ви знаходитеся в жорсткій опозиції до Петра Порошенка.

Так, тому що він є перший колаборант.

Ви зустрічалися з Петром Олексійовичем протягом останніх трьох років? Хоча б якась спроба з Вами зустрічі була, Вам пропонували зустріч?

На інавгурації я підійшов до нього і кажу, що, якщо потрібен мій досвід використати в якійсь мірі, то я готовий. Я ще живий і здоровий і в мене є досвід. Добре, добре. При всіх президентах, так прийнято, що ВІП-особам на певні державні заходи надсилають запрошення, навіть за часів Януковича мені надсилали запрошення. Я правда не брав участі в заходах, але запрошення завжди надсилали. Ця адміністрація жодного разу не запросила.

Ви маєте на увазі урочистості до Дня Незалежності...

Так, такі заходи державні. Жодного разу.

Тобто, Вас ігнорують.

Мені смішно з їхньої нікчемності і короткозорості. Більше того, минулого року вони скасували урочисте засідання ВР присвячене 25-річчю ухвалення Декларації про державний суверенітет. Нечувана річ. Не такий дурень, який сидить сьогодні в кріслі ВР повинен був зробити на свій розсуд і не слухати, що йому кажуть з Банкової. З Банкової була команда не проводити. Але ще є частина живих  депутатів, державотворців, батьків-засновників чи батьків-відновлювачів держави, якщо буде так правильно сказати.

А Вас часто запрошують як політичного консультанта? У Вас дуже великий досвід. Ви знаєте дуже багатьох людей, які нині перебувають в українській політиці і розумієте, як ця українська політика працює. Тобто, Ваш політичний досвід він є затребуваний в Україні?

Їм не потрібне це. Їм це не потрібне. Зараз при владі не державники. Це “крохобори”, бариги, для них гроші. Вони вважають, що гроші цінність. Вони великі дураки. Бо гроші ніколи цінністю не були, гроші це інструмент. І треба ними вміти користуватися. Добре, що є гроші,  то треба цей інструмент використовувати для добра, а не для зла. Але вони до того не доросли.

На Вашу думку, скільки ще в Україні має відбутися революцій для того аби ми отримали справедливу владу?

Є різні вигляди революцій. Сьогодні організовується громадянське суспільство України. Я думаю, що громадянське суспільство повинно робити так .... в мене є  великі претензії до всіх наших  церков, крім Української  Православної  церкви Московського патріархату. В мене до неї претензій немає, бо це не церква, це 5 колона, це підривна структура, яка повинна бути поступово ліквідована. Так само, як не має права депутатом бути Новінський. Не має  права юридичного, навіть по тому, що він 5 років не жив в Україні, коли обирався. Але він “смотрящий” саме за тією підривною структурою. Але в мене є претензії до всіх церков — до Православної церкви Київського патріархату, до Української Греко-католицької церкви, до всіх протестантських, до мусульманських, до юдейських. Повинні лідери всіх цих церков прийти до президента і сказати, що ми бачимо, що ви за три роки показали повну неспроможність успішно керувати державою. Ви не можете, вам здоров'я не дозволяє? То йдіть і ми вам подякуємо і суспільство буде вдячне. Вони б мали так прийти всі і сказати. Я хотів би побачити як він себе повів. Чи він  би виламував руки, щоб сьогодні незаконно приймати дуже небезпечний закон, який не знаю проголосували чи ні. Це дуже небезпечно. Це окрема тема. Я подивився і я вже розумію  в чому його небезпека, тому що у ВР ще не дуже розуміють це і не всі розуміють. Там частині плювати, що буде з Україною, їм давай гроші.

Кого б Ви хотіли бачити шостим президентом України?

Українського патріота, справжнього патріота, який готовий так би мовити захищати Україну, а не свої інтереси і не думати про свою голову, чи вона буде на плечах  чи ні. Отаким буде успішний президент.

Тобто, це головний критерій до наступного президента України?

Так. Коли людина йде в політику, то вона обирає тернистий шлях самопосвяти. Це каторга. Я знаю по собі. Це тяжко. Ви знаєте, як ми працювали у першому скликанні, не всі звичайно, а той хто знав чого він туди прийшов. 3-4 години — я більше не міг собі  більше дозволити спати. Ми як почали 15 травня, то працювали до 3 вересня без перерви в пленарному режимі.  Після пленарних засідань в комісіях, потім працювати з  документами, з листами.  Всі вихідні  - це поїздки.  Я був кілька разів під  час першої  сесії в Донбасі і далі, в тих  містах, де треба було більше бути — в Дніпропетровську, Одесі, Херсоні, Миколаєві, Суми, Полтава.  Об'їздив всю Україну. Не було вихідного, щоб кудись не їхати. Бо треба було працювати з  людьми, зустрічатися, пояснювати їм, від них  брати. Треба було читати листи. Не можна було навіть довіритися своїм помічникам, треба було самому все робити, бо були такі листи, що просто казка. Наскільки в нас розумні люди розсіяні серед народу.

Степане Ільковичу, в нас 30 секунд лишилося в ефірі. Скажіть, будь ласка, якою Ви бачите Україну за 10 років?

Я не буду за 10 казати. Якою вона буде, я впевнений, Україна буде найпотужнішою державою в Європі, бо вона має для того всі передумови. І кожен українець це має розуміти. Слабка Україна не вистоїть. Нас обгризуть сусіди і затопчуть. Тільки курс на найпотужнішу. Для цього в нас території, багатство і прекрасні люди, в нас серед болота є маса серйозних талановитих людей. Багато про це можна говорити. Це не гасла, це факти. Я знаю багатьох таких людей. Я сьогодні міг би назвати кілька таких  людей, які могли б блискуче працювати в уряді. 

 

Нові досьє

Головач Андрій. ДОСЬЄ

Грановський Олександр. ДОСЬЄ

"Росія — автозаправна станція, яка маскується під країну". 12 найяскравіших цитат Джона Маккейна

ТОП-10 бійок за участю українських політиків. ВІДЕО

Безсмертный: Кремлю не удалось поковыряться в нашей Конституции

Приходько: Я знаю, що повинен робити політик. Він повинен допомагати людям

Ющенко: "Тимошенко і Янукович — два чоботи з однієї пари"

Приходько: В Росії ніяк не можуть змиритися, що нас неможливо поставити на коліна

Марченко Оксана. ДОСЬЄ

Вибори президента України-2019. Онлайн

Реклама

Партнери