Блоги

01 Січня 2018
2018 рік стане роком Юрія Луценка
"Політичний термінатор" Юрій Луценко нині є "тараном" для Петра Порошенка. Багато в чому від його вміння і політичного чуття залежить результат президентської кампанії 2019 року

2018 рік буде для України непростим. Чотири роки, що минули після Революції гідності, вимагають від нинішньої влади рішучих дій, а точніше - їхніх результатів. Війна на сході країни, тотальна корупція на усіх рівнях влади, відсутність якісних змін життя формують серйозні протестні настрої в суспільстві. Перед командою Петра Порошенка, яка розраховує в 2019 році повторно виграти президентські вибори, стоїть непросте завдання: у новому році шукати не тільки ворогів в українській політиці, а й продемонструвати результат своєї роботи.

"Миготливий" конфлікт на Донбасі

2017 рік, на жаль, так і не приніс очікуваного миру на сході України. Незважаючи на численні перемир'я, тиск Європи і США на Росію, звільнення полонених, війна на Донбасі триває. У Кремлі не бажають виконувати мінські домовленості. Москву цілком влаштовує "миготіння" конфлікту в Луганській та Донецькій областях. Путін, з одного боку, продовжує торгуватися за Україну з Анґелою Меркель, Еммануелем Макроном та Дональдом Трампом, а з іншого - перед президентськими виборами показує росіянам твердість духу Володимира Володимировича.

У прийдешньому році навряд чи варто очікувати зміни позиції Росії щодо Донбасу. Очевидно, Путін та західні посередники наполягатимуть на виконанні Києвом узятих ним на себе зобов'язань - надання ОРДЛО (окремим районам Донецької і Луганської областей. - Ред.) особливого статусу, проведення місцевих виборів тощо. Відповідь України на це вже готова - після новорічних свят має бути ухвалений закон про деокупацію Донбасу, який, серед іншого, визначає і статус Росії - країни-агресора. Словом, Київ і Москва і далі перебуватимуть на дипломатичних "гойдалках" щодо Донбасу. Росію це наразі влаштовує, Київ - ні, але він змушений грати за правилами Путіна.

Ситуацію на Донбасі, як не дивно, можуть змінити майбутні президентські вибори в Україні. Очевидно, що той політик, якому вдасться домогтися миру на сході країни, має непогані шанси виграти вибори 2019 року. Без активної участі Росії вирішити конфлікт на сході країни неможливо. Кому Москва сьогодні готова підіграти в Україні? Порошенку, Бойку, Тимошенко, Медведчуку чи Тігіпку? Зараз важко сказати. Але це, очевидно, вирішиться вже у 2018 році.

Чи переможуть антикорупціонери корупціонерів?

У 2018 рік Україна входить на тлі жорсткого протистояння Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і "старих" силових відомств. Три роки тому українські політики з гордістю говорили про найкраще у світі антикорупційне законодавство, прогресивне електронне декларування чиновників тощо. Здавалося, мине ще рік-другий, і Україна назавжди позбавиться від нечистих на руку політиків і чиновників. Але реальність, на жаль, виявилася іншою. "Хрестовий похід" проти корупції, який очолило НАБУ, зіткнувся з системою - жорсткою і круговою.

НАБУ не на жарт зазіхнуло на святе - взяло під арешт чинного главу Державної фіскальної служби Романа Насірова, підозрювало у незаконних діях главу Центрвиборчкому Михайла Охендовського, вело розробку народних депутатів від провладних фракцій. І хто б що не говорив про порушення законів детективами-антикорупціонерами, вони стали справжніми народними героями. А можновладці втратили інстинкт самозбереження. І це бачать не тільки детективи НАБУ, але й пересічні українці.

Новий рік має стати вирішальним у протистоянні між борцями з корупцією і корупціонерами. Питання стоїть сьогодні руба: або нинішня клептократія збереже свою владу, або ж вона буде переможена. Результат цього протистояння багато в чому залежить від президента Петра Порошенка, генерального прокурора Юрія Луценка та глави СБУ Василя Грицака. До того ж. треба сказати, що у 2018 році починає роботу Державне бюро розслідувань, яке займатиметься українськими топ-корупціонерами. Не виключено також, що в Україні з'явиться і Антикорупційний суд, на створенні якого наполягають Захід і опозиціонери. Все це, треба сподіватися, дозволить перемогти корупцію в Україні.

"Таран" для Порошенка

У новому році в Україні неофіційно стартують дві виборчі кампанії - президентська і парламентська. І хоча вибори повинні відбутися тільки в 2019 році, очевидно, що їхній результат багато в чому залежатиме від подій 2018-го.

Один з головних претендентів на пост глави держави - нинішній президент України Петро Порошенко. Але, судячи з року, що минає, основну роль в його виборчої кампанії гратиме Юрій Луценко. Саме Луценко свого часу був "рушійною" силою у пропрезидентській фракції "Блок Петра Порошенка", саме він як генеральний прокурор вступив у конфлікт з НАБУ і САП, а також саме він звинувачував Міхеіла Саакашвілі у роботі на Росію.

Юрій Луценко, який ще у 2005 році після призначення міністром внутрішніх справ України називав себе "політичним термінатором", зараз - "таран" для президента Порошенка. Багато в чому від його вміння і політичного чуття залежить результат президентської кампанії 2019 року. Адже той же Саакашвілі нікуди не зникне. Як нікуди не зникнуть і антикорупційні органи, серед "клієнтів" яких були і залишаються близькі до Порошенка люди.

Без перебільшення, 2018 рік стане роком Юрія Луценка. На нього чекає або новий політичний злет, наприклад, призначення прем'єр-міністром, або політичне забуття. Щоправда, треба врахувати, що Луценко, як і Тимошенко - політики, чия кар'єра рухається по синусоїді - то влада, то опозиція, то камера у в'язниці, то міністерський або прокурорський кабінет. Тому, можливо, в 2018 році ми станемо свідками народження ще одного потенційного кандидата в президенти України. Якщо не на вибори 2019 року, то вже точно - 2024 року. Якщо, звичайно, "термінатор" не згорить.

Deutsche welle

Нові досьє

Parimatch (Parimatch LLC)

Parimatch (ТОВ «Паріматч»)

Кацуба Олександр

Denis Gorbunenko

Горбуненко Денис Володимирович

Atayants Oleg Evgenyevich

Атаянц Олег Євгенович

Вадим Машуров. Все о карьере и бизнесе

Vadim Mashurov. All about career and business

Азовець Кирило Беркаль (Кірт): Війну з Росією ми ніколи не закінчимо, якщо не здобудемо у ній перемогу